- •Інформаційно-психологічна безпека особи
- •Вплив на людину деяких фізичних факторів інформаційного середовища
- •Звукові феноменн
- •Світлові феномени
- •1.3. Інформаційно-психологічний вплив
- •Визначення маніпулювання та його рівнів
- •Переносне значення маніпулювання
- •Технології маніпулювання у міжособистісних відносинах
- •Технології масового маніпулювання
- •Види та процеси маніпулятивного впливу
- •Узагальнення моделі психологічного маніпулювання
- •Маніпулювання через засоби масової інформації
- •Маніпулювання свідомістю за допомогою реклами
- •Поняття про сугестивні технології
- •Поради щодо протидії маніпулюванню
- •Розділ 6 ознаки виявлення маніпулятивного інформаційно-психологічного впливу
- •Розділ 7 гендерні аспекти інформаційної безпеки
- •7.1. Тендерні дослідження, які мають значення для здійснення інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство 7.1.1. Тендер: становлення наукової галузі досліджень
- •Гендер в епоху глобалізму та інформаційного суспільства
- •Гендерні стереотипи та комунікативні моделі як основа інформаційно-психологічного впливу на особистість та суспільство
- •Інтернет-ресурси пострадянського простору, присвячені тендерній проблематиці
- •Тендерні особливості технологій інформаційно- психологічного впливу
- •Розділ 1 сутність інформаційної безпеки держави, суспільства та особи
- •Інформаційні відносини, діяльність, суверенітет і безпека
- •7Незалежно від форми їх надання; відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб.
- •Інформаційна війна як форма ведення інформаційного протиборства
- •Види, методи, сили та засоби проведення спеціальних інформаційних операцій і актів зовнішньої інформаційної агресії
- •Загрози національній безпеці держави в інформаційній сфері
- •Історія інформаційно-психологічного протиборства
- •2.1. Становлення і розвиток інформаційно- психологічного протиборства 2.1.1. Інформаційно-психологічне протиборство у Стародавньому Світі та епоху Середньовіччя
- •Інформаційно-психологічне протиборство за часів українського козацтва
- •2.1.3. Розвиток інформаційно-психологічного протиборства у воєнних конфліктах XIX ст.
- •Формування основ теорії і практики інформаційно- психологічного протиборства в роки Першої світової війни та в міжвоєнний період (1919—1939)
- •Інформаційно-психологічне протиборство під час Першої світової війни
- •Діяльність політорганів Червоної армії серед військ противника в міжвоєнний період (1919—1939)
- •Інформаційно-психологічне протиборство у роки Другої світової війни (1939-1945)
- •Особливості ведення пропаганди Німеччиною і срср серед військ та населення противника в роки Другої світової війни
- •Ведення пропаганди сша, Англією та Японією в роки Другої світової війни
- •Інформаційна зброя
- •Розділ 4 особливості державної політики російської федерації щодо проведення інформаційно-психологічного протиборства
- •Глобалізація, інформаційна експансія,«інформаційно- психологічний неоколоніалізм» і безпека
- •Сутність теоретико-правових аспектів парадигма сучасної теорії забезпечення протидії агресивному інформаційно- психологічному впливу іноземних держав, організацій і фізичних осіб
- •Для кожної категорії агресивних іпв необхідно визначити Кінцевий набір ознак, які дозволили б віднести будь-який виявлений
- •4.1.3. Загальна характеристика основних понять теорії забезпечення рф протидії агресивному інформаційно- психологічному впливу іноземних держав, організацій і фізичних осіб
- •1Асиметрична відповідь на зовнішні впливи більш сильних суб єктів інформаційного протиборства.
- •Приховане зовнішнєуправління інформаційно-психологічними процесами
- •Інформаційно-психологічна агресія (визначення а. В. Ма- нойла) - дії. Спрямовані на завдання супротивнику конкретного, відчутного збитку або шкоди у відповідних сферах його діяльності.
- •Таємні інформаційно-психологічні операції або сю - основна базова організаційно-правова форма і головний елемент змісту і в.
- •Припинення акцій інформаційно-психологічної агресії та операцій інформаційно-психологічної війни.
- •4.2.2. Організаційні особливості системи забезпечення безпеки рф в інформаційно-психологічному протиборстві
- •Президент рф і органи влади президентського рівня.
- •Парламент рф і органи влади парламентського рівня.
- •Уряд Рф і органи влади та управління урядового рівня.
- •Органів, спеціальних служб, відповідальних за забезпечення наці-
- •Міжвідомчі комісії Ради Безпеки: 1) з федеральної конституційної безпеки; 2) з інформаційної безпеки; 3) з економічної безпеки;
- •Комп’ютерний та інформаційний департамент;
- •.Розділ 5 особливості державної політики французької республіки щодо проведення інформаційно- психологічного протиборства
- •Міністр внутрішніх справ через підпорядковані йому структури мвс здійснює оперативну діяльність у галузі безпеки території та громадського порядку.
