Розділ 4 особливості державної політики російської федерації щодо проведення інформаційно-психологічного протиборства

У радянський період видатною науковою працею з ІПП е моногра­фія Д. А. Волкогонова «Психологічна війна: підривні дії імперіаліз­му в області суспільної свідомості». Ідеї цієї наукової праці взяла на озброєння значна кількість російських науковців. Після розпаду Ра­дянського Союзу проблема формування концептуальних основ стра­тегії і тактики її реалізації у сфері глобального та регіонального ІПП постійно знаходилася у центрі уваги фахівців Російської Федерації. З цієї тематики написана значна кількість наукових і фахових ста­тей. Однією із перших публікацій у масових тиражах з цієї тематики в РФ стали роботи Д. С. Черешкіна, Г. Л. Смоляна та В. Н. Цигічко: •Зброя, котра може бути загрозливішою ядерної», потім наступна стаття «Реалії інформаційної війни» (1995). Автори констатують, що інформатизація веде до створення єдиного світового інформаційного простору, в рамках якого здійснюється споживання інформації, на­родження змін, зберігання і, найголовніше, обмін між суб’єктами Цього простору — людьми, організаціями, державами. Пізніше ви­йшла стаття М. Делаграмматика «Останній солдат суперімперії або кому необхідна кібервійна» («Литературная Россия* від 26 квітня

1995. р.).

Однією із перших значних російських наукових праць став на­чальний посібник з геополітики О. Дугіна «Основы геополитики. Геополитическое будущее России», виданий у 1997 році за сприян­ня кафедри Стратегії Військової Академії Генерального Штабу РФ та Центру спеціальних метастратегічних досліджень Росії. За сприяння омітету з безпеки держдуми РФ і секції «військово-технічні пробле-

29

1ми» Російської інженерної академії у 1999 році опублікована наукова праця С. П. Расторгуєва «Информационная война», де автором були розкриті основні аспекти ІВ, показана її історія, сучасний стан про. блеми та перспективи, введені в науковий обіг основні визначення, сформульовані ключові завдання, які мають бути невідкладно вирі­шені для підготовки умов розробки конкретної тактики і стратегії ІПВ, а також представлено низку важливих оригінальних результа­тів з теорії інформаційної зброї.

Накопичувальний період процесу наукового пізнання порушеної проблеми у 2006 році логічно завершився виданням російськими до­слідниками А. В. Манойлом, О. І. Петренком, Д. Б. Фроловим мою графіV «Державна інформаційна політика в умовах інформаційно психологічної війни».

1. Теоретико-правові аспекти концептуального підходу Російської Федерації до визначення геостратегії та тактики її реалізації у сфері глобального і регіонального інформаційно-психологічного протиборства

1. Загальна характеристика парадигми побудови концептуальних основ теорії інформаційної війни та державної політики в умовах інформаційно- психологічного протиборства

Монографія «Державна інформаційна політика в умовах інформаційно-психологічної війни» (далі - монографія) написана на дуже актуальну тему і увібрала в себе як попередній досвід радян­ських часів, так і нинішній. Потреба в такій роботі в російському суспільстві назріла давно, автори зуміли вичленити найменш дослі­джені аспекти цієї багатогранної та складної проблеми, дати їй ана­ліз у системному вигляді. Можна констатувати, що нині в РФ існує розроблена наукова основа високого професійного і наукового рівня, достатня для формування та здійснення грамотної державної політи- ки забезпечення безпеки суспільства в інформаційно-психологічній сфері.

Слід зазначити, що на такому високому системному рівні концеп­ція інформаційно-психологічної війни представлена вперше. Сергі найважливіших достоїнств концепції слід зазначити такі:

29

1. 2Досліджено сутність, зміст і монографічну структуру ПСИХОЛО­ГІЧНОЇ війни як виду інформаційного протиборства, здійснюваного у формі таємних операцій із застосуванням інформаційної та психоло­гічної зброї, виділені ознаки інформаційно-психологічної війни, одно­значно визначено цей вид особливо небезпечного та агресивного комп­лексного впливу.

