Тема 5. Аналіз варіантів і підготовка проектів управлінських рішень

керівника є досить часу і засобів для прийняття рішення і його здійснення. Важлива перевага групового підходу полягає в тому, що він дає людині, що приймає рішення, шанс зібрати більше інформації з альтернативних варіантів рішення.

Використання групового підходу базується на двох припущеннях:
-група	приймає рішення легше, ніж одна особа;
- групове рішення легше реалізується.
Групове	рішення - це управлінське рішення, керівник повинен

визначити в кожному конкретному випадку, чи необхідно залучати підлеглих до його прийняття.

Кожне з видів рішень, групове чи індивідуальне, має певні переваги та недоліки. Прийнято вважати, що групове прийняття рішень виправдовує себе у ситуаціях, які виникають при розв'язанні складних, істотним проблем, так званих ситуаціях з багатьма невідомими. При вирішенні простих, несуттєвих, шаблонних проблем процедурного характеру застосовують, здебільшого, індивідуальні рішення.

Переваги й недоліки групового прийняття рішень, по відношенню до індивідуального, наведені на рис. 5.4.

Групове прийняття рішень

Переваги Недоліки

-	більший	обсяг знань	та інформації,
що береться до уваги;
-	зростає	кількість	запропонованих
альтернатив;
-	краще	сприйняття,	розповсюдженії
та	забезпечення		виконання

управлінського рішення;

• здатність до вирішення проблеми в групі вище, тому що причини і важливість проблем розуміються більш широко;

• так як група ширше і глибше бачить перспективи проблеми, імовірніше всього саме група може вибрати кращий варіант рішення;

-	ентузіазм	групи	зростає, якщо		він
буде заохочуватися матеріально
-	недовіра	до		нововведень
скорочується		тому	що	зменшується
непевність		службовців,		залучених	в
організаційні зміни

- час, що витрачається на розробку та прийняття рішення, - тиск, примус з метою нав'язати

власне рішення однією із сторін; - можливе передчасне прийняття (до

розгляду всіх пропозицій) та нечітко визначена відповідальність; -незадоволеність, яку можуть мати ті, що беруть участь у прийнятті рішення, коли це не приносить результату.

Керівник повинен постійно

думати:

- як збільшити час на прийняття рішення; - як негативно впливає відрив

керуючих, що приймають рішення, від їхніх безпосередніх підлеглих.

Рис 5.4. Переваги та недоліки групового прийняття рішень

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

При використанні групового прийняття рішень слід зважати на кількісний склад групи, її структуру, статус окремих її учасників, владні стосунки між ними та фізичне середовище, у якому працює група.

Чим різноманітніша за складом група, тим більше ідей та пропозицій буде розглянуто, але менше шансів дійти згоди. Індивідуальності та конфлікти, владне чи авторитетне втручання, примусове обмеження полеміки та робоче середовище активно впливають на ситуацію і на процес прийняття рішення.

На перший погляд, колегіальні рішення організаційно громіздкі і поглинають багато часу, одноосібно їх вирішувати простіше і швидше. Але переваги групових методів вирішення проблем беззаперечні. Рішення, прийняте колегіально, демократичне і висловлює думку всіх. Рішення, прийняте всіма, накладає колективну відповідальність за його виконання. Сумісне прийняття рішень може здійснюватися тільки в демократичній атмосфері.

Якщо колективне співробітництво пронизує всю структуру, тобто якщо керівник нижчого рівня бере участь в рішеннях вищого, то він, знаючи потреби своїх підлеглих, зможе відповідально вплинути на ці рішення так, щоб вони стали більш прийнятними для виконання.

Основними колективними формами групової роботи є наступні (рис. 5.5).

Колективні форми групової роботи

Засщання	Збори
Робота в комісії	"МОЗКОВИЙ штурм"
	(мозкова атака)

Рис. 5.5. Колективні форми групової роботи Система участі на противагу груповому підходу. При системі участі

керівник опитує людей, що будуть задіяні в прийнятті рішення, наприклад, при зміні графіка, опитуються робітники, що працюють за цим графіком. Успіх системи участі залежить від природи проблеми. Дозвіл працівникам брати участь в прийнятті рішення, що прямо стосується їх інтересів, часто збільшує шанс здійснення цього рішення. З іншого боку, якщо рішення не стосується таких сторін, що мали б відношення до працівників, то їх участь в ухваленні подібного рішення була б марним витрачанням часу. Система участі пов'язана з груповим підходом тим, що припускає залучення більше ніж однієї людини в процес прийняття рішення. Але це не те ж саме. У

116