- •4Да, Італія, Німеччина, Японія, Велика Британія. Tracfc має право заблокувати фінансові операції на термін до 12 год і більше.
- •7.1. Характеристика чинників впливу на формування особливостей політики Китаю 7.1.1. Ідеологічні основи зовнішньої політики кнр
- •2Література до розділу 7
- •Розділ 1 засоби масової інформації та неурядові організації як засіб впливу на інформаційний простір україни
- •Характеристика окремих видів змі
- •Друковані змі
- •Телебачення
- •Інформаційні агентства
- •Однобічний характер використання свободи слова у діяльності змі
- •Фактори впливу на діяльність змі
- •3Література до розділу 1
- •Розділ 2 чорний та білий піар, «брудні» технології як механізми масового інформаційно- психологічного впливу
- •Чорний піар: зміст, підходи, прийоми
- •Чорний піар і чорна риторика
- •Чорна риторика як одна з маніпулятивних технологій чорного піару
- •Принципи і правила чорної риторики
- •Чорний піар і «брудні» виборчі технології
- •2.3.1.3 Історії «брудних» виборчих технологій і чорного піару на пострадянському просторі
- •Дезінформація й підкуп виборців як прийоми чорного піару у виборчих кампаніях
- •Розділ з духовно-релігійна складова національної безпеки україни
- •Розділ 4 технології маніпулювання свідомістю, які використовуються в неокультах, та деструктивний вплив їх представників
- •.Розділ 6 спеціальні інформаційні операції в економічному протиборстві
- •Европейских фармацевтов обвиняют в рекламе болезней // Газета по-киевски. - 2006. - 27 июн. - с. 8.
- •Россия «колется« ракетами // Газета по-киевски. — 2006. — 1 нюл. - с. 5.
- •5Терроризм сдерживает экономическое развитие страи // Вечерние вести. - 2003. - 17 июл. — с. З (з посиланням на »Washington Profile*).
- •Честные обычаи // Бизнес. - 2003. - л£ 52(571). - с. 131-132.
- •Нормативно забезпечувати дії суб’єктів інформаційної безпеки на всіх рівнях, а саме - людини, суспільства, держави.
- •8Встановлювати порядок застосування різних сил і засобів забезпечення інформаційної безпеки.
- •570Вого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях,
- •3Них і юридичних осіб, які користуються радіочастотним ресурсом встановлює Закон України «Про радіочастотний ресурс України* від 1 червня 2000 р. № 1770-ііі.
- •Юридичних осіб, які надають телекомунікаційні послуги;
- •Фізичних і юридичних осіб, які користуються телекомунікаційними послугами.
- •3Експертизи продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру (ст. 20).
- •Вдосконалення законодавства з питань національної безпеки, насамперед шляхом:
- •Підвищення ефективності планування, координації і контролю за діяльністю суб’єктів забезпечення національної безпеки в інформаційній сфері та їх відповідальності шляхом:
- •8Розділ 8 система державних суб'єктів забезпечення інформаційної безпеки україни та шляхи її вдосконалення
- •9.1. Системно-структурний аналіз підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки у провідних країнах світу
- •Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у сша
- •Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації
- •Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у кнр
- •Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Україні
- •Напрями удосконалення системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки в Україні
- •Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки
- •Особливості професійного відбору та психолого- педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки
- •Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави
- •Програма навчального курсу: ««Інформаційна безпека (соціально-правові аспекти)»
- •Тема 1. Небезпеки інформаційного простору для людини
- •Тема 2. Сутність інформаційно- психологічного протиборства
- •Тема 3. Загрози національній безпеці україни в інформаційній сфері. Забезпечення інформаційно- психологічної безпеки
- •Тема 1. Небезпеки інформаційного простору для особистості
- •Тема 2. Сутність інформаційно-психологічного протиборства
- •Тема 3. Загрози національній безпеці України в інформаційній сфері. Шляхи забезпечення інформаційно-психологічної безпеки
- •Базова література
- •Нормативно-правова база
3Них і юридичних осіб, які користуються радіочастотним ресурсом встановлює Закон України «Про радіочастотний ресурс України* від 1 червня 2000 р. № 1770-ііі.
Дія Закону поширюється на відносини між органами державної влади України, фізичними та юридичними особами щодо розподілу, виділення смуг радіочастот, присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам, користування радіочастотним ресурсом України, забезпечення конверсії радіочастотного ресурсу України, а також електромагнітної сумісності.
