4. Інформаційна зброя

Найбільшу тривогу викликає нарощування американцями зу­силь щодо створення якісно нового виду зброї — інформаційної, а та­кож розробка нових форм ведення ІВ.

До інформаційної зброї американські фахівці відносять *комп лекс програмних і технічних засобів, призначених для контролю інформаційних ресурсів конфронтуючої сторони та втручання в роботу й інформаційно-управлінських систем». Інформаційна зброя включає засоби знищення, перекручування, розкрадання та затрим­ку інформації, подолання систем захисту інформації, дезорганізації роботи технічних сегментів систем управління, інші можливості.

Окрім військової галузі, інформаційна зброя також може вико­ристовуватися в економічній, банківській, соціальній та інших сфе­рах з метою: 1) дезорганізації діяльності управлінських структур, транспортних потоків і засобів комунікації; 2) блокування діяльності окремих підприємств та банків, а також цілих галузей промисловості

27

0шляхом порушення багатоланкових технологічних зв’язків і системи взаеморозрахунків, проведення валютно-фінансових махінацій тощо;

3. ініціювання великих техногенних катастроф на території супро­тивника внаслідок порушення штатного управління технологічними процесами та об’єктами, що мають справу з великими об’ємами не­безпечних речовин і високих концентрацій енергії; 4) масового по­ширення і впровадження у свідомість людей визначених уявлень, звичок і поведінкових стереотипів; 5) викликання невдоволення чи паніки серед населення, а також провокування деструктивних дій різних соціальних груп.

В ІВ американські фахівці виділяють наступальні та оборонні інформаційні операції, які можуть проводитися окремими особами, диверсійними та терористичними групами чи спеціально підготовле­ними військовими формуваннями. Важливе місце при цьому займа­ють психологічні операції, здійснювані з метою впливу на громадську думку чи конкретних людей.

Основними об’єктами під час застосування інформаційної зброі у мирний та воєнний час є: 1) комп’ютерні системи та системи зв’язку, використовувані державними та урядовими організаціями у виконанні їхніх управлінських функцій; 2) військова інформаційна інфраструктура, яка вирішує завдання в управлінні військами і бо­йовими засобами збору та обробки інформації в інтересах збройних сил; 3) інформаційні та управлінські структури банків, транспортних іпромислових підприємств; 4) засоби масової інформації, насамперед електронні (радіо, телебачення і т. ін.), а також друковані.

Такий підхід відводить для розвідувального співтовариства США °Дну з ключових ролей в ІВ. Особлива увага приділяється придбанню агентури впливу на різних рівнях державної влади, політичних і гро­мадських організацій, ЗМІ та соціальних верств населення.

Можна стверджувати, що окремі елементи ІП останніми роками ^Ее Раз використовувалися США в різних міжнародних конфліктах. Водночас тільки після закінчення війни у Перській затоці («Буря в пустелі») СІЛА уперше відкрито заявили про широкомасштабне ви­користання інформаційної зброї під час бойових дій.

Незважаючи на те, що фахівці відзначали допущену американця­ми низку серйозних прорахунків у застосуванні інформаційної зброї ^П‘Д час війни в Перській затоці, у США як під час бойових дій, так і після було розгорнуто пропагандистську кампанію, яка мала декіль­ка цілей

:no-nepiue, сприяти зусиллям американського керівництва щодо створення як усередині країни, так і за її межами уявлення про США як про визнаного світового лідера, продемонструвавши американську перевагу в сфері військових інформаційних технологій, які мають стати, поряд із ядерною зброєю, одним з основних стримуючих чин­ників;

по-друге, переконати американських платників податків і зако­нодавців у необхідності та доцільності виділення бюджетних коштів на удосконалення інформаційної зброї, що, на думку його прихиль­ників, дасть змогу США здобувати перемогу в будь-яких військових конфліктах з мінімальними втратами серед американських військо­вослужбовців. Поряд із різними пропагандистськими кампаніями військово-політичним керівництвом США робляться конкретні прак­тичні кроки щодо створення матеріальної бази інформаційної війни. Одночасно проблеми забезпечення інформаційної безпеки розгляда­ються ними як один із пріоритетних напрямків забезпечення націо­нальної безпеки Сполучених Штатів.

6. Характеристика заходів концептуального і нормативного забезпечення проведення інформаційної війни

Комітетом начальників штабів США розроблено та затверджено Об’єднану доктрину щодо проведення інформаційних операцій (joint Doctrine for information Operation — JDIO). У ній узагальнюється до­свід щодо створення концепції інформаційної війни та безпеки, закрі­плюються чіткі поняття й визначення з метою розроблення однако­вого підходу і координації зусиль командуванням збройних сил усіх рівнів. JDIO містить наступальний та оборонний компоненти, які складаються з таких розділів: 1) операційної безпеки; 2) дезінформа­ції; 3) психологічної операції; 4) електронної зброї; 5) фізичного руй­нування об’єктів: 6) спеціальних інформаційних операцій.

Особливе місце в доктрині приділяється проведенню наступаль­ної інформаційної операції, що є невід’ємною частиною будь-якої військової кампанії та може бути застосована як під час здійснення

акцій на підтримку миру», так і в період ескалації кризи. Елемен­ти наступальної інформаційної операції можуть реалізовуватися за різних обставин самостійно чи в сукупності з проведенням воєнної операції на стратегічному і тактичному рівнях. У процесі організа 27

2ції комплексу заходів для нападу на комп’ютерні системи та мережі велике значення надається людському чиннику щодо психологічного впливу на процес ухвалення рішення компетентними посадовими осо­бами супротивника, позиції і думки політичних партій та поводжен- вя окремих лідерів держави-об’єкта розвідувальних спрямувань.

Оборонні аспекти JDIO передбачають розширене фінансування програм у сфері інформаційної безпеки, а також здійснення комп­лексу організаційних заходів. Зокрема, передбачається:

1. Розробити основні напрямки політики у сфері забезпечення наці­ональної безпеки з урахуванням новітніх інформаційних технологій.

