3. Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

У Росії підготовка фахівців в галузі ІБ має більш ніж 50-річиу іс­торію, якщо вести відлік часу з початку підготовки крнптографів на базі закритого відділення Механіко-математичного факультету МГУ ім. М. В. Ломоносова. Однак системною така підготовка почала вва­жатися завдяки розвитку нових інформаційних і телекомунікацій­них технологій з 1992 року, коли державним комітетом з вищої освіти була сформована міжвузівська науково-технічна програма «Методи і технічні засоби забезпечення безпеки інформації». Тільки останнім часом у Росії стала вибудовуватися загальнодержавна система ІВ. До неї відноситься Доктрина інформаційної безпеки, підписана Прези­дентом РФ 9 вересня 2000 р. Цей документ послужив поштовхом для великої кількості заходів щодо розробки шляхів реалізації даної док­трини, зокрема щодо кадрового забезпечення системи ІВ. Ним визна­чені принципи підготовки фахівців ІБ, які визначають особливості змісту підготовки кадрів у галузі ІБ і вимоги до ВНЗ, які реалізують таку підготовку:

• додержання Конституції і законодавства Російської Федерації у сфері національної безпеки і освіти;

• гармонійне сполучення інтересів особистості, суспільства і дер­жави;

• раціональне визначення кількості ВНЗ, які здійснюють підго­товку фахівців ІБ;

• ретельний підбір кадрів (тих, хто навчається, і науково- педагогічних працівників);

• цільова державна підтримка провідних ВНЗ, науково- педагогічних колективів, які здійснюють підготовку фахівців ІБ для міністерств і відомств Російської Федерації;

• обґрунтоване поєднання відкритих і закритих спеціальностей у галузі ІБ;

• гармонійний розвиток спеціальностей і змісту освітніх прогрвмв різних галузях наук (природничих, технічних, гуманітарних);

• єдність системи підготовки кадрів у галузі ІБ з урахуванням су­купності програмно-апаратних, криптографічних, технічних, інформаційно-психологічних, організаційних і правових мето­дів захисту інформації;

принцип сполученості освітніх траєкторій і освітніх програм У галузі ІБ

.До недавнього часу дослідження у галузі інформаційної безпеки та підготовка фахівців проводились тільки у закритих та окремих військових ВНЗ. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та підвищення актуальності проблем ІБ визначили розуміння керівни­цтва держави про необхідність організації більш масштабної та від­критої системи підготовки фахівців.

Доктрина констатує той факт, що проблеми ІБ вже не є виключно сферою компетенції спеціальних служб (держави), вони усе більше стають предметом уваги суспільства й особистості.

На сьогодні Міністерством освіти Росії разом із зацікавленими федеральними органами виконавчої влади створена основа державної системи підготовки фахівців з вищою освітою насамперед технічного профілю, здатних вирішувати задачі забезпечення ІБ країни.

До цієї системи входять:

• Координаційна Раду Міністерства освіти Росії з проблем під­готовки кадрів у галузі захисту державної таємниці та інфор­маційної безпеки за участю представників зацікавлених мі­ністерств і відомств (створена наказом Міністра освіти РФ від 25 лютого 2003 р. № 670);

• навчально-методичне об’єднання ВНЗ з підготовки фахівців у сфері ІБ на базі Інституту криптографії, зв’язку та інформації Академії ФСБ Росії (НМО ІБ) і Навчально-методична рада Російського дер­жавного гуманітарного університету (НМР РДГУ);

• група державних освітніх стандартів вищої професійної освітн (ДОС ВПО) 075000 «Інформаційна безпека», що включає сім спеціальностей:

«Криптографія»;

«Комп’ютерна безпека»;

«Організація і технологія захисту інформації»;

«Комплексний захист об’єктів інформатизації»;

«Комплексне забезпечення інформаційної безпеки автомати­зованих систем»;

«Інформаційна безпека телекомунікаційних систем»;

«Протидія технічним розвідкам»;

• освітні програми (програми спеціальностей, магістерські про­грами, програми спеціалізацій), суміжні з групою 075000, реа­лізовані в рамках інших НМО;

• освітні програми додаткової і післявузівської професійної осві­тн (підготовка кадрів вищої кваліфікації) у сфері ІБ, зокрема сформована наукова спеціальність 05.13.19 «Методи і системи

673

захисту інформації. Інформаційна безпека*. Діє 9 кандидат ських і 12 докторських рад. За рекомендацією Наукової рад при РБ РФ Московський Університет розробив паспорти двох наукових спеціальностей гуманітарного профілю;

• орієнтовно більше 115 ВНЗ Росії різної відомчої приналежності, що здійснюють підготовку фахівців із зазначених спеціаіьвос тей;

• 12 міністерств і відомств та їхніх органів управління професій- иою освітою, а також наукові організації й установи, що ведуть наукові дослідження в цій сфері, зокрема два головних центри: МГУ ім. М. В. Ломоносова (Інститут проблем інформаційної безпеки - ІПІБ) і Академія криптографії ФСБ РФ;

• 25 регіональних навчально-наукових центрів із проблем ІБ у системі вищої школи з головним центром на базі МІФІ;

• численні відомчі курси та комерційні навчальні центри перепід­готовки і підвищення кваліфікації, в тому числі філії зазначе них вище міжнародних компаній-виробників ІТ-продукції.

