Тема 12. Моделі фінансового управління
Фінансове прогнозування - це передбачення імовірного фінансового стану держави, галузі, підприємства, обгрунтування показників фінансових планів. Прогнози можуть бути середньостроковими (5-10 років) і довгостроковими (більше 10 років). Фінансове прогнозування передує стадії складання фінансових планів, розробляє концепцію фінансової політики на певний період. Метою фінансового прогнозування є визначення реально можливого обсягу фінансових ресурсів, джерел їх формування, напрямків їх використання на період, що прогнозується. Фінансові прогнози дозволяють фінансовому апарату підприємства намітити різні варіанти розвитку та удосконалення системи фінансів, форми та методи реалізації фінансової політики.
Фінансове прогнозування передбачає застосування різних методів, основними з яких є:
асоціація і аналогія;
побудова економетричних моделей, що описують динаміку показників фінансових планів в залежності від факторів, що визначають і впливають на економічні процеси;
^ кореляційно-регресівний аналіз; ^ метод безпосередньої експертної оцінки.
При цьому використовується системний підхід, який залучає наступні елементи діалектичної логіки:
- об'єктивність і повноту розгляду напрямків розвитку і показників;
аналіз економічних процесів у динаміці та розвитку;
вивчення явищ у взаємозв'язку і взаємозалежності;
історичний підхід.
Створення відповідного фінансового прогнозу є складним оскільки коливання фінансових ринків і швидкі зміни у фінансових відносинах не лише роблять прогнозування складнішим, а й важливішим. Фінансові прогнози не можуть бути виконані з великою точністю, тому що може відбутися багато подій, які спричинять невідповідність між дійсністю і прогнозом.
Процес фінансового прогнозування зосереджується на наступних аспектах:
ресурси;
економічна та фінансова ситуація суб'єкта господарювання.
фінансова політика.
271
Виділення
впливових
факторів
2-ий
етап
Розрахунок прогнозних показників та визначення рівня фінансового становища в майбутньому здійснюється в декілька етапів (див. рис. 12.3).
На першому етапі на підставі аналізу показників попередніх періодів складається аналітичний баланс і визначаються вхідні дані для розрахунку необхідних показників, які розміщуються за рангом в залежності від ступеня їх вагомості.
Другий етап полягає у виділенні факторів, які мають першочерговий вплив на відібрані показники, визначаються допустимі межі впливу цих факторів.
Третій етап - вивчаються можливості виходу на розрахункові величини факторів.
Етапи фінансового прогнозування
1-ий етап
Складання
аналітичного
балансу
3-ий етап
Вихід на розрахункові величини факторів
Рис. 12.3. Етапи фінансового прогнозування
На цих розрахунках базуються висновки про фінансовий стан (фінансові відносини), планується стратегія дій та складається фінансовий план розвитку підприємства.
Фінансове планування - це діяльність по збалансуванню і забезпечення пропорційності фінансових ресурсів. При цьому "збалансування" означає оптимальне співвідношення між фінансовими ресурсами, джерелами їх формування та обсягами використання. А "пропорційність" - раціональне співвідношення між розміром доходу до сплати податку і після сплати податку та дивідендних виплат.
Існує думка, що фінансове планування виникло у XIV ст. на макрорівні, хоча спроби визначити доходи та видатки державної казни й скласти державний бюджет здійснювались практично з появою держави. Але вперше бюджет держави було складено в Англії після буржуазної революції (1686 - 1689 pp.), коли бюджет прийняв форму плану, що затверджується законодавчим органом.
272