2. Домогтися стратегічного інформаційного домінування, яке ви­значене як один з ключових напрямків державної політики у сфері національної безпеки, з постійним розвитком і впровадженням нових інформаційних технологій.

3. Забезпечити надійне та стійке функціонування мереж і систем для федерального та місцевого урядів у випадку можливої ІВ.

4. Підвищити ефективність взаємодії державних структур і при­ватного сектора для підготовки до можливих інформаційних атак. При цьому приватні компанії та фірми повинні взяти на себе частку відповідальності за забезпечення власної інформаційної безпеки.

На вирішення цих завдань спрямовано ресурси насамперед мініс­терства оборони і розвідувального співтовариства США. Нині у під­розділах міністерства розробляється стратегія і тактика застосування інформаційної зброї, здійснюються відповідні організаційні заходи Щодо підготовки до ІВ, проводяться НДОКР з удосконалення насту­пальних та оборонних систем інформаційної зброї. При цьому амери­канські експерти керуються тим, що у І пол. XXI ст. у США можливе Доповнення національної доктрини «ядерного стримування» доктри­ною •спрямованої сили» (Force Projection), одним з елементів якої, як очікується, стає інформаційна зброя.

В основу концепції ІВ, що розробляється МО США, закладаються результати аналізу численних командно-штабних навчань із відпра­цьовування завдань щодо інформаційної війни, проведених останніми роками. Відповідно до цієї концепції, у забезпеченні операцій із за­стосуванням інформаційної зброї залучатимуться всі системи управ­ління, зв’язку і розвідки збройних сил — космічного, повітряного, Морського та наземного базування. Для координації дій планується створити автоматизовану систему управління бойовими операціями ^в ІВ та розробити стратегічний план її ведення, подібний до плану ве­дення ядерної війни — SIOP (Strategic integrated operation plan)

6. .Організаційні заходи вдосконалення механізму реалізації інформаційної війни

У СІЛА триває активна розробка концепції «інформаційного стримування», розрахована на управління кризовими ситуаціями за допомогою превентивних акцій з інформаційного впливу на насе­лення і владні структури в зонах конфліктів. Однак відповідні фахів­ці зіткнулися з непростими проблемами військового, соціального та науково-технічного характеру.

На думку американських експертів, боротьба з супротивником лише через комп’ютерні мережі в багатьох випадках не гарантує, що йому буде завдано збитків. Насамперед це пов’язано з достатньою кількістю даних про вражаючі властивості кіберзброї, а також із тим, що розглянуті як об’єкти впливу незаконні збройні формування, ор­ганізована злочинність, наркомафія та тоталітарні режими мають слабку залежність від функціонування комп’ютерних систем. Крім того, таємність подібних операцій додатково ускладнює швидке до­сягнення «ефекту залякування* і створення у супротивника відчуття невідворотності відплати.

На цьому етапі найбільша увага в ІПП, як і раніше, приділяється ЗМІ, особливо електронним. Могутня радіо- і телеіндустрія США, ке­рівництво якої традиційно підтримує дії уряду в «гарячих точках*, здатна забезпечувати успіх. Паралельно через агентурно-оперативні можливості американських розвідувальних та інших спецслужб та­кож планується використовувати ЗМІ держав, об’єктів таємних опе­рацій.

Американські фахівці вважають, що «інформаційне стримуван­ня* у доступній для огляду перспективі здатне стати рівнозначним «військовому стримуванню», особливо «ядерному», у зв’язку з чиму США активно розробляються засоби наступальної та оборонної ІВ. У | цьому контексті російські аналітики висловлюють думку, що інтере­си безпеки Росії та її союзників по СНД вимагають створення механіз­мів виявлення, попередження і припинення як таємних, так і відкри­тих масованих АІА, проведення яких може мотивуватися наявністю великої кількості реальних і потенційних збройних конфліктів на по­страдянському просторі. Українській правлячій еліті доцільно при­слухатися до ідеї створення механізму відповідної регіональної сис­теми безпеки протидії АІА та СЮ, від яких ще з часів холодної війни потерпає українське суспільство.

274

У межах підготовки до № проведено реорганізацію низки підрозді­лів MO СІЛА. Зокрема, визначено провідну роль у цій галузі Управлін- вюінформаційних систем (Defense Information Systems Agency - DISA) та Управлінню стратегічного впливу. У збройних силах США створено спеціальні служби з ІВ: 1) у військово-повітряних силах - Центр ін­формаційної війни BBC (AF Information "Warfare Center - AFIWC) зі штатом службовців понад тисячу осіб; 2) у військово-морських си­лах — групу з гарантування безпеки для електронних засобів (Naval Security Group) перетворено в службу ВМС з інформаційної зброї (Navy Information Warf are Activity - NIWA).

Подібний підрозділ у сухопутних військах перебуває в стадії формування. Крім того, у збройні сили введено посади офіцерів з ін­формаційної війни (infowar officers), а у Національному університеті оборони у Вашингтоні відбувся перший випуск фахівців у галузі ін­формаційної зброї та стратегії її застосування.

Розширюється спектр досліджень MO США в галузі критичних технологій для створення інформаційної зброї. Планується органі­зувати широкомасштабну програму для розробки систем такої зброї, а низка уже реалізованих військових програм, приміром, програма «Copernicus*, спрямована на: удосконалювання військово-морських систем командування, управління, зв’язку і розвідки та переорієн­тування зазначених систем в інтересах підготовки до інформаційної війни. Розвідувальними службами збройних сил разом з АНБ дослі­джуються можливості створення принципово нових вірусів і засобів ЇХ впровадження в комп’ютерні системи супротивника. Розробляєть­ся технологія створення спеціальних електронних пасток у мікро­схемах, які як елементна база у складі систем зброї поставляються американськими фірмами в інші країни. Такі мікросхеми-пастки під час одержання певної команди зможуть контролювати використання систем зброї чи порушувати їхню роботу і можуть встановлюватися й У системах цивільного призначення.

