4.1.3. Загальна характеристика основних понять теорії забезпечення рф протидії агресивному інформаційно- психологічному впливу іноземних держав, організацій і фізичних осіб

4.І.З.І. Інформаційне протиборство (визначення А. В. Маной- ла) — суперництво соціальних систем в інформаційно-психологічній сфері з приводу впливу на ті чи інші сфери соціальних відносин і вста­новлення контролю над джерелами стратегічних ресурсів, у результа­ті якого одні учасники суперництва одержують переваги, необхідні їм для подальшого розвитку, а інші їх втрачають.

Дії учасників інформаційного протиборства можуть мати насту­пальний (агресія, війна) або оборонний характер. Важливим чинни­ком виявлення, попередження і припинення зовнішньої інформаційно- психологічної агресії є державна інформаційна політика.

Особлива роль в ІПП відводиться засобам масової інформації і масо­вої комунікації транснаціональних інформаційно-телекомунікаційних корпорацій і віртуальних соціальних (мережевих) співтовариств. Ді­яльність останніх вимагає пильного дослідження на предмет наслідків залучення в ІПП цими суб’єктами інформаційного простору на стороні тих чн інших учасників конфлікту.

Важливе місце в ІПП також віддається системі органів держав­ної влади. Проте під час розробки положень державної інформацій­ної політики варто враховувати, що система органів державної влади присутня в інформаційно-психологічній сфері не в явному вигляді, а У віртуальному - у формі «електронного уряду», що багато в чому визначає набір форм і методів впливу, який використовується держа­вою з метою регулювання суспільних (внутрішньодержавних) і між- народних відносин в інформаційно-психологічній сфері.

Мета інформаційного протиборства - забезпечення національ них інтересів в інформаційно-психологічній сфері. Одним із най­важливіших національних інтересів є забезпечення інформаційно- психологічної безпеки держави.

Основні способи досягнення цілей інформаційного протибор- ^СТВа: 1) створення інформаційно-психологічних переваг (домінування),

31

2. 1Асиметрична відповідь на зовнішні впливи більш сильних суб єктів інформаційного протиборства.

Основні способи досягнення інформаційно-психологічної пере ваги: 1) приховане управління діяльністю органів влади державн- конкуреята, інформаційними (інформаційно-психологічними) про­цесами, які визначають вигляд системи суспільних, політичних, економічних, духовних відносин держави-суперника; 2) інформа­ційно-психологічна агресія; 3) інформаційно-психологічна війна.

Основні принципи інформаційного протиборства: 1) інформацій­на асиметрія, 2) інформаційне домінування, 3) скритність, латентність процесів інформаційно-психологічної боротьби; 4) раптовість нападу на супротивника; 5) принцип забезпечення стратегічного балансу снл в інформаційно-психологічному просторі як основна форма мирного спі­віснування конкуруючих суб’єктів; 6) використання відсутності чіт­ких юридично закріплених у міжнародних і національних правових нормах визначень АІА, СЮ та ІВ з метою розв’язання збройної агресії та завдання збитку і шкоди національним інтересам супротивників у сучасних умовах; 7) нічим не обмежене масоване використання усіх наявних сил і засобів інформаційно-психологічного нацаду («війна без правил»), у тому числі засобів психологічного впливу, котрий являє собою особливу небезпеку, дія яких не зникає з припиненням агре­сії; 8) принцип можливості поєднання інформаційно-психологічної боротьби, яка ведеться учасником боротьби в складі коаліції, з інформаційно-психологічною боротьбою, яка проводиться цим самим членом коаліції проти інших її членів для досягнення тнх чи інших приватних переваг всередині коаліції.