§ 220. Складносурядні багатокомпонентні речення

У мовленні досить широко представлено багатокомпо- нентні складносурядні речення, щоправда, не всіх типів, а лише ті, предикативні частини яких поєднуються в одне ціле за допомогою єднальних, зокрема приєднувальних і розділо- вих сполучників.

Найпоширенішими є складносурядні речення, предикативні частини яких поєднуються єднальними сполучниками: Тяж- ких дерев стривожені ряди Загомоніли раптом, затрем- тіли, І довгі трави стебла похилили, І покотилася не- добра вість, І змовкло все (Рил.); Не загримів ні грім у хмарах, ні зловісні блискавки не розкраяли неба врочис- тим спалахом, ні бурі не повивертали з корінням мо- гутніх столітніх дубів (Довж.); Ні їсться, ні п’ється, ні серце не б’ється, і очі не бачать, не чуть голови (Т. Ш.); Лиш небо гуде неокрає, Та сім’я журавлина на крилах весну піднімає, Та ясними ночами зорі світять мечами, На Дону, на Дніпрі, на Дунаї (Мал.). Якщо в першому з наведених речень предикативні частини поєдну- ються єднальним сполучником і, то у другому — повторю- ваним сполучником ні ... ні, а в третьому — безсполуч- никово; у четвертому у ролі єднального виступає сполуч- ник та.

Не таким уже й рідким випадком є поєднання предика- тивних частин у багатокомпонентному складносурядному реченні за допомогою повторюваних розділових сполучників то ... то, чи ... чи та ін.: То вітерець дихне по ниві, То коник в житі засюрчить, То радісно бджола з добут- ком, злетівши з квітки, задзижчить (Гл.); Чи щось ска- зати хоче, чи так душа болить, чи розгнівалась на ко-

397

гось, чи все разом бентежиться в її вразливій нату- рі (Шум.).

Іноді в ролі єднального може виступати повторюваний сполучник а, за допомогою якого поєднуються в одне ціле предикативні частини з перелічувальною інтонацією: А ве- чір палить вікна незнайомі, А синя хмара жаром прой- нялася, А синій ліс просвічує огнем, А вітер віти кло- нить і співає Мені в ушах (Рил.).

Складносурядні речення, предикативні частини яких по- єднані протиставними сполучниками, виступають лише як двокомпонентні. Проте вони можуть входити до складу ба- гатокомпонентних складносурядних речень, поєднуваних іншими сполучниками сурядності, утворюючи при цьому своєрідні блоки, що об’єднуються в єдине ціле єднальними чи розділовими сполучниками або й безсполучниково: / колишеться м’ята, і тремтить долина, і доріг тих багато, А вітчизна — одна (Мал.); Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару (Котл.). У першому з наве- дених речень, що складається з чотирьох предикативних ча- стин, три перші предикативні частини поєднані єднальним сполучником і, а четверта приєднується до третьої, творячи з нею своєрідний блок, за допомогою протиставного сполуч- ника а; у другому ж реченні маємо безсполучникове по- єднання аж трьох блоків, в яких об’єднані попарно за допо- могою протиставного сполучника а три пари складносуряд- них речень, а до них уже за допомогою протиставного спо- лучника та приєднується остання частина цього складного синтаксичного утворення.