570Вого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях,

о також у зв’язку з виконанням цих повноважень одержувати безо­платно від них інформацію з питань забезпечення охорони державної таємниці. Висновки Служби безпеки України, викладені в актах офі­ційних перевірок за результатами контролю стану охорони державної таємниці, є обов’язковими для виконання посадовими особами під­приємств, установ та організацій незалежно від їх форм власності.

Окрім висвітлених вище положень, в Законі України «Про дер­жавну таємницю* також розкриваються загальні положення про від­повідальність за порушення законодавства про державну таємницю (Розділ VI), зміст яких конкретизовано у відповідних статтях Кримі­нального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Вагомим кроком для забезпечення інформаційної безпеки Украї­ни на шляху впровадження та використання новітніх інформаційних технологій в усі сфери діяльності держави та суспільного життя ста­ло прийняття законів України «Про Національну програму інформа­тизації» від 4 лютого 1998 р. № 74/98-ВР та «Про Концепцію Націо­нальної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 р. Л'° 75/98.

Базовим законом у сфері інформатизації на сучасному етапі є За­кон України «Про Національну програму інформатизації» від 4 лю­того 1998 р. № 74/98-ВР (далі - Закон), однією із двох головних цілей якої проголошене забезпечення інформаційної безпеки держави.

Врегульована цим Законом Національна програма інформатиза­ції визначає стратегію розв’язання проблеми забезпечення інформа­ційних потреб та інформаційної підтримки соціально-економічної, екологічної, науково-технічної, оборонної, національно-культурної та іншої діяльності у сферах загальнодержавного значення.

Національна програма інформатизації спрямована на створення умов, необхідних для забезпечення громадян, суспільства та держави своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання новітніх інформаційних технологій, забезпечення ін­формаційної безпеки держави.

Національна програма інформатизації включає положення про:

• Концепцію Національної програми інформатизації;

• сукупність державних програм з інформатизації;

• галузеві програми та проекти інформатизації;

• регіональні програми та проекти інформатизації;

“ програми та проекти інформатизації органів місцевого самовря­дування.

Призначенням законодавства про Національну програму ін­форматизації є запровадження правових, організаційних, науково- технічних, економічних, фінансових, методичних та гуманітарвих засад регулювання процесу формування та виконання цієї Програми та окремих її завдань (проектів). Закон також встановлює основні функції органів державної влади у процесі інформатизації, зокрема:

• забезпечення інформаційної безпеки держави;

• встановлення стандартів, норм і правил використання засобів інформатизації;

• забезпечення доступу громадян та їх об'єднань до інформації ор­ганів державної влади та органів місцевого самоврядувавня, а також до інших джерел інформації;

• визначення пріоритетних напрямів інформатизації з метою по­дальшої її підтримки шляхом державного фінансування та пільгового оподаткування;

• інформатизацію наукн, освіти, культури, охорони довкілля та здоров’я людини, державного управління, національної безпе­ки та оборони держави, пріоритетних галузей економіки;

• підтримку вітчизняного виробництва програмних і технічних засобів інформатизації;

• підтримку фундаментальних наукових досліджень для розро­блення швидкісних математичних і технічних засобів обробки інформації;

• забезпечення підготовки спеціалістів з питань інформатизації та інформаційних технологій;

• організацію сертифікації програмних і технічних засобів інфор­матизації;

• державне регулювання цін і тарифів на використання телекому­нікаційних та комп’ютерних мереж для потреб інформатизації у бюджетній сфері;

• захист авторського права на бази даних і програми, створені для потреб інформатизації та особистої інформації.

У законі визначено етапи формування і виконання, порядок здій­снення експертизи, механізм контролю за виконанням Національної програми інформатизації, замовників, науково-технічну раду та ви­конавців програми, їх права та обов’язки.

В свою чергу, в Законі України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від 4 лютого 1998 р. № 75/98 (далі - За­кон) важливим фактором подолання відставання України у сфері ін­форматизації названа ефективна державна політика інформатизації-

57

2Окрім того, в цьому Законі закріплені принципи державної політики у сфері інформатизації, визначені основні завдання, напрями, поря­док формування та виконання основних етапів програми, очікувані результати.

Зокрема, Законом визначені такі основні напрями інформатизації:

• вироблення державної політики у сфері інформатизації та організаційно-правове забезпечення інформатизації;

• формування національної інфраструктури інформатизації, яка включає: міжнародні та міжміські телекомунікаційні та комп’ютерні мережі; систему інформаційно-аналітичних цен­трів різного рівня;

• інформаційні ресурси; інформаційні технології; систему науково-дослідних установ з проблем інформатизації; виробни­цтво та обслуговування технічних засобів інформатизації;

• створення системи підготовки висококваліфікованих фахівців у сфері інформатизації;

• інформатизація стратегічних напрямів розвитку державності, безпеки та оборони (із забезпеченням інформаційної безпеки);

• інформатизація процесів соціально-економічного розвитку;

• інформатизація пріоритетних галузей економіки;

• інформатизація фінансової та грошової системи, державного фінансово-економічного контролю;

• інформатизація соціальної сфери;

• інформатизація в галузі екології та використання природних ресурсів;

• інформатизація науки, освіти і культури.

Окрім того, в Законі визначено також низку інших важливих по­ложень щодо програми інформатизації в Україні.

Поряд з наведеними вище базовими нормативно-правовими ак­тами, що визначають правові засади забезпечення інформаційної безпеки України, існує низка нормативних актів, які безпосередньо Регулюють суспільні відносини у сфері користування радіочастотним ресурсом України та в телекомунікаційній сфері. Тому далі коротко Розглянемо положення основних нормативних актів, які визначають зміст правового регулювання в цих сферах.

Правову основу користування радіочастотним ресурсом України, повноваження держави щодо визначення умов користування цим ре­сурсом, права, обов’язки і відповідальність органів державної влади, Що здійснюють управління і регулювання в цій сфері, а також фізич-

57