Ще в 1994 році Об’єднана комісія з питань безпеки (The Joint Security Commission), утворена директором ЦРУ і міністром оборо­ни, визначила вразливість США до засобів інформаційної боротьби як головну проблему поточного десятиліття, а можливо, і наступного сторіччя. Ключову роль у забезпеченні безпеки США в ІВ відведено Правлінню DISA MO США. Центром безпеки інформаційних систем (CISS) цього управління проводиться велика програма «Info War* Щодо відпрацьовування інформаційного захисту бойових систем.

275

Створення багаторівневої системи захисту військової інфраструкту­ри загалом координується Управлінням перспективних досліджень АКРА. У 1996 фінансовому році на такі цілі було виділено близько

1. млрд дол. Загалом же за оцінками Асоціації електронної промисло­вості США, тільки прямі витрати МО США на проведення робіт щодо підготовки до ІВ найближчі десятиліття знаходитимуться в межях 1,7-2,1 млрд дол. на рік.

Під час підготовки до ІВ, очевидно, варто розглядати й ініціативу США щодо створення Національної інформаційної інфраструктури Nil (National Information Infrastructure) і глобальної інформаційної інфраструктури (Global Information infrastructure) на базі міжнарод­ної мережі Інтернет, яка значною мірою знаходиться під контролем США.

Для вирішення нових геостратегічних завдань уряду США спец- службами здійснюються заходи щодо об’єднання під американським патронатом можливостей розвідувального співтовариства держав НАТО, особливе значення надається співробітництву зі спецслужба- ми Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Болгарії, колиш­ніх республік Югославії, Литви, Латвії, Естонії, Грузії та України.

Реальним підтвердженням цієї гіпотези є створення Спеціаль­ного аналітичного центру (САЦ) - об’єднаного розвідувального центру командування США в Європі, розташованого на авіабазі Мо- улсворт (Велика Британія). САЦ забезпечує необхідною інформацією всі сили коаліції НАТО на Європейському континенті, а також сили миротворчих операцій (наприклад, у країнах колишньої Югославії, у ході операцій у Північному Іраку, під час подій в Албанії, евакуа­ції у Заїрі, діяльності стабілізаційних сил у Боснії, Східній Славонії тощо). До складу центру входять фахівці з різних країн, він має міцні зв’язки з головним розвідувальним центром НАТО. Складовою части­ною САЦ є підрозділи спостереження за ВМС регіону та фоторозвідки (розвідувальні супутники, літаки-розвідники U-2 та Р-3).

Один з унікальних аспектів діяльності САЦ — сектор коорди­нації багатонаціональної розвідувальної діяльності, куди входять 12 членів з шести країн НАТО. Він має чотири основні завдання:

1. забезпечення організації для взаємодії розвіддіяльності НАТО та об’єднаних миротворчих сил; 2) визначення завдань то експлуатація розвідувальних безпілотних літаючих апаратів (БПЛА) та іншої роз­відувальної техніки (так, наприклад, лише у 1997 році було здійснено понад 500 польотів БПЛА); 2) отримання, обробка та накопичення ін-

276

формації, підвищення ефективності роботи локальних мереж, інших джерел інформації; 3) розподіл обов’язків між структурами взаємодії 7а обмін інформацією.

Поступово розвідувальним контролем охоплюються нові регіони. Сьогодні — це африканська Сахара, країни Балтії. Ефективність та­кої роботи була, зокрема, підтверджена під час подій в Албанії (бере­зень 1997 p.).

Основою обміну розвідувальної інформації стала локальна мере­жа LOGE — загальна система зв’язку та обміну даними НАТО, яка об’єднує понад 300 абонентів і має дуже широкі можливості. САЦ — якісний крок уперед у системі спільного об’єднання розвідувальної діяльності Північноатлантичного альянсу.

Таким чином, для реалізації концепції ІВ у США створено всі необхідні умови, зокрема: 1) розроблено теоретичну базу ІВ, яка про­йшла перевірку веденням війни в зоні Перської затоки проти Іраку (американські військові фахівці вважають цю війну «першою ін­формаційною війною»), в Афганістані, Панамі, Боснії, Югославії, а також нинішнє розгортання спеціальних інформаційних операцій проти Ірану, Сирії, Північної Кореї та інформаційне забезпечення ідеї розгортання в Чехії, Польщі, Грузії, Азербайджані та в Україні елементів системи американської ПРО; 2) теоретичні положення, за­кріплені в нормативних документах; 3) виконано значний обсяг робіт зі створення організаційних структур, на які в збройних силах США покладається завдання ведення ІВ.

У США також активно ведуться інтенсивні широкомасштабні Дослідження психологічного компонента ІВ. об’єктом якої є індиві­дуальна, групова і масова свідомість. Зазначені роботи фінансуються Управлінням перспективних досліджень США, проводяться під ке­рівництвом ЦРУ й РУМО.

Проблеми ІВ активно досліджуються не тільки в США, ФРН і Вели­кій Британії, а й у Канаді, Швеції, Франції, Австралії. У цих державах постійно публікуються наукові праці та журнальні статті, проводяться наукові конференції. Усього, за даними американської Федеральної комісії з питань оборонних наукових досліджень, більш як у 25 держа- ^Вах Проводяться нині розробки засобів і методів ведення ІВ.

Як одну із зовнішніх загроз інформаційної безпеки України вар- то виділити діяльність спецслужб та організацій США, що найбільш ^заДікавлені в реалізації завдань придбання інформаційних переваг і Домінування над своїми євразійськими конкурентами (Німеччиною,

277

Францією й Росією) у питаннях контролю та прихованого вигідного управління процесами в Україні. Саме Сполучені Штати першими иа урядовому рівні прийняли доктрину ІВ, назвавши її найважливішою складовою частиною загальної військової стратегії. У березні 2007 р. Конгрес США прийняв Закон «Про підтримку заходів щодо вступу України в НАТО », що може свідчити про початок фінансування і роз­гортання американською стороною цілеспрямованих інформаційно- психологічних заходів вигідного впливу на українське населення.