2. Запропоновано оригінальний спосіб універсального формалі зованого уявлення структури будь-якої таємної операції у вигляді сукупності кінцевого числа елементів, об’єднаних прямими і зворот­ними зв’язками, які випливають з цілей, завдань таємної операції та сукупності поглядів її керівництва на способи досягнення цих цілей.

3. Дано кримінально-правову і криміналістичну характеристику основних структурних елементів інформаційно-психологічних опе­рацій.

Розробка ефективної державної інформаційної політики в умовах загрози реалізації іноземними державами концепції інформаційно- психологічної війни є нині першочерговим завданням для органів дер­жавної влади Російської Федерації.

Державна інформаційна політика Російської Федерації в умо­вах інформаційно-психологічної війни являє собою діяльність систе­ми федеральних органів державної влади, орієнтовану на протидію акціям (заходам) зовнішньої інформаційно-психологічної агресії та операціям інформаційно-психологічної війни, спрямованих проти Російської Федерації. Розроблена авторами монографії концепція ін­формаційного протиборства і державної інформаційної політики в умо­вах інформаційно-психологічної війни має високу науково-практичну цінність завдяки таким її особливостям:

1. Розроблено методику оцінки ворожих дій іноземних держав та інших учасників інформаційно-психологічного протиборства, що до­зволяє кваліфікувати ці дії як «інформаційно-психологічну боротьбу ннгького ступеня агресивності ^{1 —} «приховане управління» діяльністю Щодо створення умов для спонукання органів влади до здійснення діянь, вигідних для зовнішнього джерела інформаційно-психологічного впли- ЧР а) спеціальні інформаційні операції б) інформаційно-психологічну агресію та в) інформаційно-психологічну війну, відносячи до кате- ['⁰Рії війни найбільш небезпечні акції, заходи, операції агресивного інформаційно-психологічного впливу.

2- Досліджено сутність, зміст і спрямованість державної інформа­ційної політики, її ролі в організації протидії операціям інформаційно-

психологічної війни

3. .Визначено особливу роль транснаціональних інформаційно- телекомунікаційних корпорацій, віртуальних соціальних співтова­риств, засобів масової інформації та масової комунікації (ЗМІМК) інформаційного суспільства в інформаційно-психологічному проти­борстві та реалізації концепцій інформаційної війни.

4. Визначено особливі форми державного регулювання суспільно- політичних відносин сучасного інформаційного суспільства в інформаційно-психологічній сфері.

5. Визначено рольі місце системи органів державної влади у проти­дії АІА, СЮ та ІВ, зокрема на ранніх стадіях розвитку інформаційно- психологічного конфлікту та у разі потреби швидкого реагування на раптовий напад супротивника.

У загальних положеннях автори монографії зазначають, що кон­цепція інформаційного протиборства РФ має представляти су­купність поглядів на цілі, завдання, принципи та основні напрямки інформаційного протиборства і державної інформаційної політики в умовах визначення інформаційним суспільством нових геополітич- них пріоритетів, форм і методів геополітичної конкуренції.

Існування безлічі невирішених проблем у сфері забезпечення інформаційно-психологічної безпеки держави в умовах реальної загрози використання іноземними державами та іншими учасни­ками інформаційного протиборства арсеналу сил, засобів і методів інформаційно-психологічної війни в політичних цілях визначає важ­ливість та актуальність обраної авторами теми дослідження.

Необхідно зазначити, що державна інформаційна політика Ро­сійської Федерації в умовах ІПП є діяльністю системи федеральних органів державної влади щодо протидії АІА, СЮ та ІВ, спрямованих проти Російської Федерації. У межах цього дослідження державна ін­формаційна політика в умовах ІВ розглядається як одна з головних складових концепції інформаційного протиборства.

Автори розробки концепції Рф у сфері ІП чітко визначають першочергові елементи теоретичної основи концепції, на яку владні ієрархи нині мають спиратися під час завершального етапу уточнен­ня формулювань і положень відповідних нормативно-правових доку­ментів

.них пріоритетів сформованої в індустріальному суспільстві СТІЙКОЇ гемолітичної картини світу та поширення використання методів інформаційно-психологічної війни як основного інструмента досяг­нення політичних цілей.

