Тема 3. Методологічні основи підготовки проектів управлінських рішень
Деякі автори при виділенні аспектів управління пропонують виходити з типів завдань, які керівник виробництва вирішує у своїй повсякденній практиці. Вони пропонують виділяти такі аспекти управління: технічний, пов'язаний з конструюванням виробів, використанням устаткування, застосуванням різних засобів праці; технологічний, застосовується до проектування, регулювання та удосконалення технологічних процесів; економічний, пов'язаний з регулюванням і удосконаленням економічних відносин всередині підприємства, а також між підприємством і зовнішнім середовищем; організаційний, стосовний до регулювання та удосконалення організаційних відносин; соціальний, пов'язаний з регулюванням і удосконаленням соціальних відносин.
Врахування окремих аспектів, що характеризують важливі сторони діяльності керованого об'єкта: політичну, соціальну, економічному, психологічному сторони управління виробництвом, дозволяє чітко врахувати різні аспектні характеристики управління виробництвом у прийнятих управлінських рішеннях.
Багатоаспектний підхід, при якому управління виробництвом розглядається як процес дозволу об'єднаних загальною метою діяльності керованого об'єкта, але різних за характером і змістом проблем, сприяє конкретизації управлінських впливів, розширенню складу факторів, що враховуються при обґрунтуванні цих впливів, підвищенню ефективності управління. Багатоаспектний підхід використовується при здійсненні всіх етапів процесу управління. В тому числі при підготовці та прийнятті управлінських рішень.
Багатоаспектність управлінського рішення виражається в тому, що, передбачаючи вплив суб'єкта управління на хід і результати діяльності об'єкта, воно, як правило, впливає безпосередньо та побічно на різні відносини політичного, економічного, соціального та іншого характеру, що виникають в процесі виробництва і складають єдиний комплекс, який потребує всебічного аналізу.
Багатосторонність управлінського рішення ускладнює дослідження його особливостей, необхідне для наукового обґрунтування методологічних та організаційних принципів його прийняття. Тому, доцільно розглянути різні аспекти управлінського рішення окремо, враховуючи при цьому, що сутність аспектних характеристик визначається специфічними особливостями, властивими окремим комплексам відносин, вплив на який передбачається рішенням. Крім того, необхідно враховувати, що в діяльності
53
Політичний
аспект
реально існуючих підрозділів суспільного виробництва практично неможливо виділити незалежні від інших і не пов'язані з іншими комплекси відносин, тобто в будь-якому управлінському рішенні знаходять висвітлення не один, а кілька аспектів. Через це розгляд кожного з них без зв'язку з іншими певною мірою умовний і повинен оцінюватися лише як аналітичний прийом.
З урахуванням вищенаведених зауважень до основних аспектів управління виробництвом відносять наступні (рис. 3.1).
Аспекти управління
політичний
економічний
соціальний
• психологічний
правовий
організаційний
Рис. 3.1. Основні аспекти управління
При управлінні виробництвом всі аспекти повинні розглядатися взаємозалежно.
Необхідність у комплексному розгляді аспектів управління обумовлюється об'єктивними властивостями суспільного виробництва. Хоча в процесі суспільного виробництва між людьми виникають, насамперед, економічні відносини, вони ніколи не залишаються єдиними.
Політичним завданням розвитку суспільства, що випливає із
економічних завдань, належить провідна роль. Вони є основою для визначення загальних для всіх підрозділів виробництва цілей і завдань
управління, загальних принципів управлінських впливів, загальної спрямованості розвитку й удосконалювання форм управління виробництвом.
Сутність політичного аспекту управління виробництвом полягає в тому, що в результаті здійснення управлінських впливів, крім інших, досягаються також і політичні цілі.
Політичний аспект, як й інші аспекти управління виробництвом, реалізується через управлінські рішення. Якщо під політичним аспектом управління виробництвом розуміють визначену, виражену в конкретних
54
Економічний
аспект
цілях і завданнях спрямованість управлінських впливів, то політичний аспект управлінського рішення полягає у вимогах, що висувається для рішення, і заходах, що визначаються його змістом, дотримання і здійснення яких відповідає політичній спрямованості управління та забезпечує досягнення результатів, обумовлених політичним аспектом управління.