6. Характеристика виконавчих суб’єктів інформаційної війни

Нині питаннями інформаційного протиборства у США займа­ються понад 150 урядових організацій, не враховуючи приватних компаній та освітніх установ, дії яких координуються на найвищому державному рівні.

1. Агентпствонаціональноїбезпеки (АНБ) — світовий лідер у галузі радіоелектронного перехоплення, виготовляє інтегральні мі­кросхеми для своїх обчислювальних систем. За наявною інформацією тут виготовляються також мікросхеми, що за своїми характеристи­ками, функціями і зовнішнім виглядом не відрізняються від компо­нентів, які використовуються в електронних системах потенційного супротивника. Мікросхеми призначені для таємної установки в сис­темах обробки даних і управління інших держав, де виконують роль електронних закладок і можуть передавати інформацію по радіока­налах або, реагуючи на зовнішній сигнал, паралізувати комп’ютери стратегічних систем.

АНБ контролює два вузлових центри мережі Інтернет у штатах Меріленд і Каліфорнія, а також проводить сканування вузлів підклю­чення користувачів цієї мережі в інших регіонах США і за кордоном. На думку експертів, такі операції здійснюються з відома компаній «Sprint*, «Ameritech Bell Communications* і «Pacific Bell», які воло- діють комерційними системами телекомунікацій.

Проблемою ІВ, передусім питаннями інформаційно-технічного впливу, займаються підрозділи АНБ, наділені не тільки виконавчи­ми, а й координаційними функціями як усередині США, так і серед аналогічних спецслужб країн НАТО.

2. Центральне розвідувальне управління (ЦРУ) займає одне з головних місць у забезпеченні зовнішньої безпеки США.

278Так, розроблено і реалізовано план, спрямований на розширення можливостей розвідки, насамперед агентурних, з добування та оброб­ки інформації про загрози національній інформаційній інфраструк­турі з боку іноземних держав. Крім традиційних методів агентурної роботи, ЦРУ приділяє велику увагу аналізу відкритих джерел і про­никненню в закриті бази даних технічним шляхом. Про це свідчить гой факт, що останнім часом ЦРУ підбирає фахівців з інформаційних і комп’ютерних технологій, зокрема із середовища хакерів.

Одним з пріоритетних напрямків роботи ЦРУ визначено добуван­ня даних про потенційні терористичні кіберзагрози США, що надхо­дять з-за кордону.

У ЦРУ складено список приблизно ЗО держав, які активно розро­бляють технології для ведення ІВ, що може стати для США «кіберне­тичним Чорнобилем» з огляду на високий ступінь залежності еконо­міки та збройних сил держави від безперебійної роботи комп ’ютерного парку. Сервер ЦРУ (http://www.odci.gov/cia/) містить багато цікавої інформації, починаючи від віртуальної екскурсії по будинку ЦРУ в Ленглі та музею розвідувальної техніки і закінчуючи електронними версіями таких інформаційних видань, що випускаються ЦРУ, як «СІА World Fact Book», де міститься інформація про кожну країну світу.

3.2.7.3- Федеральне бюро розслідувань (ФБР) також бере участь У реалізації доктрини інформаційної війни і насамперед з позицій за­хисту інфраструктури США. З метою боротьби з комп’ютерними зло­чинами в США у 1996 році було прийнято федеральний закон «Про шахрайство і зловживання з використанням комп’ютерів» (Federal Computer and Abuse Act of 1996), який передбачав створення у ФБР Підрозділу для боротьби з цим видом злочинів.

Бюро займається розслідуванням таких інцидентів, як шпигун- ство, розголошення секретних даних, обман державних інстанцій, тероризм, махінації та шахрайство, реалізованих через телекомуні­каційні мережі. До структури бюро входять сім підрозділів боротьби ³ комп'ютерною злочинністю (Computer Crime Squards), штат яких складає 300 осіб. ФБР має свій сервер (http://www.fbi.gov/), що, крім загальної інформації (історії бюро, адрес місцевих офісів по країні, публікацій ФБР і про ФБР), містить ще кілька рубрик, серед яких •FBI Most Wonted* (злочинці, розшукувані ФБР) з повною інформа­цією про них і фотографіями, а також «Major Investigates* з матеріа­лами розслідувань найбільших злочинів і терактів

.Частина 2

— і

3.2.7.4. Міністерство оборони CIUA, прабатько міжнародної мережі Інтернет, першим усвідомило нову загрозу безпеці країни та силу інформаційної зброї. Нині Міністерство оборони США займає провідні позиції у реалізації доктрини IB у військовій сфері.

3. Z.7.5. Комісія експертів наукової ради MO (.Defence Scientist Board, DSB) підготувала доповідь про необхідність вживання екстре­них заходів щодо забезпечення безпеки військових телекомунікацій і комп’ютерних мереж на випадок IB. Експерти зазначають, що якщо такі заходи не будуть вчасно вжиті, то Сполученим Штатам Амери­ки може бути завдано «катастрофічної» шкоди, яку можна порівняти лише з наслідками японської авіаційної атаки на Перл-Харбор у Дру. гій світовій війні. Пентагон приймає на роботу хакерів для перевірки військових АІС, які займаються забезпеченням захисту військових комп’ютерних мереж. Безпосередню реалізацію проекту здійснює Центр IB MO США (Army Info war Center).

6. Стратегічне командування збройних сип США вве­ло систему оповіщення про інформаційні напади Infocon, в якій передбачено чотири рівні небезпеки: Alfa. Bravo, Charlie і Delta. Кожному з них відповідає комплекс заходів для посилення режиму безпеки, зокрема виключення АІС з Інтернет і цілодобовий моніто­ринг комп’ютерних мереж.

7. Спеціальна група при MO США (Training and Doctrine Command, TRADOC) розробляє концепцію інформаційної війни, ви­значає правомірність застосування інформаційної зброї.

Безпосередньо питаннями стратегії та тактики інформаційної ві­йни у Пентагоні, крім наведених, займаються такі підрозділи:

■ Агентство (управління) із захисту інформаційних мереж (DISA) зі штаб-квартирою у Вашингтоні. Його керівник повідо­мив пресі про переорієнтацію організації на вирішення завдань, пов’язаних переважно із забезпеченням інформаційної безпеки у збройних силах США. У DISA також сформовано оперативний підрозділ із протидії інформаційним нападам і відновленню комп’ютерних систем (Attack Assessment, Emergency Response and Recovery Capability Unit).

