§ 141. Категорія виду

Категорія виду є основною граматичною категорією дієсло- ва. Видові значення, в основі яких лежить поняття внутріш- ньої межі дії, вказують на її результативність/нерезультативність, тривалість/обмеження, завершеність/незавершеність.

Вид є загальнодієслівною категорією, оскільки охоплює всі форми дієслова: інфінітивну, способові і часові, дієпри- кметникові і дієприслівникові.

Видове протиставлення виражається граматично у спів- відносних дієсловах спільного кореня (і тільки в поодино- ких випадках у словах з різними основами — суплетивно), що виступають як видова пара, наприклад: класти — по- класти, робити — зробити, допомагати — допомог- ти, брати — взяти.

Значення доконаного й недоконаного виду у формах інфініти- ва виражається безвідносно до інших граматичних значень дієслова, воно властиве самій дієслівній основі, де показником виду виступає афікс (префікс або суфікс), чергування звуків у корені слова, наголос тощо. Кожний інфінітив об’єднує усі можливі форми одного виду, наприклад: замикати — зами- каю, замикав, замикатиму, замикай, замикав би, зами- каючи; замкнути — замкну, замкнув, замкни, замкнув би, замкнений.

269

В інших формах значення виду тісно пов’язане із значен- ням часу. Кожне дієслово видової пари утворює свою сис- тему часових форм: дієслова недоконаного виду творять форми усіх трьох часів, а дієслова доконаного виду — лише минулого й майбутнього часів. Так само дієприкметникові і дієприслівникові форми творяться від дієслів, зберігаючи значення виду, закладене в початковій формі: везти — ве- зучи; привезти — привезений, привізши.

Основне значення форм недоконаного виду пов’язене з відсутністю вказівки на обмеженість дії, вони виражають у цілому тривалу нерезультативну дію, наприклад: писати, читати, робити, синіти.

Значення форм доконаного виду пов’язується з вказів- кою на внутрішню межу — вони виражають результативну дію, переважно нетривалу, наприклад: написати, прочита- ти, зробити, посиніти.

Крім основних значень, дієслівні форми можуть виража- ти різні додаткові відтінки значень недоконаного і докона- ного виду: тривалу спрямовану дію (летіти, пливти); по- вторювану дію (ганяти, їздити); супровідну дію (приспіву- вати, приказувати); тривалу завершену дію (посидіти, поспати); раптову дію з відтінком підсилення (смикнути, грюкнути, рубонути); багатократну обмежену в часі (по- походив, попорозказую, попереносили); вказівку на поча- ток дії, обмеженої в часі (заспівав, закричу, покотиться) та ін. Ці додаткові відтінки переважно передаються різними часовими формами, оскільки динамічна ознака в процесі її становлення або розгортання виявляється як реалізована чи нереалізована, тривала чи нетривала в часових межах.

§ 142. Творення корелятивної видової пари

Корелятивна видова пара — це співвідносні дієслова, що відрізняються тільки значенням виду, наприклад: cidamu — cicmu, берегти — зберегти.

Видові співвідношення у споріднених дієсловах виража- ються засобами афіксації (префіксами і суфіксами), чергу- ванням голосних у корені слова, зміною наголосу.

Засіб префіксації виступає при творенні дієслова докона- ного виду від безпрефіксного дієслова недоконаного виду, наприклад: вітати — привітати, знайомити — познайо- мити, пам’ятати — запам’ятати.

Корелятивні видові пари відрізняються від префіксально- го словотворення тим, що при видотворенні похідна форма

270

змінює тільки значення виду, а при словотворенні похідне дієслово виступає з додатковим семантичним відтінком, на- приклад: писати — написати (видова пара); писати — списати, розписати, підписати, виписати, записати, відписати, переписати (словотворчий ряд дієслів спільного кореня).

У процесі префіксального словотворення префікси вира- жають і словотворче, і видове значення (писати — недоко- наний вид, списати, розписати — доконаний вид), але в межах усього словотворчого ряду виступає тільки одна ви- дова пара префіксального творення {писати — написати). Кожне новоутворене префіксальне дієслово вступає у видо- ве співвідношення з дієсловом того самого кореня, утворюю- чи кореляцію за допомогою інших засобів видотворення, наприклад: списати — списувати, розписати — розпису- вати.

У сучасній українській літературній мові для видотворен- ня виступають найчастіше префікси з- (с-), за-, на-, по-, при-, про-, наприклад: казати — сказати, робити — зро- бити, програмувати — запрограмувати, лити — нали- ти, бити — набити (когось, чогось, щось), синіти — поси- ніти, ставити — поставити, іти — прийти, летіти — прилетіти, гнати — пригнати (до певного пункту) і про- гнати (вигнати).

