11. 2. Система інформаційно-аналітичного забезпечення інноваційного розвитку (іаз ір)

Реалізація концепції стратегічного управління на підприємстві торкається всіх аспектів його діяльності, однак, оскільки інформація – це предмет управлінської праці, а більшість важелів впливу суб'єкта управління на об'єкт має інформаційний характер, треба дуже ретельно перебудувати наявну інформаційну систему, щоб сформувати інформаційно-аналітичне забезпечення стратегічного управління у відповідності до обраних стратегій. Як зазначалось у процесі розгляду ресурсних, функціональних і комплексних стратегій кожне підприємство повинно:

• визначити тип та обсяги необхідної для стратегічної діяльності інформації;

• розробити ефективну систему збирання, обробки, використання та

зберігання інформації;

• вжити заходів для запобігання ефекту негативного впливу

недостовірної інформації на рішення, що приймаються;

• створити умови для ефективного використання необхідної інформації

для прийняття стратегічних рішень.

Інформаційно-аналітичне забезпечення інноваційного розвитку (ІАЗ ІР) — система, яка об'єднує усі інші елементи підприємства у єдине ціле, дозволяє сформувати процес стратегічного управління, як безперервну низку управлінських рішень, спрямованих на досягнення стратегічних цілей.

Стратегічна інформація характеризується рядом відмінностей, що зумовлені характером процесу прийняття управлінських рішень. Основні вимоги до якості інформації в інноваційному менеджменті: своєчасність, вірогідність (з визначеною ймовірністю), достатність, надійність (з визначеним ступенем ризику), комплексність системи інформації, адресність, правова коректність інформації, багаторазовість використання, висока швидкість збору, обробки і передачі, можливість кодування, актуальність.

На базі стратегічної інформації приймаються інноваційні рішення, які потім втілюються в стратегії та організаційні, фінансово-економічні соціально-психологічні, методичні та інші інструменти, за допомогою яких здійснюється стратегічний процес. Інноваційні рішення безпосередньо визначають долю підприємства, впливають на його розвиток і життєздатність. Обґрунтованість рішень, що приймаються, залежить від інформації, на якій вони базуються, а ціна помилок постійно зростає.

Наявні інформаційні системи надають керівникам підприємств інформацію, що зорієнтована, в основному, на внутрішнє середовище — технологію, організацію виробництва, фінансово-економічні ретроспективні показники тощо — і характеризує його.

Інформація про зовнішнє середовище має фрагментарний, несистемний характер. Немає інформації про економічні тенденції, науково-технічні досягнення, ринки та конкуренцію на них, споживачів та їхні потреби тощо. До того ж бракує соціально-політичної інформації, збиранням і аналізом якої навіть науково-дослідні інститути займаються мало. Усе це призводить до домінування суб'єктивних уявлень про ситуацію на підприємстві та поза ним, що не дає змоги складати обґрунтовані прогнози та приймати стратегічні рішення про пристосування до майбутнього та формування самого майбутнього.

Але навіть якщо обсягів необхідної інформації достатньо, це не завжди забезпечує прийняття ефективних рішень. Наявну інформацію можна інтерпретувати по-різному: в залежності від специфіки гіпотези щодо функціонування об'єкта аналізу, методів обробки, перевірки та напрямків використання інформації. Гіпотези, моделі, системи не можуть бути жорстко встановлені, особливо враховуючи уподобання та знання того чи іншого керівника підприємства. Можна стверджувати лише одне: інтерпретація емпіричних даних у складному середовищі — як зовнішньому, так і внутрішньому — потребує підтримки з боку теорії та різних за змістом і призначенням моделей. Висуваючи гіпотези, треба враховувати стратегічні інформаційні потреби підприємства.

Стратегічні інформаційні потреби підприємства охоплюють усе, що може вплинути на довгострокову діяльність підприємства, непередбачені випадковості, пов'язані зі змінами у середовищі (в тому числі з форс-мажорними обставинами), навіть інформацію про події, що перебувають за межами безпосередньої діяльності та впливу, але можуть змінити долю підприємства. Стратегічні інформаційні потреби залежать від стратегічних цілей, які підприємство ставить перед собою. У процесі формування стратегії збирають і обробляють обсяги інформації, щоб мати змогу відповісти на запитання: які можливості надає та чому привертає певна сфера діяльності конкретне підприємство; як можна використати можливості зовнішнього середовища; які види конкурентних стратегій доцільно використати в конкретній галузі; в який спосіб визначається та за допомоги чого займає певне місце підприємство у цій галузі, що є його ключовими факторами успіху тощо.

Стратегічна діяльність потребує надійного інформаційно-аналітичного забезпечення (ІАЗ ІР) у вигляді баз стратегічних даних допусків і прогнозів. Створення такого забезпечення це лише нагромадження інформації та її обробка.

База стратегічних даних (БСД) — це стислий системний опис найсуттєвіших стратегічних елементів, що належать до зовнішнього середовища підприємства; вона (БСД) використовується для оцінки поточного становища, застосовується і для значення прояву процесів у майбутньому та для прийняття стратегічних рішень. У БСД міститься інформація про вплив окремих складових: чинників процесу стратегічного аналізу та управління на формування стратегічних альтернатив, а також інформація, що дозволяє обирати ті або інші рішення з визначених альтернативних варіантів, тобто БСД може трактуватись як підсистема підтримки управлінських рішень.

БСД формується за допомоги цільових підборок інформації, що надходить з багатьох джерел і являє собою, по суті, процес перетворення сукупності даних у стратегічну інформацію на основі їхньої аналітичної обробки з орієнтацією на конкретне використання в процесі встановлення та на реалізацію стратегічних планів, проектів і програм.