' Управлінняперспективних дослідницьких проектів (Advanced Research Project Agency) підзвітне MO США. Проводить наукові розробки у сфері IB з 1995 року. Запропонована його експерта­ми доктрина інформаційної війни передбачає гарантування без­пеки технічних засобів, одержання та передачу розвідувальної інформації про обстановку на театрі бойових дій, блокуванн

явідповідних систем супротивника, а також навчання військо­вослужбовців діям в умовах IB, оснащення їх необхідним спо­рядженням і устаткуванням.

У MO США створено підрозділ сил швидкого реагування в засо­бах пасової інформації (Rapid Media Reaction Force — RMRF). Його завдання свого часу сформулював колишній директор ЦРУ У. Студе- манн. Він заявив, що RMRF має використовувати усі можливі про­пагандистські прийоми та засоби для цільового ІПВ на населення тих краін і регіонів, де збройні сили США планують або здійснюють бо­йові операції. Крім RMRF, на його думку, джерелом розвідувальної інформації можуть слугувати:

• Міністерство оборони та генштаб армії, що зацікавлені пе­реважно у розробці методів захисту військових ліній телекому­нікацій. Відповідні дослідження ведуться у Форт-Бульвуаре, де знаходиться Управління розвідки та безпеки сухопут­них сил (Army Intelligence and Security Command), під контр­олем якого діє Центр наземної IB (Land Information Warfare Activity Center). У складі міністерства знаходиться команда швидкого реагування на інциденти, що виникають із військо­вими комп’ютерними системами (Army Computer Emergency Response Team).

• Генеральний штаб BMC, заснований у Норфолку (штат Вірджинія) Флотським центром IB (Fleet Information Warfare Center, FIWC), метою якого є розробка заходів гарантування безпеки систем військово-морських телекомунікацій і ЕОМ на бойових кораблях у кризових ситуаціях. Стратегічні та полі­тичні питання протидії інформаційному нападу вивчаються фа­хівцями експертної групи (Naval Information Warfare Activity), що базується у Форт-Міде (штат Меріленд). Як заявив коман­дуючий BMC США в Атлантиці, пріоритетною проблемою для цих органів є реалізація концепції забезпечення інформаційної переваги над супротивником у бойовій обстановці, придушен­ня його здатності передавати, одержувати та використовувати інформацію, необхідну для управління бойовими діями. Група стратегічних досліджень (Strategis Studies Group), створена в

році у структурі міністерства BMC, займається розробкою апаратури, здатної посилати могутні спрямовані електромаг­нітні імпульси, за допомогою яких можна управляти поведін­кою людини

• ;Генеральний штаб ВПС. З 1994 року на базі ВПС Келлі (штат Техас) діє Центр IB ВС (Air Force Information Warfare Center), якому доручено розробку методів і засобів ведення війни в по­вітряному, космічному і кібернетичному просторі. Commande Solo — технічна група у складі ВПС США, яка за допомогою встановленої на літаку апаратури забезпечувала пряму трансля­цію спеціально підготовлених пропагандистських матеріалів по телебаченню Гаїті під час вторгнення американських військ до цієї держави. Commando Solo також використовувалася для глушіння теле- і радіопередач боснійських сербів.

6. Комісія із захисту критичної інфраструктури при президентові США (Presidents Commission on Critical Infrastructure Protection, PCCIP) створена в 1996 році. Її завдання — своєчасне по­відомлення про стан інформаційної безпеки в державних і приватних установах США. На пропозицію голови Комісії вивчення питань ін­формаційної безпеки планується включити навіть у шкільні програ­ми. До складу комісії входять представники ЦРУ, АНБ, міністерств оборони, юстиції, фінансів, торгівлі, енергетики, а також Федераль­ного агентства з управління в кризових ситуаціях;

7. Інші урядові та міжвідомчі організації. Проблема ін­формаційної безпеки залишається в полі зору уряду США. Діє ряд урядових організацій, покликаних забезпечувати координацію і ви­рішення зазначеної проблеми, які здійснюють дослідження і мають безпосереднє відношення до ведення IB.

Аналогічні завдання вирішують такі організації, як Центр із поширення інформації та аналізу (Information Sharing & Analysis Center), Національна асоціація комп’ютерної безпеки (National Computer Security Association), Центр інформаційної політики і стра­тегії, Двостороння група управління проведенням інформаційних операцій (BIOSG), Центр технологій проведення інформаційних опе­рацій (IOTS), Національна координаційна консультативна рада з ін­формаційної безпеки, Національний координаційний центр із запо­бігання комп’ютерних інцидентів.

6. До вирішення завдань з боротьби з комп’ютерними злочинами та забезпечення інформаційної безпеки підключають­ся й правоохоронні органи. Так, над створенням методик і програм­ного забезпечення для розслідування комп’ютерних злочинів працю- ють 36 різних державних і громадських організацій, зокрема Служби з надзвичайних ситуацій у комп’ютерних мережах (Emergency News Service), Регіональні центри з розробки спеціальних технологій ДЛЯ

282

правоохоронних органів (Regional National Law Enforcement and Correctiol Technology Centers), Каліфорнійський інститут криміналь­ної статистики. Міжнародний архів даних приватних детективних бюро (Investigative Resources International Site), Консорціум регіо­нальних поліцейських організацій (Community Policil Consortium) тощо.

6. До проведення робіт зі створення засобів інформаційно­го протиборства широко залучаються приватні фірми. Так, компа­нія «Science Applications International Corp. » (SAJC) мас Центр інформа­ційної політики та стратегії, який на замовлення Пентагону досліджує волив інформаційних технологій на військові конфлікти у XXI ст. Ком­панія має 450 філій у різних країнах, зокрема представництво в Москві. Фірма тісно пов’язана з MO і розвідувальними органами СІЛА (у раді ди­ректорів компанії працюють колишній директор АНБ).

