Термінологічний словник

Аудит – систематизований процес одержання й оцінювання об’єктивних даних стосовно фінансово-економічних дій і фактів з метою з’ясування відповідності зафіксованих явищ встановленим критеріям та параметрам.

Базові Головні управління ДКУ – управління на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, до мережі яких включені розпорядники бюджетних коштів, що розташовані на території іншого Головного управління (транзитного).

Бухгалтерський облік в органах Державного казначейства України – складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та обміну інформацією про операції в органах Державного казначейства та передачі її зовнішнім користувачам, а також внутрішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади та самоврядування.

Бюджетна звітність (фінансова звітність про виконання бюджетів) – система взаємопов’язаних узагальнюючих показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період.

Бюджетне асигнування – повноваження надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетний дрейф - безперервна реакція обсягів та структури бюджету на зміну параметрів економічної кон’юнктури, соціальної і політичної ситуації.

Бюджетний аудит – перевірка відповідності використання державних коштів встановленим правилам, а також точності звітних даних.

Бюджетний запит – документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для його діяльності на наступні бюджетні періоди.

Бюджетний контроль – сукупність заходів, які здійснюються державними органами влади та управління і пов’язані з перевіркою законності, доцільності і ефективності утворення, розподілу і використання грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування.

Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Бюджетний менеджмент – процес організації і управління відносинами між суб'єктами бюджетного процесу (законодавчими, виконавчими органами влади, розпорядниками бюджетних коштів), які виникають під час розробки, формування, виконання і контролю бюджетів, спрямований на узгодження інтересів усіх учасників і забезпечення ефективного цільового використання бюджетних коштів.

Бюджетний облік (бухгалтерський облік виконання бюджету) – процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про рух і стан ресурсів бюджету та виконання кошторисів бюджетних установ зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Бюджетний цикл – період бюджетного процесу, який повністю охоплює діяльність пов’язану зі складанням, розглядом, затвердженням і виконанням певного конкретного бюджету, а також розглядом та ухваленням рішення щодо звіту про його виконання.

Бюджетний федералізм – законодавчо зафіксований розподіл функціональних повноважень та відповідальності структур різних рівнів влади з паритетним розмежуванням на цій основі доходів і видатків між ними на засадах державної соціально-економічної і політичної доцільності, соціальної етики, міжрегіональної, міжнаціональної і суспільної солідарності.

Бюджетування – сукупність технологічних процедур бюджетної роботи з аналітично-розрахункової підготовки бюджетів, кошторисів і програм за допомогою порівняння відносної корисності альтернативних варіантів витрачання бюджетних коштів на конкретні види державної діяльності з урахуванням вартості витрат на досягнення кінцевого результату й упущених вигод.

Відкриті асигнування – право, надане головним розпорядникам та розпорядникам нижчого рівня, щодо розподілу відкритих асигнувань загального та спеціального фонду державного бюджету підвідомчим установам (одержувачам бюджетних коштів) та використання бюджетних асигнувань з урахуванням прийнятих зобов'язань.

Видатки – кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Внутрішня платіжна система – система, яка базується на входженні Державного казначейства в систему електронних платежів НБУ і забезпечує функціонування Державного казначейства як фінансово-банківської структури, що обслуговує бюджетні установи.

Грант (субсидія) на бюджетне вирівнювання – фонд, виділений центральним урядом субнаціональним (регіональним і локальним) властям з метою поповнення місцевих бюджетів (і тим самим зниження міжбюджетної диференціації доходів) за принципом: чим нижчі доходи місцевого бюджету на душу населення, тим більша сума гранта (субсидії).

Державний борг – загальна сума усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань як внутрішніх, так і зовнішніх, включаючи видані гарантії за кредитами.

Державні цільові фонди – фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок податків і зборів.

Державний бюджет - централізований фонд грошових коштів, який утворено внаслідок розподілу і перерозподілу ВВП, національного багатства і використовується для забезпечення виконання державою її функцій.

Державний кредит – фінансові угоди із надання державою або державі коштів у тимчасове, платне, відшкодовувань користування.

Доходи бюджету – економічні відносини з приводу розподілу ВВП, які виникають у процесі формування грошових фондів держави.

Експертиза – дослідження певного питання з метою підготовки правильного висновку, надання правильної оцінки відповідному явищу.

Електронні документи – розрахункові документи, повідомлення у вигляді файлу при передачі електронною поштою.

Єдиний казначейський рахунок – рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у СЕП НБУ.

