Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Учебник по ковалю в Word.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9 Мб
Скачать
☆

Тема 6. Моделі розв'язання проблем беззбитковості

"Авокадо" потребує операційний грошовий потік 1170 грн. кожний для досягнення точки беззбитковості. Тепер можна підставити отриману величину OCF у рівняння для визначення обсягу продажу:

Q = (500+1170)/20 = 84.

Таким чином, компанія має продавати по 84 човни щороку. Як показано на рисунку 6.11, фінансова точка беззбитковості відносно вище бухгалтерської точки беззбитковості. Так трапляється дуже часто. Крім того, розглянутий проект має суттєвий ступінь передбачуваного ризику. Фірма планує виробити 85 човнів на рік, але 84 човни необхідно виробляти для забезпечення необхідної прибутковості проекту. Загалом, майже немає сумніву, що обсяг продажу за проектом буде нижчим від бухгалтерської точки беззбитковості. Але норма прибутковості за проектом може бути величиною негативною.

Отже, для прийняття оптимальних управлінських рішень необхідно визначити різні рівні беззбитковості, не обмежуватися тільки бухгалтерською точкою беззбитковості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Забродський B.C. Аналіз беззбитковості виробництва // Бізнес-шформ. - 1998. - № 8. - С 52-56.

  1. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч. посібник. - К.: Знання-Прес, 2000 - 207 с

  1. Іванова Н.Ю. Аналіз беззбитковості виробництва: теорія і практика. Навчальний посібник - К.: Лібра, 2002. - 72 с

  1. Іванова Н.Ю Практичні аспекти аналізу беззбитковості виробництва // Економіка, фінанси, право. - 1998. - № 11. - С 9-11.

  1. Ковальов А І., Привалов В.П. Аналіз фінансового стану підприємства. Видання 2-ге, перероблене і доповнене. - М.: Центр економіки і маркетингу, 1997. - 192 с

Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання. Підручник: - Тернопіль :Економічна думка, 2001. - 454 с

173

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

7. 1. Модель аналізу вигід і витрат

  1. Визначення коректних варіантів вибору

  1. Вимірювання та оцінювання вигід і витрат

  1. Порядок коригування на інформацію та дисконтування

  1. Зміни у відносних цінах

  1. Аналіз чутливості

  1. Аналіз невизначеності і ризику

  1. Модель аналізу вигід і витрат

  • сучасних умовах в різних країнах обов'язковим є попередній аналіз успішності державних проектів за державною методологією аналізу вигід та витрат.

Методологія аналізу вигід і витрат бере початок ще з класичної роботи французького економіста Дюпюї 1844 р. щодо вимірювання корисності суспільних проектів, де було вперше введено поняття надлишку споживача. Протягом наступних років ця методологія вбирала в себе різноманітні надбання економічної думки, розробки видатних економістів, лауреатів Нобелівської премії в галузі економіки - К. Ероу. Р. Фріш, Дж. Хікс, Я. Тінберген, П. Саюельсон, А. Сен.

    • наш час на спеціалістів, менеджерів і аналітиків покладається величезна відповідальність при моделюванні і проведенні аналізу вигід і витрат та тлумаченні результатів аналізу. Саме вони повинні забезпечити таку систему обліку і аналізу витрат, при якій на виході отримуються точні облікові дані, необхідні для управлінських цілей, визначення показників ефективності та прийняття стратегічних рішень. Адже прийняття рішень означає вибір найкращого варіанту досягнення цілей підприємства.

Етапи аналізу вигід і витрат

Тема 7. Аналіз вигід і витрат

Взагалі інформація про витрати є дуже вагомим фактором на всіх стадіях управління. Предметом аналізу вигід і витрат є різноманітні види витрат підприємств і їх підрозділів та можливості їх регулювання. За допомогою такого аналізу встановлюються витрати, обумовлені конкретним рішенням або проектом, і визначається напрям їх регулювання.

Менеджери і аналітики діють в умовах обмеженості ресурсів. Саме тому зростає необхідність обережного ставлення до залучення і регулювання ресурсів. Будь-яка діяльність, яка передбачає споживання ресурсів, що їх можна використати в інший і, можливо, кращий спосіб, повинна мати серйозне обґрунтування.

Базовими елементами цієї моделі є вигоди, витрати і варіанти вибору. Від "отримання найбільшої користі" до "створення найбільшої (чистої) вигоди" - відстань невелика. Одні й ті самі ресурси не можна спрямувати для досягнення різних цілей. З обмеженістю ресурсів, необхідно бути впевненим, що кожен вибраний проект дасть найбільш можливу віддачу з кожного витраченого ресурсу.