Відповідно до рішення уряду для обліку осіб, які користуються серверами доменів високого рівня (домени високого рівня — прийня­та в Інтернеті система класифікації зареєстрованих користувачів, зо­крема військових, урядових, освітніх, фінансових організацій) і яким привласнюються особливі адреси, тобто використовуються буквоспо- лучення .go, .corn, ,edu, .org. .net тощо мережі Інтернет, було створено Головний державний регістр Inter-NIC. Надалі його передано при­ватній компанії «Network Solutions», Inc. (NSI), штаб-квартира якої знаходиться в м. Херідон (штат Вірджинія). Згодом уряд передав цій фірмі монопольне право на керування сітковим трафіком служби www і на надання користувачам каналів комп’ютерного зв’язку. Нині NSI входить до структури компанії SAIC, що забезпечує використан­ня монополії NSI для ведення IB.

Корпорація «Воог-Allen & Hamilton Inc. » уклала контракт із Пен­тагоном на суму 500 тис. дол., відповідно до якого вона зобов’язалася розробити матрицю основних вимог до інформаційних операцій і створити закриту базу даних, необхідних для їх проведення. В остан- ній будуть зберігатися дані про інформаційні інфраструктури в кра­бах, які розглядаються як потенційні супротивники СІЛА, а також Дані про їх можливості у проведенні ALA, СЮ та IB.

Компанія «SRA International», що спеціалізується на виконан­ні замовлень MO та спецслужб СІЛА, створила експериментальний зразок пошукової інформаційної системи Name Tag. За допомогою ^пРограмного забезпечення Net Owl система в автоматичному режимі контролює потоки інформації, що циркулюють по каналах Інтернету,

283

відбираючи з иих дані, які можуть становити інтерес для економічної розвідки. Нещодавно SRA International відкрила філію у Франції, ц представництво є також у Москві.

Компанія «Autonomy Inc.» розробила дві системи програмно­го забезпечення (Autonomy Web Resercher і Autonomy Press Agent), призначені для контролю за потоками інформації, які циркулюють по каналах Інтернету. Системи дають змогу за ключовими словами і висловами «відфільтровувати» з переданих повідомлень дані, що становлять інтерес для розвідки. З їх допомогою можна також ви­тягувати необхідну інформацію зі з’єднаних з Інтернетом локаль­них комп’ютерних мереж і баз даних окремих ЕОМ. Обидві системи можуть працювати в автоматичному режимі. Деякі організації роз­відувального співтовариства СІП А, насамперед РУМО, застосовува­ли розроблене компанією MNIS унікальне програмне забезпечення DRLINK для електронного сканування великої кількості патентів та інших подібних документів з метою виявлення тенденцій і напрямків науково-технічного розвитку та підготовки матеріалів прогностично­го характеру.

Фірма «Inslaw» розробила програмний пакет Promis (Prosecutors Management Information System), який американські спецслужби за­стосовують в електронній розвідці. Завдяки застосуванню складних алгоритмів Promis здійснює швидкий «мережний пошук», підбира­ючи дані з різних джерел. Програма забезпечена системою закрито­го доступу Trap Doors, через яку АНБ може проникати в усі банки даних, орієнтовані на Promis. Відомо, що Promis використовувалася також у вашингтонській штаб-квартирі Міжнародного банку рекон­струкції та розвитку, зокрема у комп’ютерах VAX. Упровадження цієї системи в обчислювальний центр банку було, вірогідно, початком операції проникнення в інші банки даних світової фінансової мережі- Колишній директор ЦРУ СІЛА У. Кейсі зізнався, що один з його най­більших успіхів пов’язаний із проникненням у міжнародну банків­ську систему.

За заявою експерта корпорації «Northrop» з питань інформа­ційних воєн Дж. Ковасіча, корпорація успішно реалізує програму науково-дослідних робіт зі створення засобів виявлення в інформацій­них мережах комп’ютерних вірусів. Сформовано також банк даних, в якому накопичуються комп’ютерні віруси, що уловлюються спеціаль­ною апаратурою, з метою їх вивчення і розробки способів нейтраліза­ції. При цьому Дж. Ковасіч дав зрозуміти, що зазначений банк даних

28

4можна використати для розробки наступальних засобів ведення інфор­маційної війни, тому що багато вірусів, які зберігаються в ньому, не­відомі за кордоном і засобів протидії їм поки що не існує.

6. Цивільні і військові вищі навчальні заклади велику увагу приділяють розробці теоретичних способів і прикладних засо­бів IB. Інтенсивно ведеться підготовка необхідних кадрів для зброй­них сил країни. Ще в серпні 1994 р. Школа IB і стратегії при Уні­верситеті національної оборони США у Вашингтоні (U.S. National Defense University's School of Information Warfare and Strategy) при­йняла перших слухачів. Курс розраховано на 10 місяців.

Національний фонд знань (National Knowlege Foundation) — ор­ганізація, покликана внести вклад у розвиток нових форм збору роз­відданих, зокрема з використанням комп’ютерних мереж.

У локальній мережі Гарвардського університету в передмісті Бсстона обробляється секретна інформація: його мережа зв’язана з секретними мережами МО США (зокрема BMC), Національного управління з аеронавтики та досліджень космічного простору (NASA), Національної лабораторії у Лос-Аламосі, а також декіль­кох університетів країни. В Гарвардському університеті проводяться семінари з проблем всесвітньої інформаційної інфраструктури.

Арізонський університет реалізує програму «Інформаційні тех­нології і національна безпека*, в рамках якої, зокрема, вивчається використання сучасних телекомунікаційних технологій терористич­ними організаціями.

У Сандійській національній лабораторії (SNL) на замовлення міністерства енергетики фахівці проводять дослідження, націлені иа комплексний аналіз способів атак на інформаційні системи та спосо­бів їх захисту.

