13.3. Процес прийняття стратегічних рішень

Стратегічні управлінські рішення можуть мати різні види, які підпорядковуються загальній класифікації управлінських рішень, розглянутій у темі 1.

Проте, особливе значення для стратегії розвитку мають управлінські рішення, які умовно поділяються на організаційні (запрограмовані або незапрограмовані), компромісні, інтуїтивні та рішення, що баз>ються на судженнях, раціональні рішення.

299

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

Організаційне рішення визначає вибір, який має зробити керівник для того, щоб виконати покладені на нього обов'язки. Мета організаційного рішення полягає у забезпеченні просування підприємства до поставлених стратегічних цілей.

Серед організаційних рішень, як правило, виділяють запрограмовані і незапрограмовані. Перші з них мають найвищий рівень структуризації. Наприклад, фінансовий директор приймає рішення про інвестування надлишку готівки у ті цінні папери, які забезпечують найвищий рівень доходность У цьому випадку критерій вибору є запрограмованим, оскільки таке рішення дозволить добре виконати свої обов'язки. Незапрограмовані рішення мають низький рівень структуризації і приймаються тоді, коли

важко передбачити усі наслідки.
	На сьогодні розроблена зведена характеристика загальних переваг та
недоліків програмованих і незапрограмованих рішень (табл. 13.1).
	Таблиця 13.1.		Порівняльний			аналіз		запрограмованих		і
незапрограмованих рішень
№	Характеристика			Запрограмовані рішення				Незапрограмовані рішення
з/п
1	Тип рішення			Добре структуризоване				Погано структуризоване
2	Частота			Часто	повторюване		та	Нове і незвичне
	застосування			шаблонне
3	Цілі			Чіткі, конкретні				Невизначені
4	Інформація			Легко доступна та достовірна				Отримати	складно,
								невідомі джерела
5	Наслідки			Незначні				Важливі
6	Організаційний			Низькі рівні				Високі та середні рівні
	рівень
7	Час для розв' язання			Короткий				Відносно довгий
8	Основа	для		Правила	вирішення,		набір	Оцінка і творчість
	розв'язання			процедур

Запрограмовані рішення базуються на звичці, заведеному порядкові або процедурній політиці і ухвалюються за типових обставин. Запрограмовані рішення - це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Як правило, у цих випадках число альтернатив обмежене і вибір повинен бути зроблений в межах напрямів, що визначені динамікою розвитку підприємства.

Коли виникають проблеми або ситуації, для яких програмоване рішення непридатне або невідоме, то керівники або особи, від яких залежить ухвалення рішення повинні звернутися до незапрограмованого. Характеристики незапрограмованих рішень передбачають слабку структуру,

300