Закон залежно від напрямів використання радіочастотного ре- сурсу поділяє користувачів на спеціальні й загальні, визначає їх права й обов’язки (ст. 6) та відповідальність (ст. 7). До числа спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України відносяться підрозділи й органи Міноборони України, СБУ, СЗР України, ДССЗІ України, МВС України, МНС України, ДПС України, Управління державної охорони. Держдепартамент з питань виконання покарань, податково міліція ДПА України, а також Мінтрансзв’язку України (в частині застосування радіоелектронних засобів об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України та забезпечення польотів, а також застосування таких засобів Державною спеціальною службою транспорту).
До числа загальних користувачів радіочастотного ресурсу України належать такі користувачі: суб’єкти господарювання, які використовують цей ресурс для надання телекомунікаційних послуг, розповсюдження телерадіопрограм із застосуванням власних або орендованих радіоелектронних засобів; технологічні користувачі і радіоаматори — юридичні чи фізичні особи, які користуються ресурсом без надання телекомунікаційних послуг.
Державне управління у сфері користування радіочастотним ресурсом України відповідно до статей 10 і 11 Закону здійснюють Кабінет Міністрів України та Державна адміністрація зв’язку Мінтрансзв’язку України як центральний орган виконавчої влади у галузі зв’язку (ЦОВЗ).
Органом регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України є Національна комісія з питань регулювання зв’язку (НКРЗ), яка утворюється відповідно до Закону України «Про телекомунікації» (ст. 17). Повноваження НКРЗ щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України визначені ст. 14 Закону
.Державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України, запобігання правопорушенням під час користування ресурсом у смугах радіочастот загального користування а також притягнення в установленому законом порядку до адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про радіочастотний ресурс України, здійснює Державна інспекція звязку. Порядок здійснення державного нагляду щодо смуг радіочастот загального користування затверджується НКРЗ. Державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот спеціального користування здійснює Генеральний штаб Збройних сил України в межах своєї компетенції та в порядку, визначеному законом.
Присвоєння радіочастот, видача дозволів на експлуатацію загальним користувачам радіочастотного ресурусу, призначення позивних сигналів радіоелектронним засобам у смугах радіочастот загального користування, ведення реєстру присвоєнь радіочастот, проведення моніторингу використання радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот загального користування та інші завдання виконує «Український державний центр радіочастот* (УДЦР).
Присвоєння смуг радіочастот радіоелектронним засобам і випромінювальним пристроям, а також радіочастотний моніторинг у смугах радіочастот спеціального користування здійснюється Генштабом Збройних сил України.
Окремо Закон у ст. 24 визначає повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України.
Розділ V Закону визначає умови та встановлює порядок визначення можливості застосування радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв на території України, порядок їх ввезення з-за кордону, реалізації й експлуатації, загальні положення щодо стандартизації та метрологічного забезпечення у сфері користування Радіочастотним ресурсом України.
Загальні положення щодо користування радіочастотним ресурсом України передбачені у Розділі VI Закону. Зокрема, ст. ЗО Закону визначає засади і принципи користування радіочастотним ресурсом. Порядок ліцензування користування радіочастотним ресурсом розкритий у статтях 31-39 Закону.
Відповідно до ст. 54 Закону захист інтересів держави щодо питань міжнародної координації використання радіочастотного ресурсу здійснюється ЦОВЗ. Міжнародна координація з іншими країнами
57
5присвоєнь радіочастот здійснюється НКРЗ із залученням за необхідності Генерального штабу Збройних сил України. Використання радіочастотного ресурсу України в умовах надзвичайного стану передбачене ст. 55 Закону.
Закон України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. № 1280-ГУ (далі - Закон) встановлює правову основу діяльності у сфері телекомунікацій, зокрема визначає повноваження держави щодо управління та регулювання зазначеної діяльності, а також права, обов’язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які здійснюють таку діяльність або користуються телекомунікаційними послугами.
Зазначений нормативний акт визначає сферу телекомунікацій як складову частину галузі зв’язку України. При цьому телекомунікації визначено як: «передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних або інших електромагнітних системах». Інтернет — це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв’язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами.
Нормами Закону встановлюються умови застосування технічних засобів телекомунікацій, зокрема необхідність забезпечення їх відповідності стандартам і технічним регламентам згідно із Законом України «Про підтвердження відповідності», державним і галузевим стандартам, іншим нормативним документам щодо технічних засобів телекомунікацій тощо (ст. 24).
Визначаються також всі аспекти функціонування телекомунікаційних мереж загального користування, зокрема:
використання на договірних засадах їх ресурсів для потреб телебачення та радіомовлення;
визначення напрямів їх розвитку та джерел фінансування;
порядок проектування, будівництва, реконструкції і модернізації.
Сфера дії Закону поширюється на відносини суб’єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування:
державних органів, уповноважених управляти телекомувіка- ціями та регулювати їх використання;
576