Основні завдання концепції спрямовані на досягнення головної лети концепції шляхом визначення: а) геополітичних пріоритетів івформаційного суспільства, які визначають основні напрямки, ха­рактер і зміст геополітичної конкуренції на сучасному етапі розви­тку соціальних формацій; б) формулювань і класифікації основних видів інформаційно-психологічної агресії, яка становить загрозу життєво важливим інтересам особистості, суспільства та держави в інформаційно-психологічній сфері; в) змісту інформаційного проти­борства, його цілей, завдань, принципів і основних напрямків в умо­вах інформаційно-психологічної війни; г) змісту, структури, функ­цій, принципів та основних напрямків діяльності державної системи ІП в умовах ІВ; ґ) цілей, завдань, принципів і основних напрямків державної інформаційної політики в умовах ІВ.

Зазначена концепція є основою для розробки та формування: в) державної політики в умовах інформаційно-психологічної війни; 6) концепції діяльності системи органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах інформапійно-психологічної війни та у за­грозливий період; в) системи методик оцінки і видової класифікації АІА; г) системи методик щодо викриття, попередження і припинен­ня АІА та СІО; ґ) структури і вигляду форми організації, визначен­ня Цілей і завдань державної системи ІПП та забезпечення безпеки особистості, суспільства і держави в умовах ІВ; д) цільових програм забезпечення інформаційно-психологічної безпеки Російської Феде­рації в умовах прийняття інформаційним суспільством нових геопо- ■нтичннх пріоритетів.

Наукові положення цієї концепції сприяють розвитку, спочатку положень Концепції національної безпеки, а потім — Доктрини інфор­маційної безпеки Російської Федерації у сфери ІП в умовах ІВ.

Таким чином, можна констатувати, що після оприлюднення матеріалів зазначеної монографії в Російській Федерації створено Достатнє наукове підґрунтя для практичного формування сучасної Доктрини інформаційно-психологічного протиборства Російської

2. ^Фед'рації.Особливості російського бачення пріоритетів геополітичної конкуренції в сучасному інформаційному суспільстві

1. Характерні особливості чинників впливу на визначен­ня пріоритетів

Російські дослідники вважають, що система соціальних інформаційно-психологічних відносин сучасного суспільства фор­мується в результаті впливу таких чинників: 1) ідеології інформа­ційного суспільства; 2) геополітичної конкуренції в глобальному інформаційно-психологічному просторі, яка набуває різних форм ІПП; 3) стану системи політичних відносин суспільства, змісту та спрямованості зовнішніх і внутрішніх політичних процесів; 4) про цесів економічної, інформапійно-телекомунікаційної глобалізації;

5. політики інформаційного неоколоніалізму; 6) інформаційного про тиборства, інформаційно-психологічноі політики держав-учасннць ІП; 7) стану інформаційно-психологічної безпеки дер» їв, їхніх со­юзів і коаліцій.

Дослідження всього різноманіття викликаних цими чинника­ми інформаційно-психологічних процесів дає досить повну харак­теристику стану системи соціальних інформаційно-психологічних відносин сучасного суспільства, а сама система чинників може бути використана як основа методів оцінки оперативної обстановки в областях (на об’єктах) інформаційно-психологічного простору, які репрезентують себе як центри зосередження інтересів учасників ІПП.

2. Процеси глобалізації є об’єктивним чинником, який створює сприятливі умови для розв’язання інформаційно- психологічної агресії і використання таємних операцій інформа­ційної війни з політичними цілями

Російські фахівці дійшли узгодженого висновку, що останніми десятиліттями процеси наближення і взаємопроникнення національ­них економік спрямовані на створення єдиних механізмів господа­рювання і набувають глобальних масштабів. Вони пронизують різні сторони соціально-економічного, політичного і культурного життя держав, що інтегруються. Відбувається цей процес переважно на основі розвитку комп’ютерних технологій.

Проте російськими ученими і фахівцями з безпекознавства кон­статується, що єдиного загальноприйнятого поняття глобалізації

296 поки не існує через велику розмаїтість суперечливих концептуаль­них ПІДХОДІВ до вивчення цього феномена.

