2. Секретаріат Ради Безпеки складається із семи управлінь (дер­жавної і громадської безпеки; міжнародної безпеки; інформаційної безпеки; економічної і промислової безпеки; військового будівни­цтва; військової інспекції; з проблем безпеки у Північнокавказькому регіоні; Відділу економіки і прес-служби).

3. Міжвідомчі комісії Ради Безпеки: 1) з федеральної конститу­ційної безпеки; 2) з інформаційної безпеки; 3) з економічної безпеки;

3. з міжнародної безпеки; 5) з прикордонної політики: 6) з оборонної безпеки; 7) з мобілізаційної підготовки і мобілізації; 8) з проблем оборонно-промислового комплексу; 9) із захисту прав громадян і сус­пільної безпеки, 10) боротьби зі зючинністю і корупцією; 11) з охоро­ни здоров’я населення; 12) з екологічної безпеки.

Рада безпеки РФ була утворена відповідно до Наказу Президента ®ІД 3 червня 1992 p. j\j 547, в якому зазначено: «Для забезпечення ре­алізації функцій Президента Російської Федерації з управління дер­жавою, формування внутрішньої, зовнішньої і військової політики в сфері безпеки, збереження державного суверенітету Росії, підтри­мання соціально-політичної стабільності в суспільстві, захисту прав і свободи громадян утворюється Рада Безпеки Російської Федерації*.

Засідання РБ за зиконом мають проводитися не рідше одного разу Ва місяць. Рішення Ради Визпеки приймаються на його засіданні по-

33

1стінними членами РБ простою більшістю голосів від їхньої загальної кількості та стають чинними після затвердження головою Ради Без­пеки (Президентом РФ).

Рішення Ради Безпеки оформляються наказами Президента, а рі­шення, які стосуються організаційно-технічного та інформаційного забезпечення діяльності РБ, розпорядженнями Президента.

Основним документом, що визначає статус РБ, є Положення про Раду Безпеки Російської Федерації, затверджене наказом Президен­та РФ.

Ннні правове положення Ради Безпеки визначається Конституці­єю Російської Федерації (ст. 83, п. «ж»); Законом Російської Федера­ції від 5 березня 1992 р. «Про безпеку» (розд. III), у тій частині, в якій вона не суперечить чинній Конституції; Положенням про Раду Безпе­ки Російської Федерації, затвердженим Наказом Президента Росій­ської Федерації від 2 серпня 1999 р. Л^гс 949 (у ред. наказів Президента Російської Федерації від 15 листопада 1999 р. Л» 1528 і від 28 грудня 2000 р. № 2105), а також чинними пунктами інших указів Президен­та Російської Федерації, які регламентують її діяльність тощо.

А.2. Департамент правових питань з безпеки Державно- правового управління Адміністрації Президента РФ.

Департамент виконує дорадчу і технічну функцію та доручення президента, готує відповідні проекти документів з проблем безпеки, в тому числі й у сфері інформаційної безпеки держави.

Б. Органи влади парламентського рівня

Б.1. Комітет з безпеки Державної Думи РФ очолює Голова Ко­мітету. Засідання проводяться у складі 22 членів Комітету.

Виконавча структура Комітету з безпеки Державної Думи РФ складається з шести підкомітетів із законодавства у сферах: 1) забез­печення національної безпеки, діяльності розвідувальних і спеціаль­них служб; 2) фінансування правоохоронних органів, спецслужб і со­ціального захисту військовослужбовців, співробітників і членів їхніх родині; 3) боротьби з транснаціональною злочинністю, тероризмом і міжнародним співробітництвом у цій сфері; 4) забезпечення суспіль­ної безпеки і діяльності правоохоронних органів; 5) забезпечення ре­гіональної, транспортної безпеки, діяльності єдиної системи поперед­ження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 6) контролю за обігом зброї, наркотичних засобів і психотропних речовин, боротьби з нелегальною міграцією.

