Тема 3. Методологічні основи підготовки проектів управлінських рішень

без урахування цих положень, тобто без урахування організаційного аспекту. не може бути досить ефективним.

Організаційний аспект управління обумовлює організаційний аспект управлінських рішень, що містять вказівки про конкретні дії, що вирішив здійснювати суб'єкт управління для досягнення поставлених перед ним цілей. Організаційний аспект управлінського рішення, якщо воно саме не є організаційним, тобто не змінює організаційну структуру управління чи організацію процесу управління, виражається у включенні в його зміст таких вказівок і обмежень, виконання яких забезпечує дотримання прийнятого для даного об'єкту рівня організованості при досягненні результатів, обумовлених іншими аспектами цього рішення.

Так, наприклад, в управлінських рішеннях застосування конкретних заходів і здійснення конкретних дій з удосконалювання технології виробництва, організації праці та заробітної плати, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, поліпшення використання основних виробничих фондів повинне покладатися на підрозділи апарату управління і на тих працівників управління, що зобов'язані це робити відповідно до діючого на даному об'єкті положеннями про розподіл функцій управління. З іншого боку, управлінські рішення, що зобов'язують окремих осіб управлінського персоналу виконувати ті чи інші роботи, пов'язані зі здійсненням процесу управління (виявлення конфліктних ситуацій у діяльності керованого об'єкта, підготовка варіантів рішень, організація виконання рішень тощо) повинні виходити з існуючого розподілу обов'язків, зафіксованого у відповідних інструкціях. Таким чином, через організаційний аспект управлінських рішень можливе застосування заходів із дотримання такого рівня організації управління виробництвом, що передбачений організаційною структурою управління й організацією процесу управління.

Узагальнюючи розгляд управлінського рішення у різних аспектах, варто виділити істотні особливості цього елемента процесу управління виробництвом і певні якісні характеристики, якими управлінські рішення повинні володіти, щоб при виконанні цих рішень забезпечувалося одержання бажаних результатів.

Переваги багатоаспектного підходу до оцінки управлінського рішення полягають у тому, що при такому підході виникає можливість розглядати зміст рішення, а отже і можливі результати його реалізації комплексно, з огляду на особливості не тільки кожного аспекту окремо, але й у комплексі. у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими.

69

Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті

Разом з тим аспектному підходу притаманна визначена обмеженість. Вона полягає в тому, що кожний аспект управлінського рішення у визначеній мірі є абстракцією, штучним відокремленням будь-якої однієї специфічної сторони рішення, чого на практиці ніколи не буває. Неможливо, наприклад, назвати будь-який економічний аспект рішення, що не був би пов'язаний, наприклад, із правовим чи психологічним.

З викладеного вище бачимо, що аспектний підхід до аналізу особливостей управління й управлінського рішення має і позитивні, і негативні сторони, однак позитивні сторони переважають, адже, незважаючи на те, що характеристики управлінського рішення, отримані в результаті багатоаспектної оцінки будуть у певній мірі абстрактні, тому що описують не всі, а лише окремі, хоча й узяті в комплексі, сторони явища, цей недолік може бути якщо розглядати управлінське рішення системно, даючи йому оцінку не тільки в аспектному розрізі, але і з позицій його змісту, функціонального забарвлення, процедури підготовки, прийняття і реалізації.

Закінчуючи розгляд аспектів управління виробництвом, необхідно підкреслити, що для здійснення різноманітної, складної і відповідальної діяльності з прийняття управлінських рішень необхідно, щоб керівники мали високу кваліфікацію, володіли неабиякими діловими якостями та здібностями. Від цього значною мірою залежить ефективність виробництва, раціональне використання ресурсів, правильність рішення поряд з економічними, політичними, соціальними, психологічними та іншими проблемами.

Керівники приймають різні рішення, мета яких, як правило, не буває однозначною. Тому рішення не може передбачати заходи, що відносяться тільки до будь-якого одного аспекту. Всебічний творчий підхід був і залишається основою управління виробництвом взагалі й управлінських рішень зокрема, тому що не може бути пропозицій на усі випадки різноманітної виробничої діяльності.