Загальний фонд бюджету - складова частина бюджету, яка акумулює кошти, що не мають цільового спрямування та підлягають подальшому розподілу.

Казна - сукупність фінансових ресурсів держави, коштовностей та матеріальних цінностей, які акумулюються і використовуються через міністерство фінансів або інший її спеціалізований фінансовий орган.

Касове виконання бюджету – комплекс операцій щодо здійснення прийому доходів бюджету, їх акумуляції і зберігання та витрачання.

Касове виконання Державного бюджету за доходами – комплекс заходів, спрямованих на забезпечення повного і своєчасного надходження запланованих доходів в цілому і за кожним джерелом зокрема.

Комплексні ревізії – глибоке вивчення широкого кола питань, які характеризують усі ланки і сторони господарської діяльності підприємства, організації чи установи.

Ліміт технічного рахунку – величина, що визначає обмеження на максимальну суму початкових платежів, які може виконати Головне управління ДКУ в конкретний момент.

Метод бюджетного обліку – це сукупність способів (прийомів), які використовуються для одержання необхідних даних щодо виконання бюджету, використання його коштів.

Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Місцеві бюджети – фонди фінансових ресурсів, призначені для реалізації завдань і функцій, що покладаються на органи місцевого самоврядування.

Об’єкт бюджетного контролю – грошові розподільчі процеси при формуванні і використанні грошових фондів держави і місцевих органів самоврядування. Формально об’єктом бюджетного контролю є конкретні показники.

Облікова політика Держказначейства – сукупність визначених у межах чинного законодавства принципів, методів і процедур, що використовуються Державним казначейством України для складання та подання фінансової звітності про виконання бюджетів.

Одержувачі бюджетних коштів – підприємства, госпрозрахункові, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, але одержують кошти із бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади на виконання загальнодержавних програм, надання послуг безпосередньо через розпорядників.

Первинний документ – документ, який містить відомості про певну операцію та підтверджує її здійснення.

Первинна звітність – звітність, яка складається на основі даних бухгалтерського обліку бюджетних установ та органів фінансової системи.

Перевірка як метод бюджетного контролю – це обстеження і докладне вивчення окремих ділянок (питань) фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів; складання і виконання бюджету; реалізації бюджетних програм; ефективності управління коштами бюджету.

План рахунків по виконанню державного та місцевих бюджетів – систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку, що використовується для реєстрації відповідних операцій та відображення бухгалтерської інформації, забезпечує складання фінансової звітності.

Планова виїзна ревізія – ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані контрольно-ревізійної роботи органу ДКРС і проводиться за місцезнаходженням такої підконтрольної установи чи за місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться ревізія (не частіше ніж один раз на календарний рік).

Позапланова виїзна ревізія – ревізія, яка не передбачена у планах контрольно-ревізійної роботи і проводиться за наявності обставин, визначених Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні".

Політика бюджетного обліку – сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються учасниками бюджетного процесу під час складання та подання фінансової звітності.

Ревізія – система контрольних дій, які направлені на всебічну перевірку фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету з метою встановлення законності проведених операцій з мобілізації, розподілу або використання бюджетних коштів, дотримання фінансової дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності.

Регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій з виконання бюджету – носії спеціального формату у вигляді відомостей, книг, журналів, карток обліку, призначенням яких є хронологічне та систематичне накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів.

Розпорядники бюджетних коштів - спеціально уповноважені особи, керівники бюджетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.

Розпис бюджету – документ, в якому встановлюється розподіл доходів, фінансування бюджету, повернення кредитів до бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Розпис видатків бюджету – нормативний документ, в якому головний розпорядник бюджетних коштів визначає розподіл бюджетних асигнувань за регламентовані проміжки часу та кодами бюджетної класифікації.

Складання розпису Державного бюджету – це складний процес, метою якого є доведення бюджетних призначень та бюджетних асигнувань до розпорядників бюджетних коштів та узгодження їх з показниками затвердженого Державного бюджету на поточний рік.

Тематичні ревізії – перевірка однотипних установ, організацій по окремих спеціальних питаннях.

Транзитні Головні управління ДКУ – управління, на території яких перебувають розпорядники нижчого рівня, які включені до мережі розпорядників бюджетних коштів, розташованих на території іншого Головного управління (базового).

Транспарентність – прозорість (гласність, відкритість) для громадськості інформації про результати діяльності, функції і структуру органів державного управління, зміст бюджетної політики та стан бюджету.

Функції бюджетного менеджменту – види управлінської діяльності у процесі формування, розподілу, використання бюджетних коштів та контрою за їх рухом.