Аналіз вигід і витрат проводиться:

  • представниками влади, які займаються підготовкою, обгрунтуванням будь-яких проектів державного (неприватного) сектора на всіх рівнях управління;

  • експертами, аналітиками недержавних неприбуткових структур, зокрема, політичних партій для роіробки політичних програм;

  • фахівцями фінансового аналізу приватного сектора, які виконують проекти для державного сектора.

Порядок проведення аналізу вигід і витрат, запропонований нижче, базується на розробках міжміністерських комітетів під керівництвом Секретаріату Ради Скарбниці Канади*.

Аналіз вигід і витрат є раціональним методом прийняття рішень. Люди користуються ним щодня. Проте природне розуміння витрат і

вигід іноді неадекватне, коли альтернативи складні або дані невизначені. Тоді відчувається потреба у формальних способах чіткою, системного й

Аналіз вигід і витрат: Практ. посіб. / Секретаріат Ради Скарбниці Канади, Пер з англ. С Соколик - К.: Основи, 1999. - 175 с.

175

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

раціонального мислення. Ці способи і утворюють модель для проведення аналізу вигід і витрат. Вони охоплюють різноманітні методи:

  • виявлення альтернатив;

  • виявлення альтернатив у такий спосіб, який дає можливість для коректного порівняння;

  • коригування у ситуації, коли витрати і вигоди припадають на різні проміжки часу;

  • підрахунки вартості речей в грошовій одиниці, які зазвичай не мають такої оцінки вартості;

  • з'ясування невизначеності у даних;

  • представлення витрат і вигід у комплексному форматі, яким можна керуватись при ухваленні рішень.

Аналіз вигід і витрат, наскільки це можливо, зводить і витрати, і вигоди до стандартних одиниць (як правило, доларів) з тим, щоб їх можна було безпосередньо порівнювати.

Не існує єдиної методики для проведення аналізу вигід і витрат. Кожен аналіз відрізняється від іншого і потребує ретельного та інноваційного підходу. Проте корисно мати стандартну послідовність етапів аналізу. Це забезпечує логічну послідовність проведення аналізу, що корисно як для аналітиків, які проводять дослідження, так і для менеджерів, які отримують їх звіти.

Стандартними етапами аналізу вигід і витрат є:

    1. Вивчення потреби, врахування обмежень і формулювання завдань та цілей. Зазначення точки зору, з якої будуть оцінюватись витрати і вигоди.

    1. Визначення варіантів у такий спосіб, який дасть змогу аналітику порівняти їх коректно. Якщо один варіант оцінюється проти базисної ситуації, треба упевнитись, що базисну ситуацію оптимізовано.

  1. Аналіз прирісних ефектів і збір даних щодо витрат і вигід. Введення величини витрат і вигід у різні проміжки часу в таблицю базових даних.

  1. Зведення величини витрат і вигід до прийнятих стандартних одиниць вимірювання (наприклад конвертування номінальних доларів у незмінні долари і користування точними, не викривленими цінами).

  1. Використання детермінованої моделі із введенням щоразу одних величин витрат і вигід так, ніби ці величини є визначеними.

  1. Аналіз чутливості.

176

Компоненти аналізу вигід і витрат

Тема 7. Аналіз вигід і витрат

  1. Аналіз ризику з урахуванням відомості про діапазони і ймовірності величин витрат і вигід, та шляхом моделювання очікуваних результатів інвестиційного проекту.

  1. Визначення варіанту вибору, який дасть бажаний результат розподілу доходів.

  1. Розробка оптимальних рекомендацій.

Такої послідовності переважно дотримуються при складанні звіту про проведений аналіз вигід і витрат.

Усі рішення, щодо державних інвестиційних проектів можна моделювати стандартним способом, застосовуючи як загальну схему

наступні складові (див. рис. 7.1):

  • таблицю параметрів;

  • модель прирісних ефектів;

  • таблицю витрат і вигід у часі;

  • таблицю можливих інвестиційних результатів разом із статистичним графічним аналізом чистої поточної вартості - ЧПВ та інвестиційного

ризику.

Першим компонентом цієї інвестиційної моделі є таблиця параметрів, тобто перелік змінних, що їх використовують для підрахунку витрат і вигід. Наприклад, і на витрати, і на вигоди проекту з часом можуть вплинути темпи зростання населення. Замість того, щоб вносити показник темпів зростання населення щоразу у формулу, коли вона з'являється у таблиці витрат і вигід, краще внести його у перелік змінних у таблиці параметрів і звертатися до нього в інших частинах таблиці базових даних у разі потреби. Хоча це не завжди є абсолютно необхідним, але використання таблиці параметрів також полегшує здійснення різних видів аналізу, включаючи аналіз чутливості і аналіз ризику. Воно спрощує завдання аналітика, коли змінюється величина параметра, що є ключовою вимогою аналізу ризику. Замість того, щоб здійснювати пошук у всій моделі тих місць, де використовували темп зростання населення, аналітик може змінити цю величину в таблиці параметрів, і у всіх випадках використання у моделі вигід-витрат цей параметр зміниться автоматично і одночасно.

