§ 158. Вживання прийменників

з відмінковими формами іменників

та субстантивованих слів

У сучасній українській мові відмінкові значення виража- ються морфологічно за допомогою флексій. Із співвідносг ним їм значенням виступають прийменники: «...зв’язки прийменника з тим чи іншим відмінком зумовлені відповід- ністю значень прийменника і відмінкової форми... При цьо- му прийменник розвиває, доповнює, посилює значення відмінкової форми, уточнює, спеціалізує, ускладнює її»¹.

Прийменник може вживатися з формою одного непрямо- го відмінка (наприклад: без, біля, від, для, до, з-за (із-за), з-під, проти, серед вживаються тільки з родовим) або може сполучатися з двома чи трьома відмінками (наприклад: над, під, перед, поза — із знахідним і орудним; на, о (об), по — із знахідним і місцевим; з, за — з родовим, знахід- ним і орудним відмінками).

Кожний прийменник має визначене коло зв’язку з відпо- відними відмінками і виражає певні відношення тільки з відповідною формою.

Так, наприклад, прийменники біля, близько, коло, що вживаються лише з формою родового відмінка, виражають:

а) місце дії, близькість до чогось (рости біля тину, поста- вити близько вогню, стояти коло дороги); б) при- близність у будь-яких вимірах (пробути близько години, лишилося близько кілометра шляху).

Прийменник від (од) вживається з формою родового відмінка, виражаючи при дієсловах: а) просторові відношення віддалення (відійшов від криниці), а в словосполученнях від... до... — протяжність дії (їхали від села до села);

б) причину дії (плакати від щастя), так само при прикмет- никах, дієприкметниках (чорний від кіптяви, скривлений від болю); в) порівняння (вищий від брата, солодший від меду поряд із конструкцією вищий за брата, солодший за мед); г) при керуючому іменнику — функціональну (чи віднос- ну) ознаку предмета (ключ від дверей, від стола та ін.).

Прийменник до у сполученні з формою родового відмінка, залежного від дієслова, вказує: а) на предмет, у напрямку до якого спрямовано рух або дію: піти до школи, поїхати до Львова, покласти до комори; б) на час або межу дії: чи- тав до ранку, дожив до старості; в) на об’єкт, до якого

■Сучасна українська літературна мова. Морфологія/ За заг. ред. І. К. Бі- лодіда. — С. 478.

299

виявляється зацікавленість, потяг: вдався до віршування, при- чепився до незнайомого (порівняйте при прикметнику: ла- сий до меду, швидкий до роботи, меткий до шиття) та ін. Прийменник за в сполученні з формою родового відмінка виражає значення часу в його протяжності: вибратися за години (означає: в сприятливу погоду); із знахідним від- мінком при дієсловах і віддієслівних іменниках виражає:

а) об’єктні відношення: дякувати (подяка) за обід, пла- тити (плата) за роботу, боротися за свободу, піклу- ватися за дітей (при більш уживаному — про дітей);

б) призначення особи або предмета: бути за пастуха, пра- вити за виделку (означає: замість виделки); в) час дії: з’їха- тися за день, виїхати за місяць до зими, здобути знан- ня за час навчання; г) просторові відношення обмеження: перебувати за кілометр від дороги та ін.

Прийменник з (із, зі) вживається з родовим, знахідним і орудним відмінками. Коло відношень, що виражаються цим прийменником, дуже широке:

1)з родовим відмінком виражається: а) напрямок руху зсередини чогось: вийти з приміщення, витягти з води; б) причина дії: замовкнути з переляку; в) непрямий об’єкт при перехідному дієслові: скинути з себе ковдру — чи об’єкт при неперехідному дієслові: сміятися з ледаря; г) атрибутивні відношення — ознака особи або предмета за галузевою віднесеністю до науки, вчення, спеціальності тощо: фахівець з нейрохірургії, навчання з англійської мови, урок з арифметики, змагання з легкої атлетики;

2) із знахідним відмінком виражається приблизна кількість предметів: було осіб з двадцять; минуло років з п’ятнадцять;

3)з орудним відмінком виражається: а) соціатив- ний зв’язок осіб: брат із сестрою ідуть; б) непрямий об’єкт при дієсловах руху, говоріння: іти з дитиною, розмовляти з другом; в) характеристика особи або предмета за зовніш- ньою ознакою: дівчина з русою косою, шафа із дзеркалом; г) часові відношення із вказівкою на початок дії: з настан- ням морозів, з приходом весни та ін.

Прийменник у (в, уві) вживається з формами родового, знахідного і місцевого відмінків:

1)з родовим відмінком виражає стосунки до осо- би¹: був у брата, запитав у майстра;

'Значення просторової близькості прийменник у в сучасній українській мові не виражає (порівняйте рос: стоит у окна, ждет у входа — укр.: стоїть біля (коло) вікна, чекає біля (коло) входу).

300

2) із знахідним відмінком виражає значення:

а) напрямку руху всередину предмета або взагалі в про- сторінь чи в пункт призначення: увійти в клас, налити в склянку, піти в світ (у світи), поїхати в Черкаси;

б) часу дії: посіяв у дощ; в) міри вияву ознаки: довжиною в три кілометри, висотою в шість поверхів та ін.;

3) з місцевим відмінком виражає: а) місце дії: пра- цювати в бібліотеці, оселитися в Переяславі; б) час дії: виконати у грудні; в) зовнішню ознаку людини, предмета: дівчина у веснянках, помідори у власному соку та ін.

Прийменник по у сучасній українській мові поєднується з формами знахідного і місцевого відмінків (з формою да- вального відмінка не вживається):

1) із знахідним відмінком виражає: а) відношення просторової межі: зайти у воду по коліна, заміряти по канаву; б) часової межі: відпочивати по серпень;

2) з місцевим відмінком виражає: а) місце поши- рення дії: іти по дорозі, розкидати по кімнатах; б) час дії, що відбувається після якоїсь межі: довідатись по свя- тах (після свят), виїхати по весні, а також протяжність дії: не спить по ночах (ночами) та ін.

Прийменник через вживається лише із знахідним від- мінком і виражає відношення об’єктні (перестрибнув че- рез рівчак), просторові або просторово-атрибутивні {леті- ти через Карпати, дорога через ліс), причинові (не з’я- вився через хворобу).

Окремі прийменники виражають обмежене коло відно- шень, як наприклад: при, про, крізь, між, ради.

Прийменники під, над, перед, о (об) та деякі інші, особ- ливо похідні від прислівників та іменників, також виража- ють невелике коло синтаксичних відношень.