§ 77. Поняття твірної основи

У словотворенні основною одиницею виступає не корінь, що є спільною частиною споріднених слів, а частина слова, слово або й ціле словосполучення, що мотивує значення по- хідного слова, є його словотворчою базою.

Твірною (словотвірною) основою називають частину слова (слово чи частину слів словосполучення), від

156

якої твориться похідне. Наприклад, у дієслові заземлити твірною стала основа іменникового слова земля (земл-), мо- дифікована за допомогою словотворчих афіксів: суфікса -и-, який разом із суфіксом -ти оформляє похідне слово як дієслівне, і префікса за-, який виражає словотвірне значен- ня. У слові заземлення твірною виступає вже дієслівна ос- нова заземл- (и-ти), а словотвірне значення виражає імен- никовий суфікс -енн-.

Твірна основа є спільною частиною двох слів — первин- ного і похідного, адже вона завжди виконує для похідного мотивуючу роль. Мотиваційні відношення похідності зумов- люються тими прирощеннями, модифікацією, яких зазнає ос- нова. Наприклад, у словах річний, річниця, роковини той самий корінь рік-, але твірною основою він послужив лише для слова річний, два інших мотивуються інакше: річни- ця — від річний (річн + иц + я), а роковини — від роковий (роков + ин-и).

Мотиваційні відношення між словами завжди встановлю- ються попарно, хоч у процесах словотворення твірна основа може виступати як у ланцюговому, так і в радіальному зв’яз- ках. Порівняйте:

1) при поступовому ланцюговому зчепленні слів твірна основа ускладнюється поступово, утворюючи кілька ступенів:

ліс — лісовий — лісовик —■ лісовичка;

ліс — лісок — лісочок;

ліс — лісний — лісник — лісничиха;

2) при радіальному зв’язку похідних слів твірна основа мотивує кілька похідних:

лісний

ліс лісовий лісок узлісся

Твірна основа може не повністю входити до похідного слова. Це спостерігається при нульовій суфіксації, коли дієслівна основа в похідному іменнику скорочується за ра- хунок суфікса (переписа-ти — перепис, засів-а-ти — засів); у складних словах, значення яких моделюється словосполу- ченням (трудовий день — трудодень, чесати хмари — хмарочос) та в абревіатурах — від часткового усічення слів, або буквеного чи звукового (начальник дивізії — начдив; командний пункт — КП (ка-ne); наукова організація праці — НОП).

Поняття «твірна основа» використовується щодо похідних афіксальних слів. Стосовно ж слів, утворених неморфологіч-

157

ними способами, цей термін може бути використаний умов- но, оскільки для словотвірного аналізу важливим є з’ясуван- ня мотивації: у разі переходу слів з однієї частини мови в іншу, при зрощенні двох слів в одне, при розщепленні бага- тозначного слова та виникненні омонімів.

Словотворчою базою для всіх частин мови, які активно поповнюються новоутвореннями в наші дні, виступають наяв- ні в українській мові слова. Однак потенційна здатність служити базою для словотворення в різних частинах мови неоднакова. Іменникові основи є словотворчою базою для іменників (вишня — вишняк), прикметників (учитель — учительський), дієслів (весло — веслувати), прислівників (мить — миттю). Від дієслівних основ творяться похідні дієслова (світити — засвічувати), іменники (нагороди- ти — нагорода, нагороджувати — нагородження), прик- метники (тремтіти — тремтливий), прислівники (при- сідати — навприсядки). Прикметникові основи можуть бути базою для утворення прикметників переважно з модифіко- ваним значенням здрібнілості, пестливості, збільшеності і под. (червоний — червоненький, червонісінький); дієслів (старий — старіти); прислівників (старуватий — ста- рувато), іменників (новий — новина). Трансформування основ різних частин мови при утворенні іншої частини мови здійснюється за допомогою словотворчих засобів, наділених неоднаковою здатністю включатися в міжкатегоріальну словотвірну похідність.