Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
byudzhetnyy_menedzh_11.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Висновки до розділу

1. Бюджет у сучасному розумінні виник з ідеї суспільної згоди на стягування податків та парламентського контролю за їх витрачанням. Більшість західних фінансистів-теоретиків трактують бюджет як своєрідну галузь з виробництва необхідних суспільству неринкових благ з його відповідним фінансовим забезпеченням. Через бюджет оформляється своєрідна мінова угода між приватними особами і державою. Ця угода здійснюється на основі суб’єктивної оцінки корисності державних послуг їх споживачами та порівняння цієї корисності з тягарем податкових зобов’язань, необхідних для фінансування державних послуг (благ).

2. У демократичному суспільстві бюджет і бюджетна політика формуються як результат складного процесу взаємодії інтересів економічного, соціального, політичного і культурного характеру. Визначення бюджетних пріоритетів, планування і вотування обсягів і структури державних доходів і видатків, виконання бюджету і контроль за ефективним використанням фінансових ресурсів по суті є політичним процесом прийняття рішень. Відображаючи волю виборців і парламентарів, бюджет відбиває національні пріоритети, економічні, політичні і соціальні інтереси суспільства.

3. Багатоступенева бюджетна система об’єктивно передбачає розподіл функцій коштів бюджету між різними рівнями влади за умови збереження певної фінансової самостійності на кожному з них. Бюджетний федералізм – законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності структур різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними на засадах державної соціально-економічної і політичної доцільності, соціальної етики, міжрегіональної, міжнаціональної і суспільної солідарності. Усі механізми сучасного бюджетного федералізму спрямовані на заохочення до активного прагнення до самодостатності, опори на власні сили, нарощування фінансово-економічного потенціалу регіонів і територій.

4. У другій половині ХХ ст. в найбільш розвинутих країнах світу бюджетні технології пройшли три етапи розвитку – традиційний бюджет, бюджет від результатів (бюджет від виконання) і бюджет на основі цільових програм.

В останні десятиліття у західних країнах найбільшого поширення набули програмно-цільові бюджети відомі також під назвою бюджетів пріоритетів. Вони призначені для реалізації загальнонаціональних стратегічних інтересів, залежно від яких виділяються ліміти коштів окремим відомствам, галузям, регіонам, програмам, проектам, грантам. У системі програмно-цільового бюджетування ключовим для всіх процедур бюджетного планування і менеджменту є показник результату. Результати вимірюються кількістю кінцевих благ або послуг, вироблених (наданих) завдяки даній програмі.

5. Пріоритетними напрямками наукових пошуків науки державного управління у розвинутих країнах Заходу є розробка якомога більш досконалих способів складання та виконання бюджетів різних рівнів, відомчих кошторисів і цільових програм на основі методів системного і фінансового аналізу, а також процесуальних процедур прийняття рішень, що дістали загальну назву бюджетування. Бюджетування – сукупність технологічних процедур бюджетної роботи з аналітично-розрахункової підготовки бюджетів, кошторисів і програм за допомогою порівняння відносної корисності альтернативних варіантів витрачання бюджетних коштів на конкретні види державної діяльності з урахуванням вартості витрат на досягнення кінцевого результату й упущених вигод. У теоретичному плані бюджетування спирається на теорію граничної корисності.

6. На концептуальній основі бюджетування у західних країнах в останні десятиліття було розроблено і запроваджено у практику цілий ряд аналітично-управлінських технологій оптимізації бюджетів усіх рівнів, а також відомчих кошторисів – бюджетний процес на збалансованій основі, процедура зменшеного бюджетування, бюджетування на нульовій основі, метод "витрати – вигоди". Усі нововведення об’єднує програмно-цільовий метод розроблення бюджетів.

7. На Заході поступово склалися умови, необхідні для ефективного виконання органами бюджетного контролю їх функцій – незалежність контролю, загальність контролю, комплексність попередніх, поточних і подальших контрольних дій, публічність (відкритість, гласність) результатів контрольної діяльності.

8. Громадянське суспільство у сучасних демократичних правових державах світу забезпечує для контрольних органів умови транспарентності. Транспарентність – прозорість (гласність, відкритість) для громадськості інформації про результати діяльності, функції і структуру органів державного управління, зміст бюджетної політики та стан бюджету. Транспарентність бюджетної сфери має відповідати чотирьом основоположним принципам – визначеності ролі і функцій, доступності інформації, відкритості підготовки і виконання бюджету та бюджетної звітності, незалежних гарантій достовірності.

9. З метою забезпечення раціонального використання державних фінансових ресурсів застосовуються методи, які дістали назву контролю ефективності. Мета контролю ефективності зводиться до забезпечення ефективності використання ресурсів у державному секторі на рівні, наближеному і порівняному з ринковим. Впровадження такого контролю означало перехід від контролю формальної правильності вже проведених робіт і витрачених грошових коштів до контролю ефективності за здійснюваними у реальному масштабі часу і майбутніми операціями. Найбільш дієвим практичним інструментом здійснення контролю ефективності є аудит.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]