86 Частина перша

гає майже всі властивості натовпу природного. Різниця між натовпом та публікою має скоріше формальний характер. В натовпі має місце фізичний контакт, в публіці — існує суто психічний зв'язок. Взаємний вплив при фі-зичному контакті забезпечується близькістю тіл, звуками голосу, характе-ристиками погляду. Тому натовп характеризується більш швидкими реакці-ями та діями, скоріш заражається певними емоціями та спроможний про-являти надмірний ентузіазм або паніку. Всі ці процеси обумовлюються на-явністю сенсорного зараження. При психічному контакті взаємний вплив також забезпечує загальність думок та почуттів, що викликаються формою та змістом інформації, яка подається мас-медіа. При цьому публіка, звичайно, є більш помірною — вона повільніше включається до дій — героїчних або жорстоких. Такі наслідки забезпечуються так званим "інтелектуальним зараженням", яке існує в абстрактному і разом з тим у реальному об'єднанні людей, що називається публікою (виділення наше.— В. Р.)” (Корнєв М. Н., Фомічова В. М. Психологія масової поведінки / Ін-т післядипломної освіти Київ. нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка.— К., 2000. С. 105—106)*.

Таким чином, ЗМК довели, що і за таких умов можна масифікувати лю-дей, давати людині те, по що вона раніше приходила на майдан або в клуб. Мас-медіа вправно здійснюють поляризацію людей, тобто їх об’єднання в маси за якимось одним чи кількома принципами. Поляризована маса може існувати у різних формах, в тому числі й у вигляді публіки незібраної, роз-порошеної, але об’єднаної психологічно за допомогою ЗМІ.

З цього приводу Д. В. Ольшанський зауважує: “Незібрана публіка — це всього лиш “поляризована маса”, тобто велика кількість людей, мислення та інтереси яких орієнтовані ідентичними стимулами в одному напрямку, і які поводять себе подібним чином. Ця подібність може проявлятися не тільки в побутових, але і в дуже соціально важливих питаннях — в ідеології та політиці. У незібраній публіці зовні не проявляються феномени, харак-терні для натовпу або зібраної публіки. Не проявляється в такому обсязі “емоційне зараження”, не зникає повністю рефлексивність і не розвиваєть-ся в повному обсязі процес деіндивідуалізації. Однак зараження відбуваєть-ся, але це зараження з боку радіо або телебачення…

Будь-які види “поляризованих мас”, незібраної публіки, є базою для ви-роблення подібних поглядів, готовності до некритичного сприймання певної інформації, базою для створення думки з деяких питань, готовно-сті до реагування подібним чином на ідентичні стимули. Відповідно, вони є готовою базою для виникнення думок і настроїв — макроформ ма-

* Цитовано з виправленнями через помилки в оригіналі.

сової свідомості і відповідної поведінки (виділення наше.— В. Р.)” (Оль-шанский Д. В. Психология масс.— СПб: Питер, 2001. С. 60—61). Автор на-зиває незібрану публіку віртуальною й зауважує, що віртуальна публіка може перетворюватися в реальну, зібрану, коли того вимагає ситуація, на-приклад вибори.

Фактично незібрана публіка є масовомедійною, тобто публікою ЗМК. Чи не через це у Польщі говорять про культуру ”Пшекруя”, створену цим тиж-невиком на рівні поведінки, мислення, способів вираження. З таким же успі-хом можна говорити про світ, в якому живуть люди, створений тим чи ін-шим медіаканалом, тою чи іншою медіапрограмою.