6.6. Фінансовий контроль у системі Казначейства України

Для забезпечення законності і дисципліни у сфері казначейського обслуговування бюджетів та дотримання вимог бюджетного законодавства щодо здійснення видатків необхідно постійно приділяти увагу контрольним заходам з метою недопущення порушень та підвищення відповідальності конкретних виконавців. Контроль – це важливий чинник удосконалення управління бюджетними коштами.

Державне казначейство одночасно контролює рух і використання бюджетних коштів та здійснює операції з коштами державного бюджету. Особливість процесу контролю в органах Державного казначейства полягає в тому, що вони є єдиними виконавцями фінансових функцій у виконанні державного бюджету і здійснюють перевірки тільки на регулярній основі. Вони забезпечують контроль за правильністю фінансових операцій, їх бухгалтерським обліком і є гарантами чіткого виконання рішень виконавчої влади. Такий вичерпний контроль проводиться паралельно з веденням операцій упродовж року і тому є ефективнішим, ніж контроль за результатами. Ця особливість діяльності органів Державного казначейства обумовила два види контролю, які відповідають етапам використання коштів:

1. попередній контроль – проводиться на стадії прийняття зобов'язань, схвалення та дозволу на витрачання бюджетних коштів;

2. поточний контроль – здійснюється у процесі оплати рахунків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

На етапі прийняття зобов'язань розрізняють поточні зобов'язання, які будуть виконані та потребують повної оплати у поточному році, та перехідні зобов'язання, оплата яких буде здійснюватись за рахунок асигнувань майбутніх періодів упродовж кількох років. Попередній контроль дає змогу попередити порушення законів, нецільове використання коштів, недопущення виникнення та зростання бюджетної заборгованості.

У ході поточного контролю перевіряється законність підстави (наявність підтверджувальних документів, нормативно-правових актів тощо) для здійснення платежів, відповідність платежів вимогам обліку і контролю за зобов'язаннями, а також правильність оформлення розрахункових документів. Органи Державного казначейства можуть не прийняти до виконання платіжні доручення з наступних причин:

• неправильне заповнення реквізитів, якщо не заповнено хоча б один з реквізитів;

• відсутність в обліку органів Державного казначейства відповідних зобов'язань та фінансових зобов'язань;

• невідповідність платежу зареєстрованим зобов'язанням та фінансовим зобов'язанням;

• невідповідність зазначеного коду економічної класифікації видатків економічній характеристиці платежу;

• обмеження здійснення видатків, що встановлюється нормативно-правовими актами;

• накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника;

• надходження до органів Державного казначейства відповідного рішення уповноваженого органу за результатами розгляду скарги щодо застосування процедури закупівель або копії позовної заяви стосовно порушень процедур закупівель, рішень, дій або бездіяльності замовника;

• відсутність або недостатність відкритих асигнувань на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень);

• недостатність невикористаних відкритих асигнувань або кошторисних призначень на рахунках бюджетних установ в частині власних надходжень;

• неподання документів, що підтверджують отримання товарів, робіт за договорами, згідно з умовами яких було здійснене авансування.

Відмови в оплаті рахунків одержувачів бюджетних коштів можуть надаватися:

• за відсутності затвердженого та погодженого плану використання бюджетних коштів;

• за відсутності або недостатності коштів на відповідних рахунках одержувачів, крім установлених випадків;

• у разі обмеження здійснення бюджетних видатків, які встановлюються чинними нормативно-правовими актами України;

• при неподанні необхідних підтверджувальних документів для оплати рахунків;

• якщо документи на оплату видатків оформлені неправильно та/або не підтверджують цільове направлення коштів.

У системі органів Державного казначейства здійснюється також відомчий контроль, який здійснюється відповідними структурними підрозділами: Департаментом відомчого контролю на центральному рівні, відділами та секторами на рівні головних управлінь. Під час проведення перевірок особлива увага приділяється дієвості попереднього та поточного контролю у частині дотримання розпорядниками то одержувачами бюджетних коштів вимог законодавства щодо здійснення видатків, єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, а також реалізації заходів, спрямованих на зменшення простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості. Контрольні заходи здійснюються шляхом перевірки первинних документів. У разі виявлення порушень вимог нормативно-правових актів особлива увага приділяється розробленню заходів із запобігання аналогічних порушень у майбутньому, а саме:

• невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

• перевищення бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

• порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

• нецільове використання бюджетних коштів.

У разі виявлення бюджетних правопорушень до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів можуть вчинятись такі дії:

• застосування адміністративного стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях, відповідно до закону;

• призупинення операцій з бюджетними коштами.

Правові засади відповідальності за бюджетне правопорушення визначено у Бюджетному кодексі, де встановлено, що особи, винні у порушенні бюджетного законодавства, несуть цивільну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України.