Б.2. Комітет Ради Федерації з питань безпеки і оборони скла­дається з Голови, першого заступника голови, трьох заступників ГЬ-

332 ловн і восьми членів комітету. Зазначений Комітет має такі ж струк­турні підкомітети, як і Комітет з безпеки Держдуми РФ.

Кожен із підкомітетів Державної думи і Ради Федерації РФ від­повідає за загальне керівництво політикою формування відповідної нормативної бази правового забезпечення організації і реалізації по­літики держави в інформаційно-психологічній сфері. За напрямками своєї компетенції комітети визначають основні принципи і правила взаємовідносин у сфері нор.мотворення, правозастосування і правової освітньо-виховної роботи серед населення.

В. Органи влади урядового рівня

В.1. Адміністративний департамент Уряду (АДУ)

Директор АДУ курує від імені уряду силові відомства РФ: забез­печує своєчасне проходження документів, контроль виконання роз­поряджень, дотримання режиму секретності тощо. Аналог Відділу адміністративних органів при ЦК КПРС.

В.2. Комісія Уряду РФ з військово-промислових питань займа­ється військово-промисловими проблемами, здійснює організаційно- управлінські функції в цій галузі. Зокрема, забезпечує функціону­вання відповідних режимів захисту і безпеки державної, службової і комерційної таємниць, корпоративної та іншої конфіденційної інфор­мації; здійснює контроль за безумовним дотриманням і виконанням відповідних державних приписів нормативних актів усіма урядови­ми та недержавними структурами, залученими до процесу вирішення військово-промислових питань; організовує вивчення, оцінку і аналіз ефективності існуючого державного механізму реалізації політики у визначеній галузі, виявлення і усунення недоліків у системі забезпе­чення відповідних режимів безпеки; шукає шляхи вдосконалення, розглядає пропозиції, дає їм експертну оцінку і подає уряду проекти відповідних нормативних актів, які регламентують здійснення необ­хідних заходів, на затвердження.

Г) Виконанчі суб’єкти

Г.1. Служба зовнішньої розвідки (СЗР). Статус і структура СЗР визначені Законом РФ «Про зовнішню розвідку* від 8 липня 1992 р. і Положенням про СЗР, затвердженим Президентом РФ. СЗР визнача­ється правонаступницею Першого головного управління (ПГУ) КДБ СРСР.

СЗР є складовою частиною силового компоненту державного за­безпечення безпеки РФ і покликана захищати безпеку особистості, Ч^пільства і держави від зовнішп іх загроз з використанням визначе-

333

г -

них чинним федеральним законом методів і засобів. Один із основних напрямів її розвідувальної діяльності - сфера інформаційної безпеки держави.

Так, зокрема, розвідувальна діяльність СЗР РФ здійснюється шляхом:

• агентурно-оперативного добування, легального і нелегально­го придбання та збору інформаційних даних та інформації, їх інформаційно-аналітичної обробки; підготовки на їх основі для визначених законом РФ замовників розвідувальних даних і роз­відувальних оцінок, в тому числі й прогностичних, щодо дій, подій, процесів, явищ, видатних осіб, про стан і перспективи ре­алізації життєво важливих національних інтересів Російської Федерації, реальних і потенційних можливостей, дій, планів і намірів іноземних держав, організацій і приватних осіб (далі - розвідувально-інформаційна діяльність);

• здійснення оперативних заходів щодо надання сприяння в ре­алізації політики, здійснюваної державою в інтересах забезпе­чення безпеки Російської Федерації.

Необхідність здійснення розвідувальної діяльності визначають у межах своїх повноважень Президент Російської Федерації і Феде­ральні Збори, керуючись неможливістю або недоцільністю забезпе­чення безпеки і захисту національних інтересів Російської Федерації іншими способами.

Структура СЗР:

а) керівництво: Директор, Перший заступник, сім заступників директора;

б) департаменти: 1) аналізу та інформації; 2) кадрів; 3) зовніш­ньої контррозвідки; 4) оперативної техніки; 5) економічної розвідки;