Група швидкого реагування на комп’ютерні інциденти (Computer Emergency Response Team, CERT) при університеті ім. К. Меппона в Пітсбурзі визначає кількість несанкціонованих вторгнень У мережі компаній через Інтернет і протидіє таким спробам. її експер­ти на прохання правоохоронних органів США розшукують в Інтернеті хвкерів. Досвід CERT використовується в інтересах МО США.

Національна асоціація комп’ютерної безпеки (National ^c°mputer Security Association, NCSA) проводить експерименти зі збо- РУ Даних, розміщених у системі електронної пошти, про секретні роз­робки американських фірм, займається дослідженнями в приватних Компаніях США, відстежуючи динаміку поширення комп ютерних *^вірусів» та вивчаючи їх

.Про увагу до університетських робіт говорить той факт, що через Національний науковий фонд (National Science Foundation) плану­ється щорічно виділяти 10 млн дол. на стипендії студентам універ. ситетів і коледжів, які беруть участь у наукових дослідженнях щодо проблем IB.

6. Висновки. Аналіз ролі організацій США в реалізації доктрини інформаційного протиборства свідчить, що цей процес, незважаючи на значну кількість його учасників, поки що знаходить­ся на стадії формування. Американські спецслужби змушені набира­ти хакерів шляхом опублікування газетних оголошень. Це свідчить про труднощі, які виникають під час пошуку фахівців подібної ка­тегорії. Водночас у США цілеспрямовано вивчаються нові методи і способи інформаційного руйнування у військових цілях у рамках програм із проблематики IB. За оцінками американських експертів, щорічні витрати МО США на реалізацію програм досліджень у сфері IB становлять 2 млрд дол. За 1996-2005 роки вони загалом становили

7. млрд дол. Помітні зусилля витрачаються на гарантування без­пеки власної інформаційної інфраструктури США.

Нині загальною тенденцією в діяльності організацій СНІ А є роз­робка основних концептуальних та організаційних принципів веден­ня інформаційної війни, пошук нових методів роботи з використан­ням інформаційних технологій.

У США реально існують різні форми інформаційної зброї, що, за оцінками військових фахівців, може завдавати теишх самих збитки, як і зброя масового знищення. Як вважають багато американських експертів, з подальшим розвитком інформаційної зброї у І пол. XXI ст. національна доктрина «ядерного стримування» чи «залякування* внаслідок безперспективності може бути замінена на доктрину «орі­єнтованої сили* (Force Projection). Однак, незважаючи на наявність Директиви Пентагону від 1992 року про інформаційну зброю та ін­тенсивну розробку нових видів тактики ведення війни з використан­ням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій, м національному рівні все ще не оприлюднено Директиву Президента США «Про інформаційну війну». Це може бути пов’язане з тим, що фактична підготовка США до інформаційної війни та прагнення до домінування у світовому інформаційному просторі можуть призвести до втрати репутації США в очах світового співтовариства, оскільки серйозно зачіпають проблеми політичної, економічної і військової безпеки всіх країн.

Водночас простежується прагнення США одержати максималь­но можливу кількість даних про інформаційно-телекомунікаційні комплекси різних країн і, в разі потреби, знаючи їх технологічні осо­бливості, використовувати свою інформаційну зброю з метою управ­ління і контролю національними та міжнародними інформаційними ресурсами в інтересах США.

Крім того, США вже розпочали реалізацію програми контро­лю точок входу в Інтернет, створюючи спеціальні пункти в країнах НАТО і фіксуючи кореспондентів, які звертаються через Інтернет до окремих американських військових та інших важливих інформацій­них баз та АІС.

На користь можливості існування в США об’єднаної доктрини IB сзідчить і той факт, що в середині 1995 р. в Управлінні перспектив­них науково-дослідних проектів (Advanced Research Projects Agency — ARPA) відбулася серйозна реорганізація. З дев’яти відділів, що раніше існували, сформовано шість, серед яких провідним став відділ інформа­ційних систем (Information Systems Office — ISO). Основна й єдина мета ISO — розробка проекту «Системи систем» (Systems of systems), суть якого полягатиме в об’єднанні всіх форм і видів інформаційної зброї на базі сучасних інформаційних технологій і досягнень у сфері зв’язку. У цьому ж напрямку розпочала реорганізацію своїх науково-дослідних центрів одна з найбільших компаній УПК США «Макдональд Дуглас». У переліку перспективних проектів вона висунула на перше місце роз­робку в інтересах Пентагону «Системи систем» та консолідацію свого на­укового й промислового потенціалу для вирішення саме цього завдання, пропонуючи свої послуги як генерального підрядника.

Таким чином, у США ведуться практичні роботи зі створення окремих видів інформаційної зброї. Розробляються методологічні ас­пекти ведення IB. Частина даних з цих проблем є закритими і не під­лягають розголошенню зі стратегічних міркувань.

Для практичної реалізації концепцій ведення інформаційних ^воен и найближчі 8—10 років у бюджеті МО США передбачено що­річне фінансування до 2 млрд дол., що становить близько 5,4 % за­гального бюджету МО.

Для здійснення закладених у концепціях ідей щодо використання «формаційної зброї у рамках МО США проводяться різні практичні ^зах°Дн. Так, у Національному центрі бойової підготовки (Форт Ір- ^Еін' Штат Каліфорнія) було проведено ряд навчань. Батальйон, «екіпі- Рованнй» новими видами інформаційних технологій, атакував пере-

28

7важаючі «сили супротивника*. Під час навчань було відпрацьовано конкретні методи і тактику ведення бойових дій з використанням інформаційної зброї. З кожним новим навчанням «інформаційному» батальйону вдавалося мінімізувати свої втрати, при цьому завдаючи щоразу більшої шкоди супротивнику.

У липні 1995 р. Університет національної оборони у Вашингтоні випустив перших 16 офіцерів — фахівців у галузі IB.