177

Рис. 7.1. Загальний порядок аналізу вигід і витрат

Другим компонентом є модель прирісних ефектів (виробнича модель). Вона визначає очікувані дії та їх послідовність у часі. Природа дії залежить від проекту - це і кількість захворювань (проект імунізації), і обсяг продажу (проект сприяння експорту).

Третій компонент моделі - таблиця витрат і вигід у часі. Це перелік усіх витрат і вигід із зазначенням їх величин у кожний проміжок часу в межах інвестиційного горизонту. Ці величини краще виразити у номінальних

178

Основні аспекти моделі вигоди-витрат

Тема 7. Аналіз вигід і витрат

доларах, з тим щоб можна було зробити відповідні коригування у номінальних доларах. Однак номінальні долари різних проміжків часу не можна додавати чи віднімати, отже, вони на якомусь етапі мають бути переведені у незмінні долари і далі - у поточну вартість, перш ніж вводити в

суму. Це можна зробити двома способами:

1) підрахувати в одній таблиці всі витрати і вигоди у номінальних доларах, в іншій - у незмінних доларах, а потім визначити їх поточну вартість;

2) від суми усіх вигід відняти суму всіх витрат у межах кожного проміжку часу, щоб отримати єдину чисту вартість у номінальних доларах для кожного періоду, а потім конвертувати цей чистий грошовий потік у номінальних доларах у незмінні долари і поточну вартість (додавання і віднімання номінальних доларів у межах одного періоду дає лише наближення до справжньої вартості, через те що вартість самого долара може змінюватись, якщо період є досить тривалим).

Четвертим компонентом моделі є таблиця інвестиційних результатів.

Кожного разу, коли застосовують модель витрат - вигід, підраховують ЧПВ (чисту приведену вартість) (NPV) інвестиційного проекту. Якщо це детермінована модель, в якій усі витрати мають фіксовані величини, тоді результатом кожного запуску моделі буде завжди та сама ЧПВ. Якщо це модель аналізу ризику, в якій величини параметрів варіюються у зазначених межах відповідно до ймовірностей, тоді і розрахунки ЧПВ будуть варіюватись. Результатом багатьох запусків моделі буде перелік можливих ЧПВ, і цей перелік має бути статистично проаналізований для визначення вірогідної справжньої ЧПВ. Такий статистичний аналіз виявить максимальні й мінімальні величини ЧПВ та ймовірність того, що ЧПВ перебуватиме у певних діапазонах. Маючи цю інформацію, можна застосовувати правила прийняття рішення, аби упевнитись у тому, що проект варто здійснювати і вибрано найкращу альтернативу.

Важливим питанням є вибір методів, за допомогою яких модель випд-витрат функціонує стандартно. Прийняті методи важливі для багатьох

аспектів моделі, таких, як інвестиційний горизонт, припущення щодо моменту виникнення та одиниці обліку - спільної одиниці вимірювання.

Інвестиційний горизонт - це кінець періоду, у межах якого порівнюватимуть витрати і вигоди аби упевнитись у тому, що інвестиційний проект доцільно здійснювати. Якщо можна визначити витрати і вигоди для всього економічного життя проекту, а ступінь невизначеності низький, тоді

179

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

повний економічний цикл життя проекту є найкращим варіантом інвестиційного горизонту. В протилежному випадку можна визначити «логічні пункти в економічному житті проекту для моменту завершення інвестиційного аналізу.

Ремонт будинку, наприклад, передбачає відповідні цикли: 5-7 років для перефарбування і заміни килимового покриття; 15-17 років для заміни комунальних систем, таких, як опалення; і 25-50 років для заміни основних структурних компонентів. Ці порогові моменти, коли можуть виникнути серйозні нові невизначеності, можна вважати відповідним інвестиційним горизонтом. Проте важливо, щоб інвестиційний горизонт не було обрано таким чином, щоб свідомо сприяти проекту. Навіть якщо розглядається один-єдиний варіант, доцільно проаналізувати проект у межах різноманітних інвестиційних горизонтів, щоб пересвідчитись у тому, що зміна інвестиційного горизонту не впливає на результат. Якщо порівнюються альтернативні варіанти, необхідно аналізувати кожен з них у межах одного й того самого інвестиційного горизонту.

