3.2. Концепція «ощадного управління» (lм)

Перша публікація у сфері проблематики Lеап рrоdаu'исtion (пізніше названої Lеап Маnagетепt) з'явилась японською мовою 1978 року. Ця праця присвячена системі виробництва легкових автомобілів (зокрема Тойоти), була перекладена на англійську лише у 1988 році. Справжній перелом у розвитку концепції LM в теоретичному і прикладному сенсі відбувся разом із опублікуванням у 1991 році результатів аналізу і оцінки ситуації у світовій автомобілебудівній промисловості (Японії, США. Західна Європа), проведених групою дослідників при Массачусетському технологічному інституті. Від того часу концепція "ощадного управління" стає вираженням концептуалізації японського методу управління і організації американськими спеціалістами з управління.

Загальним принципом концепції «ощадного управління» є зінтегрована, цілісна орієнтація, яка розтягується на цілий ланцюг створення вартості, включаючи в це зовнішні зв’язки з постачальниками і клієнтами.

Істотним елементом концепції «ощадного управління» є спрощення усіх процесів і переміщень з метою уникнення помилок або ситуацій невикористаних можливостей. Реалізація цього завдання проявляється як у сфері конструкції, так і в зміні способу техніки виробництва. Це також стосується організації праці, насамперед, спрощення організаційних структур [172].

Наступним елементом концепції «ощадного управління» є інтенсивний обмін інформацією і зміцнення зворотніх зв’язків всередині усіх сфер на підприємстві, а також між іншими сферами. Цьому служать різні методи, застосовані раніше за всіх саме в Японії, які забезпечують комунікацію між спеціалізованими функціями і працюючим персоналом.

Істотну роль відіграє тут як трансфер ноу-хау між постачальниками і споживачами, так і безперервний обмін інформації про джерела виникнення помилок і недоліків.

Елементом концепції, використання якого в практиці японських підприємств є особливо помітним, є комплексна якість. Особливою рисою, яка характеризує згаданий елемент, є наголос на постійному прагненні покращення системи виробництва на підприємстві. Результатом цього є розповсюджене в масштабі виробництва розуміння ролі комплексної якості, а також значення участі окремих працівників у її досягненні.

Останній з елементів концепції «ощадного управління» стосується кооперації. Стимулювання взаємної готовності до кооперації стосується як клієнтів та постачальників, так і працівників підприємства, виходячи з того, що з довготермінового партнерства усі учасники повинні отримувати певну користь [172, с. 52-53].

3.3. Концепція комплексного управління якістю (тqм)

Комплексне управління якістю (Тotal Qualiy Мапаgement ТQМ) отримує дедалі більш розповсюджений резонанс у світовій літературі, а також застосування в сучасній практиці підприємництва у формі сучасної концепції стратегічного управління, яка постійно розвивається.

Концепцію комплексного управління якістю трактують як останню фазу сучасного процесу розвитку концепції якості. У фазах її розвитку віддзеркалюються як зміни у самому розумінні, так і зміни, що стосуються спектру її завдань. Разом зі зростанням вимог у сфері якості, а також із розширенням спектру завдань, виникла необхідність формування нових інструментів, які могли б бути використані в процесі створення і реалізації якості.

Концепція комплексного управління якістю (ТQМ) трактується як інтегральний елемент інноваційної політики підприємства, а її формування знаходиться серед завдань кожного працівника. Дана концепція виходить за межіфункції управління і контролю якості, враховує ще й такі функції як політика підприємства, планування, організація, управління персоналом і створення умов для розвитку управління.

Особливістю концепції ТQМ є комплексна якісна орієнтація на потреби клієнта. Зв'язки між постачальниками і клієнтами, які спираються на зовнішню орієнтацію на клієнта, проектуються також на конкретні дії (етапи праці) на підприємстві. Впроваджені у такий спосіб у внутрішню структуру завдань працівників і в процеси реалізації на підприємстві (внутрішня орієнтація на клієнта), зовнішні очікування клієнтів призводять до покращання реального рівня і якості логістичних послуг, які надаються на користь клієнта. В концепції ТQМ поняття якості втрачає попереднє значення і стає умовою заспокоєння різноманітних і багатовимірних потреб клієнтів.

Поняття «комплексний» в концепції якості відноситься до інтеграції усіх працівників, а не лише певних відділів, оскільки усі структури, а також сфери і процеси господарювання на підприємстві містять у собі певні джерела і певні можливості формування якості. Характерною для поняття «якість» в концепції ТQМ є занадто висока орієнтованість на клієнта. Це означає, що якість має враховувати постійно зростаючі вимоги, які стосуються задоволення очікувань клієнта.

Нарешті, поняття «управління» підкреслює характер ТQМ як концепції управління, яка може бути транспонована (застосована) на підприємстві через формування підсистем управління сферою якості, тобто функціональних підсистем: політики, планування, контролю, організації і розвитку кадрів у цій сфері.

Згідно з принципами концепції ТQМ якість діяльності і послуг підприємства орієнтується на вимоги клієнта. Ці вимоги можуть відноситися як до результатів цієї діяльності, так і до видів та способів, за допомогою яких будуть пропонуватися і надаватися клієнту необхідні послуги.

Отже, вона стосується усіх процесів, які пов'язані зі створенням, а також доставкою вартостей і користей для клієнта [172. с.53-55].