§ 130. Порядкові числівники

Порядкові числівники позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?

Порядкові числівники узгоджуються з іменниками у роді, числі і відмінку і виступають у ролі означень (перший трак- тор, десятий клас, сота аудиторія, двадцять друге завдання, перші промені).

Віднесення цих слів до числівників спирається на тради- ційну класифікацію. Порядкові числівники семантично на- ближаються до кількісних як слова, за допомогою яких пере- дається кількість, щоправда, в порядковому слідуванні пред- метів під час переліку, обліку їх.

Порядкові числівники утворюються від кількісних і спо- ріднені з ними.

За граматичними ознаками порядкові числівники набли- жаються до прикметників. Це дає підставу вченим розгля- дати їх у складі прикметників як розряд порядкових прик- метників. Однак такі самі граматичні ознаки мають окремі розряди займенників (цей, ця, це, ці, весь, вся, все, всі, котрий, котра, котре, котрі), які не називають ознак пред- метів, а лише узагальнено вказують на ознаки.

Порядкові числівники позначають не сталі (статичні) оз- наки предметів, що властиво прикметникам, а вказують на кількісність однорідних предметів при обліку їх за поряд- ком слідування в підрахунках, наприклад: п’ять столів — перший, другий, третій, четвертий і п’ятий стіл.

Аналіз граматичних ознак числівників показує, що рід мають ті числівники, які пов’язуються з іменниками у формі однини. Це власне кількісні числівники один, одна, одно та всі порядкові. Залишки родової віднесеності мають числів-

249

ники, основу яких виражає число два, дві, обидва, обидві та півтора, півтори (з кореневою частиною -втор-, сино- німічною до два).

Синтаксичні зв’язки числівників з іменниками також бу- дуються на основі протиставлення одного предмета багатьом: маємо узгодження форм числівника з іменником, що озна- чає один предмет і підпорядкування іменникової форми чис- лівникові у називанні більшої, як один предмет, кількості.

Навіть при числівниках два, три, чотири вибір форми множини іменника мотивується числівником.

§ 131. Групи числівників за будовою

За будовою і особливостями творення числівники поділя- ються на три групи: прості, складні і складені.

Прості числівники мають непохідну основу, що дорів- нюється кореню. Сюди належать: 1) назви чисел першого десятка (один...десять), сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд і менш уживані більйон, трильйон та нуль; 2) збір- ні числівники обоє, двоє...десятеро; 3) неозначено-кількісні числівники кілька, багато, декілька, небагато; 4) поряд- кові числівники, похідні від простих кількісних (перший... ...десятий).

Складні числівники мають похідну основу, вони ви- никли внаслідок зрощення колишніх складених числових назв з відповідними фонетичними змінами. До них нале- жать: 1) назви чисел другого десятка (одинадцять...дев’ят- надцять); 2) назви десятків (двадцять...дев' яностó); 3) назви сотень (двісті...дев’ятсот); 4) збірні числівники обидва, обидві; одинадцятеро...дев’ятнадцятеро, двадцятеро і тридцятеро; 5) дробові числівники півтора, півтори, півтораста; 6) неозначено-кількісні числівники кільканад- цять, кількадесят, кількасот, стонадцять; 7) порядко- ві числівники, похідні від складних кількісних (одинадця- тий...дев’ятнадцятий, двадцятий і т. д.).

Складені числівники являють собою сполучення кількох числових назв — простих (сто п’ять), складного і простого (двадцять три) та інших поєднань (дві тисячі сімсот п’ятдесят дев’ять; три мільйони п’ятсот шість тисяч сто сімдесят чотири; п’ятдесят двоє курчат; тисяча дев’ятсот сімдесят другий рік).

До складених числівників можна віднести і дробові числівники (одна п’ята, три восьмих, дві цілих і одна друга).

250