У січні 1995 р. при першому заступникові міністра оборони США було створено Виконавчу комісію з питань IB, функціонування якої забезпечувалося відповідними документами та організаційними за­ходами. На комісію покладалося завдання сприяти розвитку та до­сягненню цілей національної IB. У рамках діяльності комісії фахівці корпорації RAND розробили методологію воєнної гри під умовною кодовою назвою «Наступного дня після...» («The Day After...*). За сценарієм інформаційної війни, запропонованим у цьому досліджен­ні, в 1995 році у Військово-морському коледжі в Нью-Порті (РідАй- лонд, США) було проведено командно-штабну воєнну гру з викорис­танням способів ведення IB з метою враження комп’ютерних систем супротивника.

До осені 1996 р. у США корпорацією RAND було довершено чер­гову командно-штабну воєнну гру з новими сценаріями IB. Одним із сценаріїв був прихід у Росії до влади кримінальних елементів і про­ведення IB проти США.

На підставі проведених ігор їх учасники дійшли висновку про необ­хідність створення центрального органу федерального уряду для управ­ління та координації протидії з боку США загрозі стратегічного IB.

Зроблено також висновок про необхідність зміни національної воєнної стратегії, в якій варто врахувати, що в кібернетичному про­сторі існують чотири театри воєнних дій: 1) зона воєнних дій;

2. трансокеанські телекомунікації. 3) внутрішні (національні) зонн США; 4) зони держав-союзниць.

Крім того, IB ліквідує значення відстані стосовно розгортання та застосування бойових засобів. МО США узагальнило результати се­кретних ігор з ведення IB, дійшовши таких висновків: 1) більшість існуючих систем не відповідають вимогам безпеки у випадку прове­дення IB; 2) необхідно створювати резервні системи телекомунікація та автоматизованої обробки даних; 3) системи, які використовуються для обробки секретної інформації, слід ізолювати від загальнодоступ­них телекомунікаційних мереж; 4) необхідно посилити заходи без-

28

8пеки при розробці програмного та апаратного забезпечення, зокрема ввести як обов’язкове правило взаємного контролю двох груп провід­них програмістів, що вже робиться під час розробки програмного за­безпечення для міжконтинентальних балістичних ракет.

Характерною рисою стратегічної ІВ є розмитість традиційних державних кордонів. Однак для неї, як і для будь-якого іншого виду воєнних дій, існує своє «поле бою», представлене нині телекомуні­каційними мережами, які найбільш широко використовуються іно­земними спецслужбами, іншими організаціями під час підготовки та здійснення акцій ІВ.

Література до розділу З

1. Бжезинский 3. Великая шахматная доска (Господство Америки и его геостратегические императивы) / Пер. О. Ю. Уральской. - М., 1998. - 223 с.

2. Giovanni Arrighi. Hegemony Unravelling — II’, New Left Review, 33, May-June 2005. Джоваини Арриджи. Утрата гегемонии / Пер. с анг. А. Смирнова. 01/02/2007. snfo@politics.in.ua

3. КосиревД. Китайская дилемма Америки. Азиатская политика Бил­ла Клинтона не устраивает многих в Вашингтоне // Независимая газета. - 1997. - 21 мар.

4. Кузьменко А. М. Інформаційно-психологічна війна епохи глобалі­зації (Частина 1. Гносеологічні корені та антологія проблеми, док- тринальний підхід Сполучених Штатів Америки) // Юридичний журнал. - 2007. - № 5. - <www.justinian.com.ua>.

5. Кузьменко А. М. Інформаційно-психологічна війна епохи глобалі­зації (Частина 3. Доктринальні підходи Китайської Народної Рес­публіки та Республіки Індія. Частина 4. Доктринальні підходи Ісламської Республіки Пакистан та радикальних мусульманських рухів) // Юридичний журнал. —2007. - № 7—8. — <www.justinian. com.ua>.

8- Кузьменко А. М. Інформаційно-психологічна війна ТНК проти дер­жави: політико-правовий і безпекознавчий аспекти статусу «суве­рена* — генерального суб’єкта міжнародного публічного права // Юридичний журнал. - 2009. - № 2. - <www.justinian.com.ua>.

7. Кузьменко А. М. Неоконсервативний «Проект за нове американ­ське століття»: зліт і падіння світової гегемонії США // Юридич­ний журнал. - 2009. -№ 1. - <www.justinian.com.ua>.

8. Кузьменко А. М. Особливості доктринальних основ розвідувальної стратегії і тактики США, суб’єкта розвідувальної діяльності в статусі «єдиної світової супердержави // Юридичний журнал. - 2008. -.\Н

• <www.justinian.com.ua>.

7. Кузьменко А. М. Особливості розвідувальних технологій в епо­ху глобалізації // Юридичний журнал. - 2006. - № 7. - <www. justmian.com.ua>.

8. Кузьменко А. М. Розвідувальна діяльність як особливий вид по­літичної практики латентних структур // Діалог цивілізацій: 36. наук. пр. Четвертої всесвітньої конференції (3 червня 2005 р.).- K., 2006.-C. 56-72.

9. КузьменкоА. М. Розвідувальна діяльність як суспільно-політичне явище // Юридичний журнал. - 2006. - № 3. - <www.justiuian. com.ua>.

10. Кузьменко A. M. Розвідувальна діяльність як явище сучасних міжнародних відносин// Юридичний журнал. - 2006. -№ 2. www. justinian.com.ua

11. Кузьменко А. М. Щодо визначення концепції інформаційної ві­йни: 36. доп. Міжнародної конференції «Міжнародні науково- громадські слухання проблемних питаннях національної безпекн України* (26 березня 2008 р., м. Київ). - K., 2008. - С. 43-44.

12. М анойлоА. В., Петренко А. И., Фролов Д. Б. Государственная инфор­мационная политика в условиях информационно-психологической войны. - 2-е изд., стереотип. - М., 2006. - 541 с.

13. Петрик В. М.. Кузьменко А. М.. Остроухое В. В. Соціально- правові основи інформаційної безпеки: Навчальний посібник / За ред. В. В. Остроухова. -K., 2007. - 495 с.

14. Петрик В. М., Осторухов В. В.. Штоквиш А. А. Информационно­психологическая безопасность в эпоху глобализации: Учебное по­собие / Под ред. В. В. Остроухова. - К., 2008. - 544 с.