Припущення щодо

Витрати і вигоди виникають у різні моменти

моменту виникнення

часу в межах визначеного стандартного періоду.

вигід і витрат

Отже, потрібно вибрати метод визначення моменту

часу, в який, за припущенням, виникають усі витрати і вигоди у межах певного періоду. Зазвичай, аналітик вибирає одну з трьох можливостей:

  • моментом визначається початок кожного періоду;

  • моментом визначається середина періоду;

  • моментом визначається кінець періоду.

    • основі цієї практики лежить потреба мати просту таблицю витрат і вигід у часі, з тим щоб спростити переведення номінальних доларів у незмінні долари і далі - у величини поточної вартості.

Ця практика базується на припущенні: якщо всі вигоди і витрати змістити до одного моменту в межах кожного періоду, то у кінцевому підсумку це не вплине на загальний результат. Взагалі це є раціональним припущенням, окрім тих випадків, коли надзвичайно великі витрати або вигоди зміщено на велику відстань- зокрема з початку періоду на його кінець. Типовим прикладом є велика початкова одноразова інвестиція; аналітик, який вибирає моментом часу для підрахунків кінець періоду, зробить припущення, що ця інвестиція припадає на кінець першого року (і зробить її відповідне коригування на інфляцію та дисконтну ставку), в той час як фактично вона виникає на початку року. Таке штучне коригування великої суми витрат може призвести до значної різниці у результатах

180

Побудова таблиць вигід і витрат

Тема 7. Аналіз вигід і витрат

аналізу, якщо не існує вигоди, яку можна співставити з обсягом таких витрат, і не скоригувати її одночасно у тій самій моделі.

Проблеми такого роду привели до гібридних методів. Наприклад, у таблиці витрат і вигід загальноприйнятим методом є припущення, що витрати і вигоди, перелічені у першій колонці цифр, виникають в єдиний момент часу to, а не у певний період. Наступна колонка містить перелік витрат і вигід на весь період (to - t[). Тоді, якщо to обирається як базовий момент часу, що загальноприйнято, то початкова одноразова інвестиція не змінюється через коригування на інфляцію чи дисконтування. Важливо знати, які методи припущень щодо моменту чи періоду часу закладено у комп'ютерну програму, щоб уникнути неправильних підрахунків. У кожному звіті про аналіз вигід і витрат має бути зазначено, які методи щодо вибору моменту чи періоду часу було застосовано.

Спільна одиниця вартості. Усі витрати і вигоди мають бути виражені у спільних одиницях вартості, перш ніж їх можна буде підсумовувати, тобто вони мають бути:

- виражені у єдиних грошових одиницях; -де необхідно, скориговані на інфляцію (переведені у незмінні долари);

- виражені у величинах поточної вартості (скоригованих на різницю величин витрат і вигід у часі).

Витрати і вигоди повинні бути виражені у спільній грошовій одиниці перед тим, як їх порівнювати. У більшості випадків в інвестиційному аналізі як одиницю вимірювання використовують долар інвестицій. Однак деякі моделі державного сектора використовують долар споживання або долар за курсом валютного обміну як одиницю обліку. Якщо у конкретній економічній системі є значні цінові викривлення, в аналізі вигід і витрат можна користуватись граничними цінами або світовими цінами як одиницею обліку.

Як незмінні долари, так і поточну вартість визначають на конкретний момент у часі. Будь-який момент може підійти, але найчастіше для to обирають той момент у часі, на який проводять аналіз, — початок проекту або початок нового фінансового року.

При проведенні аналізу вигід і витрат найбільше часу, безперечно, витрачають на побудову таблиць витрат і вигід у часі. Для

побудови цих, таблиць аналітик має виявити всю множину відповідних витрат і вигід, розрахувати їх обсяги у кожному періоді часу, підрахувати величини, помноживши їх ціни на обсяг у кожному періоді.

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

Питання незворотності та вибору часу, які були відомі аналітикам у минулому, але яким не приділялося достатньої уваги, набули актуальності з 1990-х pp. Здатність зачекати, перш ніж зробити незворотні інвестиції, є важливою. Наприклад: розглядається доцільність початкової інвестиції, яка підніме рівень вигід, що зростатимуть з часом, а саме інвестиція у будівництво нової дороги там, де очікують збільшення транспортних потоків. Негайне інвестування може мати додатний показник ЧПВ, але це може замаскувати від'ємну ЧПВ у перші роки, тому що в наступні роки вигоди домінуватимуть. У цій ситуації важливо дочекатись оптимального моменту для інвестування. Взагалі, позиція тримати альтернативи відкритими, доки не надійде нова інформація, яка може вплинути на рішення, може дати можливість вибрати остаточний варіант.