БСД підприємства може мати досить складну структуру, тобто складатися з таких підсистем: БСД про сильні та слабкі сторони підприємства; БСД про загрози та можливості (з оцінкою рівня ризику), що існують у зовнішньому середовищі; БСД про рівень конкуренції та критерії конкурентоспроможності в галузі БСД про стан економіки взагалі; БСД про ситуацію на суміжних ринках тощо.

У таблиці 11.1 наведено узагальнюючу схему, яка демонструє сфери виникнення інформації, формування БСД і використання окремих складових БСД на різних етапах стратегічного планування. Чим якіснішою є інформація, тим більш достовірними стають плани, а це, у свою чергу, закладає основи для здійснення обґрунтованого управлінського впливу на об'єкти управління в організації. БСД можуть мати вигляд картотек, структурованих у певні розділи.

БСД містять інформацію про організації — конкуренти, яка може будуватися за такими ж самими принципами, як і інформація про базову організацію. Для опису самої організації використовуються декілька блоків інформації, зокрема: загальні відомості про організацію; документообіг; інформація про фінансово-економічну діяльність; кадрова політика та система підвищення кваліфікації; техніко-технологічне забезпечення процесів в управлінні тощо.

До складу інформаційної бази «Загальні відомості про організацію» можуть входити:

• уставні документи (устав, установчі договори головної організації,

філій та представництв);

• довгострокові угоди або договори з клієнтами (в тому числі — оренда,

лізинг, кредити, позики і т. ін.);

• загальний план (програма) розвитку або бізнес-план;

• організаційна структура управління з докладним описом структури

вищого керівництва з позначенням ІПБ, віку, освіти;

• структура виробничих та невиробничих об'єктів;

• штатний розклад підрозділів (чисельність);

• набір існуючих в організації нестандартних положень про підрозділи та

служби, посадові інструкції;

• функціональна структура (управління та виробництво) з переліком

функцій усіх підрозділів;

Таблиця 11.1 – Приклад картотеки стратегічної інформації підприємства

з виготовлення спортивного одягу [160]

Назва розділу	Причини введення розділу
Тенденції по країнах - потенційних імпортерах	Розвиток економіки, насамперед, у багатих країнах, оскільки якісний спортивний одяг відносно дорогий, а спорт розвивається найчастіше у багатих країнах; розвиток окремих видів діяльності та спорту (аеробіка, індивідуальні чи колективні види спорту: які саме?); наявність спортивних споруд (корти, палаци спорту та ін.); динаміка моди: можливість використання спортивного одягу як повсякденного.
Технології	Сировина та нові матеріали (високотехнологічні та екологічні тканини, синтетичні матеріали, пластмаси з якостями натуральних речовин і т. ін.); виробничі технології (застосування АСУП, технологій розкрою (водою, плазмою), пошиву (клеєння, зварювання і т. ін.).
Диверсифікація	Розвиток виготовлення спецодягу для пожежників, для роботи з хімічними речовинами (промисловість, армія), для АЕС, для авіації, космонавтики.
Партнери (в тому числі акціонери)	Економічне та соціальне становище; тенденції до об'єднання з іншими фірмами (для організацій); бюджет НДПКР і його розподіл; кадрові зміни.
Конкуренти (в тому числі потенційні)	Виробники сировини, обладнання, готового одягу (постійно поновлюваний перелік); торговий обіг (оцінка здатності до проникнення на новий ринок); кадрові зміни в керівництві (наприклад, наймання на роботу для фірми, що виготовляє жіночий одяг, спеціалістів-спортсменів та тренерів); поглинання, об'єднання з іншими організаціями.

• набір методик розрахунків фінансових та економічних показників;

• договори або угоди про участь організації у підприємствах за участю

іноземного капіталу або змішаних товариствах за кордоном;

• номенклатура сировини, матеріалів, напівфабрикатів та основні

постачальники;

• асортимент продукції та поточний прайс-лист;

• основні ринки збуту та постійні споживачі;

• система роботи (запаси на складі, обсяги робіт «з коліс» тощо);

• структура собівартості продукції (зокрема — енергетичні та інтелектуальні

витрати) [139].

Підбиваючи підсумок, варто наголосити, що БСД є основою ІАЗ СУ, від БСД залежить обсяги та організаційна форма ІАЗ ІР. Метою інформаційно-аналітичного забезпечення ІР є збір, обробка, використання, зберігання, підтримка в актуальному стані баз стратегічних даних, які гарантують своєчасне та надійне інформаційне забезпечення організації нормативно-правовою, довідково-аналітичною, методичною, прогнозною та поточною інформацією, а також комплексом програмних засобів, необхідних для їх аналізу при формуванні стратегічних рішень.

Досягнення цієї мети можливе за умов визначення складу БСД, необхідного для стратегічного управління як організацією в цілому, так й окремими її підсистемами; цілеспрямованого проектування, впровадження та підтримки інформаційно-аналітичної підсистеми забезпечення СУ; «організація постійного методичного супроводження, розвитку та поновлення як БСД, так і, відповідно ІАЗ СУ; насичення організації потрібними програмними продуктами.

Стратегічний моніторинг (СМ) — комплексна система стратегічних досліджень, яка призначена для спостереження, аналізу та оцінки середовища у реальному масштабі часу, прогнозування тенденцій розвитку окремих складових середовища, діагностики, стану середовища та вибору засобів врегулювання відхилень фактичного стану середовища від прогнозованого. СМ може реалізовуватись лише за умов розвинених інформаційних систем.