У комплексі різноманітних відносин, що виникають між людьми в процесі виробництва, велику роль відіграють відносини економічного
характеру. Економічне управління багатопланове та різномасштабне. Воно стосується проблем, що пов'язані з використанням окремих видів ресурсів, з розвитком окремих видів виробництва, встановленням пропорції в розвитку різних сфер суспільного виробництва. Разом з тим економічне управління охоплює проблеми, що стосуються економіки в цілому, окремих видів економічної діяльності, регіонів, комплексів, об'єднань, підприємств та їх підрозділів. Однак, незалежно від виду об'єкта управління, цілеспрямовані впливи суб'єкта управління на будь-який вид діяльності об'єкта будуть мати економічний аспект.
Конкретний зміст економічного аспекту управління виробництвом визначається економічними цілями та завданнями управління виробництвом, обумовленими вимогами об'єктивних економічних законів і особливостями історичних етапів у розвитку виробництва.
Економічний аспект управління визначається об'єктивно обумовленими економічними цілями та завданнями сучасного етапу розвитку виробництва:
управління обов'язково переслідує досягнення певних економічних
цілей;
враховує сукупну дію об'єктивних законів і тенденції розвитку
економічних явищ; / - управління базується на спільному задоволенні економічних
інтересів суспільства, трудових колективів;
в процесі управління при реалізації економічних завдань використовують економічні методи впливу;
управління є базою для забезпечення оптимального використання виробничих ресурсів;
управління спрямоване на постійне, неухильне підвищення продуктивності суспільної праці;
передбачає здійснення заходів, що сприяють прискоренню науково-технічного прогресу, сприяє підвищенню якості робіт.
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
Посилення ролі планового впливу на підвищення технічного рівня виробництва і якості продукції, на прискорення темпів росту продуктивності праці, на ощадливу витрату матеріальних і фінансових ресурсів, удосконалення методів господарювання та економічного стимулювання, підвищення зацікавленості трудових колективів у розробці та виконанні планів, що найбільш повно враховують можливості та резерви виробництва, посилення залежності розмірів фонду економічного стимулювання, підвищення дієвості господарського розрахунку, зниження собівартості продукції і підвищення рентабельності виробництва.
Основною формою здійснення управління виробництвом є розробка та реалізація управлінських рішень. Тому посилення уваги до економічного аспекту управління спричиняє необхідність відповідного відношення до економічного аспекту управлінських рішень.
Економічні аспекти управлінського рішення і управління взаємозалежні подібно розглянутим політичним аспектам. Якщо стосовно до управління економічний аспект є економічною спрямованістю управлінських впливів, виражену у визначених цілях і завданнях, то економічний аспект рішення виражається у відповідних вимогах і заходах економічного характеру, яким повинно задовольняти і які повинно містити управлінське рішення.
Економічний аспект управлінських рішень відображається у підвищенні ефективності використання трудових ресурсів шляхом подальшого підвищення механізації та автоматизації виробництва, поліпшення організації праці, підвищення кваліфікації працівників і поліпшення структури персоналу, зайнятого в основному та допоміжному виробництвах, поліпшення використання основних виробничих засобів, заміні застарілого устаткування новим, зменшенні простоїв устаткування та збільшення обсягів продукції, що випускається, на наявному устаткуванні; у підвищенні ефективності використання матеріальних та енергетичних ресурсів у результаті зниження матеріаломісткості продукції, упорядкуванні системи нормування витрат сировини, матеріалів, палива й енергії, прискорення оборотності оборотних засобів. Крім того, економічний аспект знаходить вираження у підвищенні загальної ефективності виробництва на основі зниження собівартості, підвищення якості та рентабельності продукції, що випускається; у підвищенні економічної доцільності рішень шляхом вибору найбільш вигідних варіантів рішень на основі використання наукових методів; у посиленні зацікавленості працівників; у підвищенні економічної ефективності виробництва через стимулювання розробки та реалізації
56
Соціальний
аспект
окремих рішень; розвитку і підвищення ефективності дії автоматизованих систем управління на основі підвищення оперативності контролю за ходом формування економічних показників діяльності керованих об'єктів, скорочення термінів і підвищення оптимальності прийнятих управлінських рішень.
