Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Технічна механіка курс лекцій.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

Питання для самоконтролю

  1. Що вивчає розділ “Кінематика”?

2.Дати означення початковому моменту часу, даному моменту та проміжку часу.

3.Чим відрізняються поняття “відстань” та “шлях”? Коли відстань збігається зі шляхом?

4.Що таке траєкторія руху точки, кількість ступенів вільності точки або тіла?

5. У чому полягає головне завдання кінематики?

6. Які існують способи задання руху точки? Їх сутність.

7. Зв’язок координатного та векторного способів задання руху.

8.Що називається середньою швидкістю точки за проміжок часу Δt ? Який напрямок вона має?

9. Дати означення вектору швидкості в даний момент часу. Його напрямок. Чому він дорівнює?

10. Що називається середнім прискоренням точки за проміжок часу Δt? Як воно напрямлене?

11.Дати означення вектору прискорення в даний момент часу. Його напрямок. Формули визначення.

Лекція № 11 Тема: “Визначення швидкості та прискорення точки при різних способах задання її руху” План

1. Визначення швидкості й прискорення точки при координатному способі задання її руху.

2. Визначення швидкості й прискорення точки при натуральному способі задання руху.

3. Деякі поодинокі випадки руху точки.

1. Визначення швидкості й прискорення точки при координатному способі задання її руху

Як відомо, вектор швидкості точки визначається першою похідною від радіуса-вектора за часом:

.

Але відповідно за формулою

,

де орти , , – сталі як за модулем, так і за напрямком.

Тоді:

Якщо визначити вектор швидкості через його проекції на координатні осі, то дістанемо:

Порівнюючи ці вирази, помічаємо, що:

Таким чином, проекції вектора швидкості точки на осі координат дорівнюють першим похідним від відповідних координат точки за часом.

Знайдемо модуль і напрямок вектора швидкості за формулами:

;

Аналогічно визначається прискорення точки:

Звідси знайдемо проекції вектора прискорення та координатні осі:

Отже, проекції вектора прискорення точки на координатні осі дорівнюють першим похідним від проекцій вектора швидкості або другим похідним від відповідних координат точки за часом.

Модуль і напрямок прискорення визначаються за формулами:

2. Визначення швидкості й прискорення точки при натуральному способі задання руху

Нехай задана траєкторія і закон руху точки у вигляді s = f(t).

Т

Рис.1

очка за проміжок часу Δt перемістилася з положення М у положення М1 (рис.1). При цьому переміщення становить Δs=s1–s. Визначимо числову величину її середньої швидкості:

.

Щоб знайти числову величину швидкості в даний момент часу t, перейдемо за границі:

Отже, числова величина швидкості в даний момент часу дорівнює першій похідній від відстані (криволінійної координати) s точки за часом.

В

а) б)

Рис.2

ектор швидкості напрямлений по дотичній до траєкторії точки, причому, якщо v>0 , то в додатному напрямку відліку відстані, а якщо v<0, то у від'ємному.

Вектор прискорення при натуральному способі задання руху визначається проекціями, але не на координатні осі системи відліку Оxyz, а на рухомі осі Мτnb, які мають початок у точці М і рухаються разом з нею (рис.2,б). Ці осі називають осями натурального тригранника. Вісь Мτ (дотична) напрямлена по дотичній до траєкторії руху точки в бік додатного відліку відстані, вісь Мn (головна нормаль) – по нормалі, яка лежить у стичній площині, й напрямлена в бік угнутості кривої, вісь Мb (бінормаль) – перпендикулярна двом попереднім. Як було показано в попередній лекції, вектор прискорення лежить у стичній площині, тому його проекція на бінормаль дорівнює нулю. Визначимо його проекції на дві інші осі. Проектуючи обидві частини рівності на осі Мτ та Мn і позначаючи символами та проекції вектора на ці осі, дістанемо:

Вектор – це різниця між швидкостями в двох сусідніх точках М і М1, тобто Відкладемо вектори і від спільної точки (рис.2,а). Тоді , а фігуру АСВD при нескінченно малому куті dφ можна розглядати як прямокутник. Звідси:

де dv – елементарний приріст числового значення швидкості.

Оскільки границя відношення дуги до хорди дорівнює одиниці, можна АD розглядати як елементарну дугу радіуса МА, розмір якої визначається добутком радіуса на центральний кут. Тоді:

.

Підставляючи визначені значення і у рівняння, маємо :

Кут між дотичними до кривої в двох її точках називається кутом суміжності, тоді dφ – елементарний кут суміжності.

Відношення dφ до визначає кривизну кривої в точці М, а кривизна k є величиною, оберненою до радіуса кривизни ρ у цій точці, тобто:

тому:

.

Отже, остаточно маємо:

.

Отже, проекція вектора прискорення точки на дотичну вісь дорівнює першій похідній від числової величини швидкості або другій похідній від відстані (криволінійної координати) s за часом, а проекція вектора прискорення на головну нормаль дорівнює квадрату швидкості, поділеному на радіус кривизни траєкторії в даній точці кривої.

Повне прискорення визначимо як геометричну суму складових (рис.3):

.

Рис.3

Перший доданок у рівнянні називається дотичним прискоренням, а другий – нормальним. Вектор напрямлений завжди в бік угнутості кривої (величина завжди додатна), а може бути напрямлений або в додатному, або у від'ємному напрямку осі Мτ, що залежить від знака проекції . Оскільки вектор нормального прискорення напрямлений до центра кривизни траєкторії, то його ще називають доцентровим.

Модуль повного прискорення обчислюється так:

Відхилення вектора прискорення від нормалі Мn характеризується кутом α, який визначається за формулою:

.