У статті «Стратегія «глобалізаційного лідерства* для Росі» в *Не- зависимойгазете» (від 7 вересня 2000 р.) О. Ігнатов, генеральний ди­ректор інформаційно-аналітичного агентства при Управлінні спра­вами Президента РФ, намагається визначити певні обрії сучасного поняття «глобалізація». Так, зокрема, він вважає, що нині глобаліза­ція як явище розглядається в декількох взаємозалежних аспектах.

Автори монографії роблять висновки, зазначаючи, що «процеси глобалізації формують середовище організації і проведення таємних операцій інформаційно-психологічної війни, інтегруючи в єдиний інформаційно-психологічний простір окремі сектори, сегменти та елементи національних інформаційно-психологічних просторів, зв’язуючи їх воєдино безліччю структурних прямих і зворотних зв’язків і тим самим роблячи об’єкти інформаційного протиборства максимально доступними для враження засобами інформаційно- психологічної війни. Глобалізація формує та розширює глобальну інформаційну сферу, стираючи державні, національні кордони та різні бар’єри, що дозволяє розв’язувати великомасштабну ІВ і оби­рати для таємних операцій як театр воєнних дій інформаційні про­стори цілих регіонів земної кулі*.

У концепції ІП і державної інформаційної політики РФ обов'язково повинна враховуватися орієнтація сучасних концепцій інформаційно-психологічної війни на ведення бойових дій на гло­бальному рівні.

3. Геопопітпична конкуренція та інформаційно-психоло- ячие протиборство в умовах інформаційного суспільства

Існує наукова гіпотеза - геополітична конкуренція в сучасному йогатополярному світі є основною формою з'ясування відносин між ге- Політичними суб'єктами з приводу впливу на той чи інший простір, У Результаті якого одні суб’єкти одержують переваги, а інші його ®трачають, що відбивається на стані їхньої безпеки.

Дослідження російських та іноземних, зокрема українських, вчених і фахівців підтверджують також іншу наукову гіпотезу про те. Що інформаційна революція останніх десятиліть призвела до по­ширення такого суперництва в інформаційно-психологічному про- ^СТ0РІ. у якому помітно міняється зміст геополітичної конкуренції — через зміну змісту власне збройної боротьби, так і через ІПП, яке ^сеРехрещується зі збройною боротьбою, але повністю не співпадає.

297

ІПП є в сучасних умовах ефективним засобом забезпечення геопо- літичного балансу, але поки що не використовується повною мірою. Вирішення практичних завдань геополітичної конкурентної бороть­би з використанням засобів і методів інформаційного протиборства дозволяє, зокрема, навіть слабким державам і коаліціям зберігати відносну незалежність у вигляді вибору власного зовнішньополітич­ного курсу і можливості давати гідну (асиметричну) відповідь на ви­клики конкуруючих геополітичних суб’єктів.

З розвитком мережевої інформаційно-телекомунікаційної інф­раструктури навіть вилучені з лінії безпосереднього зіткнення з імо­вірним супротивником райони і розташовані в них об’єкти залиша­ються в зоні досяжності сучасних засобів враження. Геопопітичний простір набуває нових вимірів, включаючи в себе простір інформа­ційний та інформаційно-психологічний. Перетворення традиційної системи соціальних відносин індустріального суспільства в систему відносин суспільства інформаційного супроводжується докорінни­ми змінами вигляду системи цінностей, яка сформувалася в умовах індустріального суспільства і багатополярної геополітичної картини світу, та характеру, змісту, принципів і пріоритетів геополітичної конкуренції.

Поява в геополітичній конкуренції нових суб'єктів (віртуальних співтовариств і транснаціональних корпорацій-провай дерів) і тенден­ції поступового витіснення ними традиційних держав зі сфери сві тової політики вимагає перегляду (модернізації) основних положень геополітики індустріального суспільства, а асиметричний характер ІПП створює необхідність визначення інформаційним суспільством нових геополітичних пріоритетів конкурентної боротьби.

Одним із таких пріоритетів нині є використання арсеналу сил, за­собів і методів ІПВ (зокрема сил, засобів і методів ІВ як найбільш не­безпечної та агресивної форми такого впливу) як основного інструмен­та досягнення геополітичної переваги.

Саме зсув найбільшої активності геополітичної конкуренції в інформаційно-психологічний простір є основною причиною виник­нення і стрімкого розвитку нових форм ІПП.