В економічному аспекті управлінських рішень конкретизуються економічні методи управління. Сутність цих методів зводиться до використання системи економічних стимулів, в основі яких лежать матеріальна зацікавленість і відповідальність управлінського персоналу за результати і наслідки прийнятих рішень.
Економічні методи управління орієнтують осіб, які приймають рішення і виконують їх, на ініціативну діяльність без повсякденного адміністративного впливу та забезпечують, таким чином, більш високий рівень саморегулювання діяльності підрозділів суспільного виробництва. При використанні економічних методів управління підприємствами й об'єднаннями в якості показників оцінки роботи цих об'єктів виступають рентабельність і прибуток. Керівникам надається можливість самостійно встановлювати інші показники, що впливають на контроль. У випадку застосування економічних методів управління можна через конкретні управлінські рішення використовувати різноманітні заохочувальні заходи для того, щоб створювати в трудових колективах загальну та індивідуальну зацікавленість у такій організації функціонування керованого об'єкта, при якій забезпечується досягнення бажаних результатів не за допомогою дотримання розпоряджень зверху, а на основі ініціативи виконавців.
Управління виробництвом не може грунтуватися на одних лише якісних і кількісних показниках, що характеризують матеріальні
процеси. Економіка країни в цілому, види економічної діяльності, соціальний організм, що складається з колективу працівників, з колективними й особистими, матеріальними, соціальними, культурними та духовними потребами. Тому при визначенні шляхів розвитку виробництва і можливого ефекту від прийнятих рішень завжди варто оцінювати результати з погляду їх впливу на соціальну активність колективу, його згуртованість та ідейне зростання відповідно до цілей і завдань розвитку суспільства. Уважне ставлення до потреб і запитів колективу, як правило, викликає до життя додаткові соціальні фактори економічного зростання - рух новаторів виробництва, і винахідників, розвиток змагання, активізацію творчої
57
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
діяльності колективів працівників. Сутність соціального аспекту управління виробничим колективом полягає у тому, щоб при прийнятті управлінських рішень враховувалися всі види відносин людей у процесі суспільного виробництва та їх розвиток направлявся у бік розвитку ініціативи, створення необхідних передумов для участі працівників у керівництві виробництвом і державою в цілому (рис. 3.2).
-
Соціальна та
Професійно-технічний і
кваліфікаційна структура
культурний рівень
колективу
працівників
Умови праці
СОЦІАЛЬНИЙ
Матеріальний
(виробниче
АСПЕКТ
добробут і
середовище)
УПРАВЛІННЯ
житлові умови
Соціально- психологічні
Умови творчого росту і
відносини в колективі
Суспільно-
виховання працівників
політичні організації в колективі
Рис. 3.2. Складові соціального аспекту управління
До соціальних відносяться також проблеми охорони та відновленні навколишнього середовища, тому цей стан впливає на побут, відпочинок І здоров'я людини.
Вирішення наведених питань безпосередньо впливає на підвищення продуктивності праці та поліпшення інших якісних показників виробництва. Якщо соціальний аспект не враховується чи недостатньо повно враховується при управлінні виробництвом, то тим самим наноситься істотний збиток його розвитку, що може виражатися у плинності кадрів, порушеннях виробничої і трудової дисципліни, зниженні творчої активності окремих груп працівників, створенні атмосфери недовіри тощо. Усе це негативно позначається на продуктивності праці на матеріальному добробуті працівників.
Розглядаючи соціальні питання життя суспільства, необхідно розрізняти соціальне управління суспільством і соціальні аспекти управління виробництвом. Соціальне управління, як особливий вид управління в суспільстві, охоплює розглядання конкретних соціальних проблем. Показники соціального управління відносно легко піддаються кількісній і якісній оцінці, тому їх можна планувати і враховувати, що і робиться при плануванні розвитку трудових колективів окремих підприємств. Цього не
58
Психологічний
аспект
можна сказати про соціальні аспекти економічного управління виробництвом.
