7.7. Менеджер інноваційного проекту

Інноваційні процеси в організації вирішують різні завдання: операційні і стратегічні. Відповідно до цього, розрізняють операційну й стратегічну інноватику.

Операційна інноватика обслуговує поточні короткострокові цілі організації: підвищення прибутковості за рахунок зниження витрат, підвищення якості продукції, розширення ринків збуту. В основному, це локальні інновації, які реалізуються в рамках конструкторського й технологічного відділів підприємства. Потреба в таких інноваціях виникає досить часто як відповідь на окремі вимоги зовнішнього середовища. Ці інновації є об'єктом функціонального управління.

Призначення функціонального управління – підтримувати й поліпшувати умови виробництва, по можливості знижуючи виробничі витрати. З цією метою до інноваційного пошуку залучаються всі співробітники підприємства для оцінки можливості вдосконалення виробничого процесу за допомоги поліпшення організації власної роботи.

Стратегічна інноватика сприяє вирішенню глобальних завдань функціонування організації на довгострокову перспективу, досягненню цілей спрямованих не на одержання поточних прибутків, а на задоволення потреб клієнтів. Ця інноваційна діяльність вимагає здійснення ряду функцій, які поєднують виконавців всіх стадій створення й реалізації нового продукту. Тому для управління такою діяльністю необхідний проектний підхід, особливість якого заключається в тому, що управління інноваційним проектом організаційно відділяється від функціонального управління.

Керування інноваційним проектом передбачає, насамперед, призначення його менеджера, що спричиняє персональну відповідальність за результати реалізації проекту й, одночасно, - можливість приймати рішення в рамках відповідних повноважень.

Для аналізу й оцінки здатності претендента виконувати функції проектного менеджера можна використати модель експертних оцінок. Вона передбачає оцінку ділових якостей менеджера за п'ятибальною шкалою.

Ділові якості, що підлягають оцінці:

• широка поінформованість і уміння оцінити перспективи проекту;

• уміння робити прогнози, планувати, встановлювати розпорядок роботи й оцінювати її виконання, здатність установлювати мету й визначати стандарти і критерії виконання;

• здатність організовувати виконання завдань;

• уміння створити команду й керувати нею, забезпечуючи делегування повноважень, групову динаміку й організаційний розвиток;

• уміння розробляти бюджет і здійснювати фінансовий контроль;

• комунікабельність і здатність вирішувати конфлікти й організовувати

переговори, здатність до творчого мислення.

Експертним шляхом визначається важливість (вага) кожної з наведених якостей, після цього визначається середньозважене значення ділових якостей менеджера за формулою:

n J

Км = (∑ ∑ βj *aij) / n, (7.8)

i=1 j=1

де Км – середньозважений показник ділових якостей менеджера в балах; n – кількість експертів; j – кількість оцінюваних якостей менеджера; βj – значимість (вага) j-го якості менеджера (може істотно відрізнятися залежно від умов реалізації проекту) – до 10 балів; aij – оцінка i-м експертом j-го якості менеджера.

Цей показник розраховується для всіх претендентів на посаду. У результаті порівняння визначається менеджер проекту, завдання якого - утримання програми в контрольних межах, забезпечення систематичного контролю дотримання вимог і термінів виконання проекту.