Для удосконалення підготовки фахівців ІБ в РФ активно реалізу­ються заходи міжгалузевої кооперації з питань:

створення стандартів освіти та навчально-методичного забезпе­чення навчального процесу;

розвитку навчально-матеріальної бази ВНЗ;

організації практичного навчання студентів безпосередньо в структурах потенційного замовника на підготовку фахівців;

обміну досвідом організації навчального процесу між ВНЗ;

перепідготовки і підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

Федеральні структури, міністерства і відомства, провідні універ­ситети дуже активно і цілеспрямовано організують міжвузівські та міжнародні наукові конференції з пнтань підготовки фахівців ІБ, Ш° сприяє цивільним ВНЗ в інтенсивному накопиченні власного досві­ду, створенні своїх наукових шкіл.

На сьогодні вже утворились наукові школи в галузі криптографії (Інститут криптографії, зв’язку та інформатики); з технічних засо­бів захисту (Московський інженерно-фізичний інститут); з правових питань захисту інформації (Московський державний університет), із захисту комп’ютерних систем від деструктивних програм (Свнкт Петербурзький державний політехнічний університет, Таганрозькі державний радіотехнічний університет).

67

4Зокремп, для розробки нових стандартів підготовки фахівців ІБ у взаємодії двох структурних підрозділів Московського державного університету ім. М. В. Ломоносова: Інституту проблем інформаційної безпеки та юридичного факультету університету були створені • моде­лі знань, необхідні для ефективного розкриття злочинів у сфері ІКТ*, і на їх основі різні моделі навчання фахівців у галузі інформаційного права, до яких входять:

• базові поняття інформаційних технологій та їх правового регу­лювання:

• знання сучасного інформаційного обладнання;

• поняття про задачі, які вирішують інформаційні технології та їх програмне забезпечення;

• поняття про бази даних та інструментарії обробки даних група ми користувачів;

• відомості про локальні та глобальні комп’ютерні мережі;

• розгорнута інформація про поточний стан правового регулюван­ня інформаційного середовища;

-деталізований опис криміналістичної характеристики злочинів у інформаційній сфері;

• методика слідчих дій під час вияалення злочинів у інформацій­ній сфері тощо.

Практичною реалізацією цієї роботи є програма спецкурсу «Про­блеми розслідування інформаційних злочинів», який читається на юридичному факультеті спільно з курсом правової інформатики на 5-му курсі. До нього входять такі розділи:

1. Базові поняття інформаційних технологій та їх правового ре­гулювання.

2. Уявлення про сучасне інформаційне обладнання.

3. Завдання, які вирішуються за допомогою інформаційних тех вологій, та програмні інструменти їх вирішення.

4. Поняття баз даних та інструментарію обробки даних групами користувачів.

5. Інструментарій комунікаційних технологій.

6. Правове регулювання інформаційних технологій.

7. Криміналістична характеристика інформаційних злочинів.

8 Особливості слідчих дій під час виявлення інформаційних зло­чинів.

Досвід підготовки фахівців ІБ останнього десятиріччя об’єктивно визначив внесення до змісту навчання фахівців за певними напряма

-ми (спеціальностями) навчальних курсів, в яких використовуються останні досягнення в суміжних напрямах (спеціальностях).

Так, у Таганрозькому державному радіотехнічному університеті під час підготовки бакалаврів за напрямом «Інформатика та обчислю­вальна техніка» викладається дисципліна «Інтелектуальні системи інформаційної безпеки».

Томський державний університет спільно з юридичним інститу­том в межах спеціальності «Комп’ютерна безпека» відкрив спеціалі­зацію: «Розкриття і розслідування комп’ютерних злочинів». За на­вчальним планом цією спеціалізації студенти додатково до базових і спеціальних дисциплін вивчають курси: «Математичні і програмні засоби вторгнення в комп’ютерні мережі і системи виявлення втор гнень»; «Хакерскі атаки через Інтернет і методи їх відслідковуван­ня»; «Методи зламу банківських систем і криптографічні засоби за­хисту від них»; «Російське законодавство в галузі інформаційнсі безпеки»; «Законодавство провідних країн світу в галузі інформацій­ної безпеки».

Досвід РФ активно переймає й союзна їй Республіка Білорусь. Відповідно «Програми дій Російської Федерації і Республіки Білорусь для реалізації положень союзного Договору* вважається найпершим обов’язком відповідних органів Союзної держави і держав-учасників Союзу реалізація заходів захисту від засобів електронного й інформа­ційного нападу на інфраструктуру Союзної держави.

Водночас потреби у фахівцях ІБ задовольняються недостатньо. За даними Міносвіти РФ у 2002 році прийом студентів за групоюспе- ціальностей 075000 становив 1 500 осіб на бюджетні місця і близько

1. тис. осіб на контрактні місця при прогнозованій потребі у фахівцях тільки для державних структур у 2007-2009 роках 5-6 тис. осіб що­річно. При цьому не враховані потреби недержавного сектора еконо­міки та міграційні процеси, зокрема відтік фахівців ІБ за кордон.

Серед провідних ВНЗ Міністерства оборони РФ з питань інформа­ційної безпеки:

військовий інженерно-космічний університет ім. А. Ф- Можайсь- кого (м. Санкт-Петербург);

Краснодарський військовий інститут;

факультет РЕБ та інформаційної безпеки Воронезького військово­го авіаційно-інженерного університету;

факультет зарубіжної воєнної інформації Військового універсик ту Міністерства оборони (м. Москва)

.З 2008 року підготовка офіцерів за замовленням Міністерства оборони Росії з найбільш наукоемких спеціальностей розпочата у на­вчальних військових центрах провідних університетів країни.