Соціальний аспект економічного управління є специфічною спрямованістю управління, що має певну мету та завдання, відрізняється складністю його виявлення та оцінки ходу і результатів виробництва.
Вплив соціальних факторів на виробничі показники виявляється не прямо, а побічно, з великим часовим розривом між дією та результатами. Це обумовлює підвищення вимог до обліку соціального аспекту управління. Соціальні фактори здебільшого не піддаються прямому впливу. Вплив на них, так само, як і зворотній зв'язок, виявляється через інтереси колективів і особистостей.
Розрізняють два рівні активізації впливу соціальних факторів на ефективність виробництва при прийнятті управлінських рішень та їх виконанні.
Соціальний аспект управлінських рішень стосується безпосередньо інтересів працівників. Успішність реалізації рішень, що містять заходи соціального спрямування, багато в чому залежить від активної участі самих працівників. Від активності участі працівників у виробничих зборах, від дієвості методів і засобів профорієнтації, від якості та наочності інструктажу залежать результати реалізації управлінських рішень. Соціальні аспекти економічних управлінських рішень виявляються найбільш ймовірними для реалізації в тих рішеннях, що обговорюються та приймаються колегіально і за своїм змістом і результатами доступні та зрозумілі для більшості колективів. Тому участь колектив працівників у прийнятті рішень та їх здійсненні є важливою умовою повного обліку та успішної реалізації соціальних аспектів управління.
Головною продуктивною силою суспільства є люди. Роль людини в розвитку суспільства
набула більшого значення у зв'язку з тим, що у
суспільстві люди є власниками засобів виробництва та працюють заради покращення свого добробуту.
Управління виробництвом, пов'язане, насамперед, із впливом на людей, тому стосується не тільки економічної, політичної і соціальної діяльності
керованого об'єкта, але |
і психологічної сторони цієї діяльності. Необхідність |
і можливість виділення |
психологічного аспекту управління обумовлені тим, |
що цілеспрямована й усвідомлена трудова діяльність людей пов'язана з їх психікою. Управлінські впливи на трудову діяльність не можуть не
59
Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті
враховувати психологічного стану людей, психологічних взаємин у трудовому колективі, стану так званого виробничого клімату взаємин, що складається із соціального, морального та психологічного клімату. До сфери соціального клімату включається все підприємство та відносини в масштабах усього виробничого колективу, до сфери морального-трудового колективи підрозділів підприємства та відносини морального порядку, що формуються під впливом соціального клімату, до сфери психологічного - первинні виробничі групи, де відносини складаються між людьми в результаті безпосередніх контактів.
Психологічний клімат, під яким розуміється комплекс психологічних взаємин, що відповідають соціальним і моральним принципам суспільства, характеризує сумісність працівників у процесі праці, впливає на настрій людей, визначає їх працездатність і рівень колективної єдності.
Психологічний аспект управління виробництвом розглядають як визначену спрямованість керуючих впливів на об'єкт управління, що забезпечує створення в трудовому колективі необхідного психологічного клімату.
Психологічний аспект управління й управлінського рішення органічно взаємозалежні. Цей взаємозв'язок виражається тим, що психологічна спрямованість управління конкретизується у психологічній спрямованості рішень.
Удосконалення форм спілкування в колективі між керівниками та підлеглими досягається на основі встановлення обов'язків (рис. 3.3).
Умови формування здорового психологічного клімату
Чіткий розподіл, підпорядкованість і відповідальність за організацію виконання рішення
Сувора регламентація часу прийому керівниками та проведення цього прийому у зручний для підлеглих час
Залучення підлеглих до ділового обговорення намічених рішень, що відносяться до роботи колективу
Регулярне проведення засідань постійно діючої виробничої наради
Підбір і розміщення керівних кадрів, що задовольняють не тільки політичним і діловим, але й психологічним умовам
Рис. 3.3. Умови формування здорового психологічного клімату
Механізм формування психологічного клімату залежить від техніко-економічних можливостей підрозділу суспільного виробництва, від системи
60