§ 55. Правопис прізвищ українського походження та інших слов’янських

Українські прізвища пишуться за загальними орфографіч- ними правилами.

У написанні неукраїнських прізвищ використовуються правила, закріплені українським правописом.

Зокрема, власні іншомовні назви іменникового типу ма- ють такі ж закінчення, як і загальні назви-іменники: Гоŭя, Жанна — як в іменниках І відміни; Чапек, Жюль Берн — як в іменниках II відміни.

Російські та інші слов’янські прізвища записуються відпо- відно українськими літерами (див. таблицю).

Переда- Росій- ються в У таких випадках Приклади

ські україн- букви ській мові як

є є після приголосних Державін,

Лєрмонтов є є 1) на початку слів Єгоров

2) після букви, якою передається го- Зброєв лосний звук

3) після м’якого знака Афанасьев

4) при роздільній вимові Григор’єв

5) після приголосних, за винятком Фатєєв шиплячих і ц, у суфіксах -ее, -єєв

6) після букв, якими передаються Мацев, звуки [ж], [ш], [ч], [ц] у суфіксах Аракчеев -ев, -еєв

є є у випадках, коли звукові [є] відпо- Пешков,

відає колишній довгий [є], який у Лесков, давній мові передається буквою Насєдкін ■в (ять)

Примітка. Такий звук в ук- П р и м і т - раїнській мові не чергується з [є], к а . В укра- а всюди виступає лише як [і]: їнських пріз- ліс — лісочок — лісник вищах має-

мо і: Білик, Лісовий, Сіденко ё [йо] йо 1) на початку слова Йолкін,

2) після літер на позначення голос- Бугаŭов них звуків

3) після літер, які позначають звуки Воробŭов

| 1 [б],ы,[«],иш__________|_________

113

Росій- ські букви	Переда- ються в україн- ській мові як	У таких випадках	Приклади
є є є ё [йо]	є є є йо	після приголосних 1) на початку слів 2) після букви, якою передається го- лосний звук 3) після м’якого знака 4) при роздільній вимові 5) після приголосних, за винятком шиплячих і ц, у суфіксах -ев, -єєв 6) після букв, якими передаються звуки [ж], [ш], [ч], [ц] у суфіксах -ее, -еее у випадках, коли звукові [є] відпо- відає колишній довгий [є], який у давній мові передається буквою ■Б (ЯТЬ) Примітка. Такий звук в ук- раїнській мові не чергується з [є], а всюди виступає лише як [і]: ліс — лісочок — лісник 1) на початку слова 2) після літер на позначення голос- них звуків 3) після літер, які позначають звуки ІбШЛвШЛф)	Державін, Лєрмонтов Єгоров Зброєв Афанасьев Григор’єв Фатєєв Мацев, Аракчеев Пешков, Лесков, Насєдкін Приміт- ка. В укра- їнських пріз- вищах має- мо і: Білик, Лісовий, Сіденко Йолкін, Бугайов Воробйов

Продовження табл.

Переда- Росій- ються в У таких випадках Приклади

ські україн- букви ській мові як

є о 1) після м’якого знака Кльонов

2) після літер ч, ш, щ, які познача- Щотов, ють звуки [ч], [ш] Сичов І

и і 1) на початку слова ĭгнатов

2) після літер на позначення приго- Гагарін, лосних, крім [ж], [ч], [ш], [ц] але Брицин,

Рощин

и ї 1) після букви, якою позначається Ізмаїлов

голосний звук

2) при роздільній вимові Гур’їн

3) після м’якого знака Ільїн

и и 1) після букв, якими передаються зву- Шишков,

ки [ж], [ч], [ш], [ц] Жилін,

Чичиков, Ципін

2) у префіксі при- Пришвін

3) у прізвищах, утворених від слів, що Борисов, мають спільний корінь в україн- Курилов, ській і російській мовах Грибанов

и і у прізвищах, утворених від росій- Нікітін,

ських імен Ніколаєв

и и у суфіксах -ик-, -ич-, -иш- росій- Беликов,

ських прізвищ, а також з інших Гнєдич, слов’янських Засулич

ы и у російських словах та словах ін- Циганков,

ших слов’янських мов Пташин-

ський

Іншомовні прізвища, які мають у кінці є, і, о, у, а (є, ї, ю, я) не відмінюються: Верді, Дюма, Золя.

Не відмінюються жіночі прізвища з кінцевим приголос- ним та о: Ковтун, Данилюк, Дорошенко, Григоренко.