§ 38. Чергування твердих і м’яких передньоязикових відповідників

До чергувань цього розряду належать чергування \д\ — \д'\, \т\ — Im’l, |з| — И, \с\ — \с'\, \ц\ — \ц'\, \§\ - \§'\, \л\ — |л'|, \н\ — \н'\, \р\ — \р'\, і навпаки, \д'\ - \д\, |/ге'] — \т\ і всі інші.

Названі чергування виконують морфологічну функцію і спостерігаються при словозміні і словотворенні.

У сфері словозміни ці чергування в обох своїх різновидах відбуваються:

а) при відмінюванні іменників: двір — (у) дворі (\р\ — |p'|), буря — буре (|p'| — |р|); вікно — (на) вікні (|м| — |м'|), свиня — свиней (\н'\ — |и|); віл — волів (\л\ — U'|), воля — волею (U'| — U|); віз — (на) возі (\з\ — І з'|), мазь — мазей (|з'| — |з|); студент — студентів (\т\ — |та'|), гість — гостей {\т'\ — \т\)\ ґедзь — ґедзем {\д'\ — |^|) і под.;

б) при відмінюванні дієслів: ходити — ходіть {\д\ — |д'|); носити — носімо (\с\ — \c'\); возити — возіть (\з\ — І з'|); палити — палю (\л\ — U'І); марити — марю (|р| — І p'І); сидіти — сидиш (\д'\ — \д\);

в) в коренях переважно двоскладових слів (з односкла- довим коренем) при відмінюванні іменників, числівників, дієслів: дім — дому (\д'\ — |д\), сім — семи (|c'\ — |с\), нести — ніс (|«| — І«' І) тощо.

80

При словотворенні чергування типу «твердий приголосний — м’який відповідний приголосний» прохо- дить, як правило, перед суфіксами, що творять:

а) іменники на -ак (граф, -як): голий — голяк; -анин, -анк- (граф, -янин, -янк-): громада — громадянин — громадянка; -д-: ходити — ходьба; -ар (граф, -яр): шко- ла — школяр; -аг- (граф, -яг-): бродити — бродяга; -ур- (граф, -юр-): бас — басюра; -ій: крутити — крутій, водити — водій, палити — палій; -к-: хвалитися — хвалько, а також перед іншомовними суфіксами -ізм, -іст: ідеал — ідеалізм, ідеаліст; матерія — матеріалізм, ма- теріаліст;

б) прикметники на -ав- (граф, -яв-): чорний — чорня- вий; білий — білявий; -ан- (граф, -як-): вода — водяний, болото — болотяний, кукурудза — кукурудзяний, пшо- но — пшоняний; -аст- (граф, -яст-): срібло — срібляс- тий, червоний — червонястий; -«-: сила — сильний, со- ло — сольний;

в) дієслова на -і(ти): червоний — червоніти, сирий — сиріти та -а(ти) (граф. -я(ти)): затулити — затуляти, звільнити — звільняти, визволити — визволяти.

§39. Чергування приголосних передньоязикових зубних із шиплячими

До цієї групи чергувань належать поширені в сучасній українській літературній мові зміни |<?| — \дк\, |<?| — |ас|,

|«|_|,|,|_в|_Г«І.И-|ш|.ІчІ-М.

Названі чергування спостерігаються здебільшого при словозміні в системі дієслівних форм:

а) особових (1-а особа однини) в межах одного виду: са- дити — саджу {\д\ — \дк\), писати — пишу (\с\ — \ш\), мазати — мажу (\з\ — \ж\);

б) інфінітивів з різними відтінками значень: садити — саджати (\д\ — \дк\), виносити — виношувати (\с\ — |ш|), закрутити — закручувати (\т\ — ]ч\).

При словотворенні проходять не всі перера- ховані чергування, відбуваються вони переважно при тво- ренні:

а) іменників: носити — ноша, прядуть — пряжа, світи- ти — свічка, уродити — урожай;

б) дієприкметників: носити — ношений, зосередити — зосереджений, посадити — посаджений.

81

Як відомо, в названих випадках зміна зумовлювалася впли- вом приголосного [/] на попередній зубний приголосний: круча <- Kpymja; пишу <- *nucj@ і под.

Чергування \ц\ — \ч\ відбувається тільки в поодиноких іменниках: лице — личко, яйце — яєчко, серце — сердеч- ко, сонце — сонечко.