Примітка. Паралельні форми видотворення можливі у випадку омонімії безпрефіксного дієслова, порівняйте: жати — зжати (жито) і жати — вижати (сік), а також у випадку значних розходжень у відтінках багатозначного дієслова, наприклад: гнати (до якогось пункту) — при- гнати і гнати (виганяти) — прогнати.

Видова пара може творитися одночасним приєднанням префікса і зміною суфікса: падати — впасти, вішати — повісити, або префіксацією дієслова іншого кореня: лови- ти — впіймати, брати — взяти, заходити (в приміщен- ня) — увійти.

Суфіксальний спосіб творення видової пари виступає пе- реважно в кореляції другого ярусу: від префіксальних дієслів доконаного виду творяться форми недоконаного виду, напри- клад: читати — прочитати (І ярус); прочитати — про- читувати (II ярус). Префіксальним видотворенням виражає- ться основне значення виду — вказівка на внутрішню межу, на завершеність/незавершеність дії в часі, на результа- тивність її. Суфіксальними засобами виражаються різні до- даткові відтінки видового значення: протяжність, повторю- ваність дії і т. ін.

271

У сучасній українській літературній мові дієслова докона- ного виду мають співвідносні форми недоконаного виду, ут- ворені за допомогою суфіксів -ува-, -овува-, -ва-, -а-, -ля-, що виражають значення тривалої, багатократної, повторюваної або супровідної дії, наприклад: заспівати — заспівувати, витягти — витягувати, відшукати — відшукувати; скупити — скуповувати, опрацювати — опрацьовувати, прилаштувати — прилаштовувати, ви- корчувати — викорчовувати; зігріти — зігрівати, об- бити — оббивати, зшити — зшивати; виробити — ви- робляти, випекти — випікати, заборонити — забо- роняти.

Видова кореляція може виражатися заміною суфікса і в парах безпрефіксних дієслів: лишити — лишати, кінчи- ти — кінчати, пустити — пускати. За допомогою су- фіксів виражаються також додаткові видові відтінки в ме- жах одного виду, наприклад: летіти — літати, котити — качати, нести — носити.

Від дієслів недоконаного виду НІ структурного класу із значенням тривалої дії видова пара твориться за допомогою суфікса -ну-, що виражає однократність дії, або -ону-, що виражає відтінок посиленої дії, наприклад: гукати — гук- нути, стукати — стукнути, смикати — смикнути і смиконути, рубати — рубнути і рубонути.

Чергування звуків у корені слова в сучасній українській мові дуже рідко виступає самостійним засобом видотворен- ня (наприклад: збирати — зібрати, надсилати — на- діслати), найчастіше воно є супровідним засобом при суфік- сальному видотворенні, як наприклад: видерти — видирати, допекти — допікати, закотити — закачувати, заяви- ти — заявляти, відростити — відрощувати.

Видове значення може виражатися також зміною наголо- су в дієслові, наприклад, засипати — засипати (чимось), викидати — викидати, розрізати — розрізати.

У сучасній українській мові є невелика група безпрефікс- них дієслів, що можуть виражати значення доконаного і не- доконаного виду залежно від контексту. Це дієслова жени- ти, ранити, веліти, наслідувати, вінчати, атакувати, телеграфувати, телефонувати, організувати. Порівняйте, наприклад: Командир велів відкрити вогонь (доконаний вид); Працюй, як велить тобі твоя совість (недокона- ний вид).

Окремі групи складають одновидові дієслова, що не ма- ють видової кореляції.

272

Тільки недоконаний вид мають: а) безпрефіксні дієслова із значенням необмеженої дії, наприклад: гордува- ти, гидувати, гребувати, вимагати, чекати, мислити, працювати, говорити, гомоніти, ледарювати, ворогува- ти, стежити і под.; б) префіксальні дієслова, утворені від дієслів із значенням необмеженої дії (мислення, мовлення, сприймання) за допомогою префікса по-, що надає відтінку повторюваності дії: погукувати, покрикувати, почитува- ти, пописувати, потріскувати.

Значення лише доконаного виду мають в основно- му дієслова префіксально-постфіксальні, похідні від двовидо- вих безпрефіксних дієслів. Це дієслівні утворення з пре- фіксами від-, на-, за-, по-, про-, роз-, наприклад: відпра- цюватися, надуматися, натерпітися, замиритися, по- вчитися, провчитися, пробідкатися, розпишатися, роз- моргатися.

Одновидове значення можуть мати також дієслова пре- фіксальні, утворені від двовидових за допомогою префіксів за-, по-, про-, від-, що вносять відтінок тривалості дії із вка- зівкою на результативність або вказують на початок дії з від- тінком посилення її: закивати, запрацювати, потерпіти, по- плакати, проходити, просидіти, відшуміти, відходити.