4.6. Процес впровадження інноваційних стратегій

Стратегія інноваційного розвитку є складовою частини загальної стратегії управління підприємством і основним фактором, що забезпечує зростання ефективності роботи підприємства, поліпшення якості продукції тощо. Стратегічне управління інноваційним розвитком здійснюється на всіх етапах розробки і впровадження в практичну підприємницьку діяльність стратегічних програм і проектів, починаючи від управління розробкою ідей до впровадження інновацій і забезпечення їх раціонального використання.

Мета стратегічного управління інноваційним розвитком — забезпечення підвищення ефективності виробництва за рахунок розробки і впровадження у виробничу діяльність інновацій (нововведень) у технологію, управління тощо.

На результати господарської діяльності великий вплив має технічний розвиток. У зв'язку з його багатоспрямованістю і великою складністю важливого практичного значення набуває постійно здійснювана система управління інноваційними процесами на підприємстві. Процес економічного управління технічним розвитком (інноваційною діяльністю) дозволяє здійснювати ефективний вибір стратегічних програм і проектів та забезпечує належний рівень і своєчасність впровадження інноваційної стратегії у практичну підприємницьку діяльність.

Процес вибору стратегічних програм, проектів і забезпечення впровадження їх у практику включає такі основні етапи: установлення цілей — визначення, ранжування, відокремлення пріоритетів; підготовчий — аналіз виробничих умов, підготовка прогнозної інформації; варіантний вибір рішень — розробка, вибір критерія та оцінка ефективності можливих варіантів; програмування (планування) робіт — узгодження вибраних і прийнятих рішень, їхнє інтегрування в єдиний комплекс заходів у межах програми технічного розвитку підприємства на найближчу та віддалену перспективу; супроводження реалізації програми — контроль за виконанням передбачених програмою заходів, проведення необхідного коригування програм.

Цілі та пріоритети інноваційної стратегії визначаються виходячи із загальної стратегії підприємства, вони можуть відображати потреби розв'язання наступних проблем: кардинального підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на вітчизняному і світовому ринку; розробки й широкого впровадження ресурсозберігаючих технологій, передусім енергозберігаючих; скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення умов і безпеки праці; здійснення всебічної екологізації виробництва з метою забезпечення належної охорони навколишнього середовища.

Типовий зміст програми інноваційного розвитку підприємства включає:

• науково-дослідні і проектно-конструкторські роботи;

• створення, освоєння нових і підвищення якості тих, що виготовляються, видів продукції;

• запровадження прогресивної технології, модернізація та автоматизація виробничих процесів;

• підведення результатів здійснених заходів технічного розвитку.

Такий підхід, певною мірою забезпечує здійснення правильного відбору стратегічної програми і процесу впровадження інноваційної стратегії, що, в кінцевому рахунку, сприяє підвищенню ефективності всієї господарської діяльності.

Управління інноваційною діяльністю і її розвитком є перспективним і оперативним. І, якщо перспективне управління забезпечує відбір і розробку інновацій на перспективу, то оперативний менеджмент інновацій забезпечує впровадження інновацій у практику.