4. Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у кнр

Велику увагу підготовці фахівців ІБ приділяють в КНР, політич­не керівництво якої визначило впровадження ІКТ в усі сфери життє­діяльності першочерговими пріоритетами модернізації країни.

З одного боку, відносні показники впровадження ІТ у КНР, з ура­хуванням загальної чисельності населення країни, поки що поступа­ються багатьом розвиненим країнам. Організація «Всесвітній еконо­мічний форум» у своїй щорічній доповіді «Глобальні інформаційні технології* за 2008 рік визначила країни з найбільш розвиненими ІКТ та рівнем їх впровадження. На першому місці - Данія, за нею - Швеція, США, Сінгапур, Швейцарія. Китай за 2008 рік піднявся на 11 місць з 57 на 46 місце рейтингу і зайняв перше місце серед країн БРІК, інші країни групи - Індія, Бразилія і Росія відповідно зайняли 54,59 і 74 місця.

Водночас за більшістю абсолютних показників Китай виходить на 1-2 місце у світовому рейтингу. Саме масштабне розгортання підго­товки ІТ-фахівців забезпечило спроможність країни до самостійного і масового виробництва майже усієї номенклатури засобів інформати­зації. У 2008 році обсяг китайського експорту комп’ютерної техніки до 170 країн світу становив 105 млн одиниць ($68,5 млрд), 41,7 млрд інтегральних схем ($24,3 млрд), з них 27 % — до США. Кількість за­реєстрованих користувачів Інтернету досягло 298 млн осіб, що вивело Китай на перше місце.

У травні 2009 р. перший у КНРсуперкомп’ютер «Шугуан-5000А*, який здатний виконувати більше 100 трлн операцій за секунду, почне працювати у Шанхайському обчислювальному центрі. До кінця 2010 року у Китаї буде розроблений суперкомпютер • Шугуан-6000*, здат­ний виконувати більше 1 000 трлн операцій за секунду. Таким чи­ном, Китай став другою країною після США, яка створила подібний суперкомп’ютер загального призначення.

Показовим є той факт, що у 2008 році КНР випередив США за вар­тістю виробленої програмної продукції. Незважаючи на те, що Китай пізніше, ніж більшість країн еліту, зосередився на впровадженні ІКТ,

67

7процесах розвитку інформаційного суспільства, за загальним висно­вком експертів ІБ лише він і США на сьогодні є достатньо захщценн- ми в інформаційній сфері. Це при тому, що у 2001 році при загально­му світовому виробництві програмного забезпечення ІБ у 23,2 млрд дол. на частку Китаю припадало лише 230 млн дол.

На основі висновків аналізу керівництво КНР ухвалило проект забезпечення ІБ китайських комп’ютерних мереж «S219», якнйфа- хівці називають «Велика стіна». Відповідно до дослідження, прове­деного компанією «Gartner», вже за підсумками 2006 року середня доля ІТ-бюджету компаній Китаю, яка витрачається на забезпеченая ІБ досягла 15 %, і це більше, ніж витрачають у США і Європі.

Підготовка фахівців ІБ у ВНЗ Китаю визначена пріоритетною, це при тому, що витрати на освіту в країні перевищили 3,5 % ВВП. На кінець 2003 року в КНР було 2003 ВНЗ (кількість студентів -19 млн осіб). В опублікованій ЮНЕСКО 23 червня 2003 р. «Доповіді простав у сфері вищої освіти у світі» визначено, що кількість студентів у ВНЗ Китаю за короткий термін збільшилось вдвічі й за масштабами вищої освіти Китай знаходиться на першому місці. Інтенсивно впроваджу­ються освітні IT, до кінця 2003 року було розгорнуто 2 027 центрів дистанційної освіти. В рамках Освітньої й науково-дослідної мережі Китаю (CERNRT), формування якої почалось у 1994 році, була ство­рена швидкісна мережа у 20 тис. км. Вона має 28 міжнародних і ре­гіональних інформаційних каналів. Ця мережа швидко поєдналась з відкритою у 2000 році Китайською освітньою мережею на основі су- путникового широкосмугового мультимедійного зв’язку (CEBSat).

Провідну роль у питаннях підготовки фахівців ІБ традиційно ві­діграють Міністерство державної безпеки і Народно-визвольна армія Китаю (НВАК), на які покладено функцію охорони інформаційних систем країни. Тим більше, що третя воєнна доктрина КНР передба­чає пріоритетний розвиток спроможності держави і її збройних сил до ведення інформаційних воєн як асиметричної відповіді на пере­вагу США у воєнному потенціалі. Це визначає наявність певних на­вчальних курсів з ІБ в багатьох ВНЗ НВАК, що свідчить на намагання військо-політичного керівництва Китаю надати спроможність до за­стосування технологій ІБ значній частині офіцерського складу.

