- •1.1.2. Писемний етап доіндустріального періоду.
- •1.1.3. Друкарський етап індустріального періоду.
- •18 Частина перша
- •1.1.4. Аудіовізуальний етап індустріального періоду.
- •1.1.5. Новітній період розвитку масового спілкування.
- •20 Частина перша
- •1.2. Природа масової комунікації.
- •1.2.2. Система масової комунікації.
- •24 Частина перша
- •28 Частина перша
- •1.3.2. Формати масової комунікації.
- •1.3.3. Використання масової комунікації в інших форматах.
- •34 Частина перша
- •1.4.2. Рекламна комунікація.
- •1.4.5. Агітаційна комунікація.
- •1.5. Фактори масової комунікації.
- •1.5.1. Людські (особистісні) фактори масової комунікації.
- •42 Частина перша
- •46 Частина перша
- •52 Частина перша
- •1.5.3. Ситуаційні фактори.
- •54 Частина перша
- •56 Частина перша
- •58 Частина перша
- •60 Частина перша
- •2.1.1. Визначення маси.
- •68 Частина перша
- •70 Частина перша
- •72 Частина перша
- •78 Частина перша
- •80 Частина перша
- •82 Частина перша
- •84 Частина перша
- •2.1.7. Натовп і публіка.
- •86 Частина перша
- •2.1.8. Масова аудиторія.
- •88 Частина перша
- •2.2. Настрої, думки, свідомість і поведінка мас.
- •90 Частина перша
- •2.2.1. Масові настрої.
- •92 Частина перша
- •96 Частина перша
- •2.2.4. Масова поведінка.
- •100 Частина перша
- •102 Частина перша
- •3.1.2. Професійний і соціальний аспекти діяльності професійних ко-мунікантів.
- •104 Частина перша
- •106 Частина перша
- •108 Частина перша
- •110 Частина перша
- •3.2. Типи комунікантів у масовій комунікації.
- •3.2.1. Агітатор.
- •3.2.4. Піарник.
- •122 Частина перша
- •3.3.2. Єдність творчого й виробничого в масовій комунікації.
- •124 Частина перша
- •126 Частина перша
- •128 Частина перша
- •130 Частина перша
- •132 Частина перша
- •3.4.2. Трансформація систем масової комунікації.
- •134 Частина перша
- •136 Частина перша
- •138 Частина перша
- •140 Частина перша
- •4.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційного впливу.
- •144 Частина друга
- •148 Частина друга
- •4.2.2. Масова сугестія.
- •4.2.3. Масова маніпуляція.
- •154 Частина друга
- •5.1.2. Концептуальні засади масовокомунікаційних технологій.
- •158 Частина друга
- •160 Частина друга
- •5.2.1. Технології проектування та змін соціального простору.
- •5.2.5. Рекламні технологіі.
- •166 Частина друга
- •5.2.6. Пропагандистські технології.
- •5.2.7. Технології нових медіа як противага масовокомунікаційним тех-нологіям.
- •172 Частина друга
- •176 Частина друга
- •5.3.3. Техніки масовокомунікаційного впливу.
- •6.1.2. Ефективність та дієвість.
- •6.2.3. Міф як результат масової комунікації.
- •184 Частина друга
- •188 Частина третя
- •7.1.1. Перший етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.2. Другий етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.1.3. Третій етап у розвитку науки про масову комунікацію.
- •7.3.2. Розвиток науки про масову комунікацію в Інституті журналіс-тики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
- •198 Частина третя
- •8.1.1. Основні теорії масової комунікації.
- •212 Частина третя
- •214 Частина третя
- •8.1.2. Макквейлова теорія масової комунікації
- •8.2.1. Модель комунікації як трансмісії.
- •218 Частина третя
- •8.2.4. Модель рецепції (сприймання): кодування й декодування ви-словлювання.
- •226 Частина третя
- •9.1.2. Інші напрями досліджень.
- •9.2.1. Структура і логіка наукового дослідження.
- •232 Частина третя
- •9.2.2. Класифікація методів досліджень.
106 Частина перша
пільстві захисниками інтересів громади, борцями за свободу кожного, його благополуччя. При цьому комунікант вступає в комунікаційні відношення не просто як професіонал спілкування, а як громадянин чи громадянка, для яких справа, за яку вони виступають, варта того, щоб за неї боротися.
У професіоналів, що прямо “експлуатують” власні психофізіологічні здіб-ності і на них заробляють гроші, будують свою працю чи свій бізнес,— важ-ко відокремити особистісну, природну мотивацію від виробничої. Часто справа, яку роблять такі фахівці, тримається на природній здатності і при-родних здібностях її виконувати та поєднується з професіоналізмом, набу-тим під час виконання. Так, природний дар до співу стає основою професій-ного співу, і важко зрозуміти: людина співає тільки тому, що це її професія чи і тому, що їй це подобається і приносить насолоду.
Журналіст, наприклад, може бути, як людина, обурений певним фактом і він пише матеріал не тільки тому, що є журналістом, а тому що він обурений і хоче допомогти іншим людям не втрапити в критичну ситуацію, в яку втра-пив сам чи втрапили його знайомі. У цьому випадку професіонал може втра-чати свою незалежність і незаангажованість. Для деяких професій (журналі-стів, редакторів) це може мати негативні наслідки, оскільки такі фахівці втрачають “сторонній погляд”, здатність “спостерігати збоку”, балансувати інформацію за точками зору тощо. Для журналістів, зокрема, то є підставою називати себе публіцистами, тобто людьми, що мають виражену громадян-ську позицію і стають словом на захист людини і громади, роблячи це своєю безпосередньою метою.
Такі фахівці мають соціально виважену мотивацію. Для них слово вже не є метою, воно стає засобом досягнення певної мети.
Нижче наведено таблицю фахівців, мотивом діяльності яких є бажання і воля бути суспільно і соціально корисними людьми.
Фахівці
Мотив
Мета
Смисл
Ситуація
агітатор
бажання досягти позитив-ного результату через заклик
позитивна реакція аудиторії на заклик
задоволення потреб тих сил, від імені яких виступає і яким вірить агітатор
різні соціальні ситуації
іміджмейкер
бажання прислужитися комусь через віру в ту людину чи інституцію
створити позитивний імідж особи чи інституції
поліпшити справи чи статус тих, на кого працює фахівець
те саме
педагог
бажання виховувати й формувати особистість
виховання й формування особистості, що стане активним учасником соціальних процесів, буде придатною до професійної й суспільної діяльності людиною
впливати на суспільні процеси, брати у них активну участь
навчальні ситуації
піарник
бажання прислужи-тися інституції через віру в її добрі справи
просунути інтереси певної інституції на ринок, в суспільстві
поліпшити справи чи статус тих, на кого працює фахівець
те саме
політик
бажання просунути інтереси своєї політичної сили чи свої власні
готувати громадську думку до певних кроків, які має зробити політик чи його політична сила
забезпечити перемогу своїй політичній силі чи собі
проблемні для суспільства ситуації
прес-секретар (див. піарник)
бажання прислужи-тися інституції через віру в її добрі справи
створення позитивного враження серед журналістів про справи особи чи інституції
просувати інтереси певної особи чи інституції на ринок, в суспільстві
різні соціальні ситуації
пропагандист
бажання переконати людей у чомусь
позитивна реакція аудиторії на переконання
задоволення потреб тих сил, від імені яких виступає і яким вірить пропагандист
те саме
проповідник
бажання переконати людей
викликати віру людей у сказане
поширювати свою віру, об’єднувати людей вірою
те саме Частина перша 107
