140 Частина перша

встановлення нового світового порядку”. І далі: “Глобальний розвиток си-стем масової комунікації дедалі більше впливає на епохальні зрушення” (Зер-нецька О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини.— К.: Освіта, 1999. С. 7).

Інформаційна індустрія (або індустрія ЗМК, чи мас-медіа) займається, зокрема, виробництвом носіїв масової інформації як засобів масової комуні-кації, формує інформаційний простір держави, веде політику в інформацій-ному просторі, збирає, зберігає, переробляє й поширює інформацію. Станов-лення й розвиток інформаційної індустрії як сфери виробництва засобів ма-сової комунікації (ЗМК), або засобів масової інформації (масового інфор-мування) (ЗМІ), зумовлений (1) розширенням сфери інформаційних потреб суспільства, (2) суспільно-економічним і науково-технічним розвитком су-спільства, (3) процесами глобалізації системи масової комунікації, а також інших комунікаційних систем – виробничих, професійних тощо.

Інформаційна індустрія в контексті масовокомунікаційного виробництва є невід’ємним складником індустрії масового впливу, оскільки забезпечує професійних комунікантів засобами масовокомунікаційного виробництва. В цілому ж масовокомунікаційна індустрія, що включає масовоінформаційне виробництво, виступає потужним і гігантським розпорядником масовокому-нікаційних процесів у світі.

Частина 2

ПОНЯТТЯ

ПРО МАСОВО-

КОМУНІКАЦІЙНИЙ ВПЛИВ Частина перша 141

Розділ 4.

Масовий вплив

як комунікаційний процес

4.1. Основи масовокомунікаційного впливу.

4.1.1. Визначення масовокомунікаційного впливу.

Питання комунікаційного впливу на маси у наш час є надзвичайно гост-рим і, можливо, нетерпимим з погляду свободи поведінки людини, демокра-тизації суспільного життя, входження України в загальноцивілізаційний, пе-реважно європейський, контекст соціально-політичних змін вбік гуманізації, толерування, демократизації стосунків між людьми. З розпадом СРСР і утво-ренням вільних від російсько-комуністичної експансїї держав поняття “про-паганда”, “агітація”, “вплив” отримали негативну конотацію як зідеологізо-вані, позначені маніпулятивністю та комуністичним змістом явища. Така си-туація цілком закономірна і пояснювана (згадаймо ті самі радянські часи і поняття “кібернетика”, “генетика”, “тестування” тощо). Під дією цих чин-ників у нашій країні серед багатьох вчених та фахівців із масової комунікації розвилася хвороба маніпулофобія. Маніпуляції вбачають в усьому: у фор-муванні особистісних структур, культурних і поведінкових норм, у звичай-них, природних актах навіювання (сугéстії), випадках неконтрольованого учасниками спілкування психофізіологічного домінування людини над лю-диною.

Затаврування поняття впливу зовсім не означає зникнення його з контек-сту суспільних явищ.

Для початку розглянемо, що означає вплив.

ВПЛИВ, у, ч. 1. Дія, яку певна особа чи предмет або явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета. [Петро:] Я вже не знаю, чи її врода красна,.. чи серце ласкаве та добре,— мабуть, усе це разом на мене такий мало вплив.. Я її, Грицьку, полюбив... (Мирний, V, 1955, 183)... Під час швидкісного різання вплив тепла використовується для полегшення різання (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 192).

Бути (перебувати і т. ін.} під впливом кого, чого — робити що-небудь, зважаючи на дії, думки певної особи або на певні обставини. Я ріс під впливом матері, до якої завжди був ближчим, ніж до батька (Коцюб., III, 1956, 286); Робити (мати і т. ін.) вплив на кого, що — те саме, що впли-вати2. Марксизм-ленінізм робить могутній вплив на всі галузі суспільного життя і людських знань (Рад. Укр., З.УІІІ 1951, 1).

142 Частина друга

2. Сила влади, авторитету.— Ти знаєш, які впливи має тітка (Фр., VI, 1951, 293); Більшовики селянською власністю зміцнили свій вплив на селі (Стельмах, II, 1962, 285); // Державне або інше ділове й політичне керівниц-тво. Він [Юрій Долгорукий] успішно воював з волзькими болгарами, забрав під свій вплив Новгород (Іст. СРСР, І, 1956, 60); — Це стара зона французь-кого впливу, адмірале (Гончар, Таврія.., 1957, 583) (СУМ.— Т. 1. А—В.— К.: Вид-во “Наукова думка”, 1970.— С. 751).

ВПЛИВАТИ2 (УПЛИВАТИ), аю, аєш, недок., ВПЛИНУТИ (УПЛИ-НУТИ), ну, неш, док. Діяти певним чином на кого-, що-небудь. Особливо гарно впливає море на нерви, сплю добре (Коцюб., III, 1956, 348); Здавалося, що цей розділ вплинув корисно на відносини між братами (Фр., VI, 1951, 248); Раптовий від'їзд Ярослави вплинув на Арсена сильніш, ніж він міг спо-діватися (Дмит., Розлука, 1957, 240) (СУМ.— Т. 1. А—В.— К.: Вид-во “Наукова думка”, 1970.— С. 752).

Первинне значення слова “вплив” не передбачає одіозного для багатьох процесу “вплив влади”. То є вторинне значення.

Спілкування — це форма досягнення адекватної задумові комуніканта ре-акції комуніката, тобто це вплив того, хто говорить, показує чи пише, на то-го, хто слухає, дивиться або читає. Воно завжди включене в якусь діяльність людини чи суспільства. Це може бути пропаганда ідей, агітація, виховання, інформування, формування громадської думки тощо.

Формування суспільної думки теж може бути різним: нав’язливим, агре-сивним, диктаторським і демократичним, лояльним, толерантним.

ЗМК — це структури, які мають у суспільстві владну силу: вони несуть відповідальність за процес спілкування, бо їхнє завдання — викликати певні реакції в аудиторії. Вони завжди перебувають у руках визначених осіб (ре-дакційного колективу, партійних діячів, влади і т. д.) і виражають саме їхні інтереси.

Слід боятися не впливу і не його технологій здійснення, а цілей та змісту впливу. Не так страшне формування думки, як те, якої думки. Не так страш-на маніпуляція, як її наслідки, що випливають з цілей маніпулятора та смис-лу його діяльності.

Вплив під час спілкування — це неминучість, така сама, як і спілкування під час досягнення мети,— важко уявити, як можна досягнути мети поза спі-лкуванням.

Що ж таке масовий вплив?

Під масовим впливом слід розуміти таку дію, яку певна особа, найчас-тіше фахівець у галузі масової комунікації, виявляє стосовно інших осіб, викликаючи в них однакові настрої та формуючи однакові думки, й на основі сформованої масової свідомості об’єднує тих осіб у масу (публіку Частина друга 143

або натовп), в якій кожна людина здатна виявляти передбачувані або й не передбачувані фахівцем однакові емоційно-вольові, інтелектуальні або фізичні реакції.

Для розуміння процесу масового впливу слід розібратися у його засадах.