Провідними вищими військовими навчальними закладами НВАК з питань інформаційної безпеки за поглядами американських фахівців з управління іноземної військової освіти (Foreign МіШоїу Studies Office, Fort Leavenworth, KS) станом на кінець 2000 року мож­ливо вважати:

інститут психологічної війки НВАК (м. Сіань пров. Шаньсі);

командна академія зв’язку (м. Ухань, пров. Хубей);

інформаційно-технічний університет (г. Шеньджоу, пров. Хенань); університет оборонної науки і техніки (м. Харбін);

Інженерний коледж Інженерного університету BMC (м. Ухань, пров. Хубей);

національний оборонний університет науки і техніки (м. Чанша, пров. Хунань) та ін.

Відмінними рисами організації підготовки фахівців ІБ (як і в МО США) є посилена увага до модернізації навчально-лабораторної бази, інтеграції навчальних і наукових підрозділів. Так, у національ­ному оборонному університеті науки і техніки є експериментальний завод, центр EOT, докторантура, 1049 чоловік мають вчені звання професора, доцента, інші звання. В університеті була розроблена се­рія суперкомп’ютерів «Йєн хі» («Yin Не*).

Як і в США, в КНР в інтересах ІБ для вирішення проблеми перепід­готовки фахівців середнього і старшого віку створюється система бага­торівневої підготовки і перепідготовки фахівців залежно від їх віку:

1. рівень - керівний склад старший, ніж 40 років. Мета - змен­шення рівня інформаційної безграмотності, зміна менталітету. Форма - цикл короткострокових курсів;

2. рівень - вік 30-40 років, майбутні лідери Китаю. Мета - під­вищення здатності до організації ІБ. Курсова підготовка та на­вчання на подальших освітніх рівнях;

Ш рівень - вік до ЗО років. Кадри, які адаптовані до інформацій­ного суспільства та володіють сучасними ІКТ. Мета — поглибле­на підготовка за фахом з питань ІБ. Навчання - 4-5 років.

Проблема 40-60-річних фахівців у КНР взагалі загострена на­слідками «культурної революції» (значними втратами педагогічних та науково-педагогічннх працівників, а також обсягів часу на навчан­ня у школах та ВНЗ в період 60-70 років минулого сторіччя).

КНР дуже активно вивчає досвід підготовки фахівців ІКТ у про­відних країнах світу, направляє велику кількість студентів, аспіран­тів та молодих вчених вчитись за кордон. Це є також дуже ефектив­ним засобом моніторингу наукових шкіл провідних університетів світу з питань ІБ.

Таким чином, керівництво КНР творчо використовує досвід США У застосуванні сучасних інформаційних технологій для забезпечення національної безпеки, фронтальної підготовки фахівців ІБ. Водночас

679

враховується досвід підготовки фахівців, особливо математичного і програмного забезпечення ІБ, в сусідніх Росії і Індії.

З урахуванням перших двох факторів китайська теорія адаптації країни до інформаційного суспільства в контексті ІБ держави, забез­печення інформаційного протиборства для вирішення геополітичних задач, знаходиться підсильним впливом національних традицій і вій­ськового мистецтва Китаю. Китайські керівники не забувають теорію народної війни і народної армії, що передбачає участь у забезпеченні ІБ та проведенні інформаційного протиборства не тільки фахівців ІБ, але й широких мас навченого й організованого населення.

Для цього у різних формах залучається значна кількість талано­витої молоді, які виявили здібності в ІКТ, в тому числі представни­ки «хакерської субкультури*. Вже зараз формуються і готуються, в тому числі з широким проведенням спеціальних сітьових навчань, народні полки і бригади ІБ за територіальним принципом. Ведеться широка компанія з пропаганди передового досвіду, наприклад, запас­ного полку ІВ в окрузі Ечен (пров. Хубей), який створено поєднанням фахівців близько 20 міських департаментів (телекомунікацій, телеба­чення, фінансів тощо). В окрузі створена база підготовки резервістів з набором до 500 осіб, проведено кілька сітьових імітаційних навчань

• Народна війна у вік інформації» тощо.

Тобто, динамічно розвиваючи систему підготовки фахівців ІБ, забезпечуючи спроможність значної частини державних службовців, особового складу НВАК та силових міністерств до організації ІБ та інформаційного протиборства, керівництво КНР розгорнуло широку компанію з підготовки й інформаційного виховання свого населення, адаптуючи його до умов життя в інформаційному світі.