4.2. Визначення особливостей якостей менеджера

Обґрунтування професійно та інтелектуально важливих, психологічно і соціально необхідних якостей особистості керівника є однією з найактуальніших проблем психології управління. Питання про те, яким повинен бути хороший менеджер, завжди поставало перед людьми, які намагалися досягти успіхів у бізнесі чи іншій сфері людської діяльності.

Люди дуже давно зрозуміли, що досягти успіху можливо тільки у випадку, якщо справу очолює вмілий, грамотний, талановитий керівник. Саме тому увага концентрувалася на особистих якостях керівника. Розвиток науково-технічного прогресу та жорсткі умови конкурентної боротьби між суб’єктами ринку вимагали нових підходів до якостей керівних кадрів (табл. 4.7).

Таблиця 4.7

Формування наукових поглядів щодо якостей менеджера

Автор	Характеристика менеджера
Конфуцій (2500 р. тому)	стверджував, що керівник, насамперед, повинен вміти тонко і глибоко проникати в почуття і характери своїх сподвижників.
Греки (в часи Гомера)	чотири основні якості ідеального керівника сформулювали в такий спосіб: мудрість Нестора + справедливість Агамемнона + хитрість Одіссея + енергійність Ахіллеса
А. Файоль “Загальне і промислове управління” (1916 р.)	1. Фізичні якості – здоров’я, сила, спритність. 2. Розумові якості – тямущість, легке засвоєння, розважливість, сила і гнучкість розуму. 3. Моральні якості – енергія, стійкість, свідомість відповідальності й ініціатива, почуття обов’язку, такт, почуття власної гідності. 4. Загальний розвиток – запас різних понять, що не відносяться винятково до сфери виконуваної функції. 5. Спеціальні знання, що відносяться винятково до якої-небудь однієї функції –технічної або адміністративної. 6. Досвід – знання, що випливають із практики, спогаду про уроки, особисто добуті з фактів

Сукупність перерахованих вище якостей, вмінь і рис особистості керівника необхідна і сучасному менеджеру. Крім того, для ефективного управління персоналом і сучасним виробництвом керівнику, насам–перед, необхідно опанувати теорію менеджменту, щоб розуміти природу управлінської діяльності і процесів управління.

Необхідною умовою ефективного менеджменту є здатність до керівництва, що виявляється в наявності цілого ряду якостей і здібностей.

Якості, які необхідні менеджеру, поділяються на три групи, що представлені у табл. 4.8:

• професійні;

• особисті;

• ділові.

Визначені якості водночас повинні формувати відповідні вимоги до професійних менеджерів.

Таблиця 4.8

Вимоги, які висуваються до сучасного менеджера

Групи вимог до менеджера	Вимоги
Професійні	високий рівень освіти, виробничого досвіду, компетентності у відповідній професії; широта поглядів, ерудиція, глибоке знання як своєї, так і суміжних сфер діяльності; пошук нових форм і методів роботи, допомога навколишнім, їхнє навчання;вміння планувати свою роботу.
Особисті	фізичне і психологічне здоровя; високий рівень внутрішньої культури; чуйність, дбайливість; доброзичливе ставлення до людей; оптимізм; впевненість у собі.
Ділові	вміння створювати організацію, забезпечити її діяльність усім необхідним, ставити і розподіляти серед виконавців завдання, координувати їхнє здійснення, спонукати до праці; енергійність, домінантність, четолюбство, прагнення до влади, особистої незалежності, лідерства, сміливість, вимогливість, бескомпромісність у відстоюванні своїх прав; контактність, комунікабельність, вміння повести людей за собою; цілеспрямованість, здатність керувати собою, своєю поведінкою, робітниками, часом, взаєминами з навколишнім середовищем; готовність йти на ризик самому та «вести» за собою підлеглих

Таким чином, до професійних належать якості, що характеризують менеджера як спеціаліста, що в свою чергу обумовлює володіння менеджером такими якостями, які є обов’язковими.

Крім усіх перерахованих вище якостей і здібностей, менеджер повинен володіти ще й необхідними для здійснення керівництва навичками. Незалежно від сфери діяльності, організації, у якій він працює, і займаної посади, кожен менеджер зобов’язаний опанувати як мінімум три основні види навичок: аналітичні, комунікативні та технічні.

Аналітичні навички менеджеру необхідні для вмілої і грамотної обробки й аналізу інформації, встановлення взаємозв’язків і залежностей між різними подіями і фактами. Ці навички дозволяють бачити організацію та її оточення в комплексі, передбачати труднощі і сприятливі для організації можливості. Для успішного оволодіння такими навичками менеджер повинен мати аналітичні здібності, тобто здатність мислити логічно і критично. Без наявності аналітичних навичок менеджеру неможливо грамотно і чітко сформулювати висновки, скласти план чи прийняти ефективне рішення.

Комунікативні навички менеджеру необхідні для ефективної взає–модії з людьми. Оскільки сировиною і продуктом управлінської праці є інформація, то навички спілкування, обміну інформацією з персоналом, колегами, вищим керівництвом, з партнерами і клієнтами мають велике значення.

Менеджер зобов’язаний знати, які інформаційні засоби і канали комунікації вибрати в тій чи іншій ситуації, розуміти, що форма комунікації впливає і на характер, і на сприйняття повідомлення.

Технічними управлінськими або адміністративними навичками зобов’язані володіти всі менеджери. Це, в першу чергу, вміння складати плани, графіки, розклади, читати бухгалтерські звіти, зведення, використовуючи для цього персональний комп’ютер і найбільш застосовувані прикладні програми.

Важливе також вміння використовувати сучасні інформаційні технології і засоби комунікації.

Керівники нижчої ланки (майстри, бригадири) повинні володіти технічними навиками, що дозволяють навчати підлеглих виконувати свої обов’язки, і повинні бути готові виконати роботу своїх підлеглих.

В основі професійної діяльності керівника виділяють три грури навичок [74]:

• концептуальні − на вищому рівні управління їх частка складає до 50 %;

• міжособистісні;

• спеціальні (технічні) – на нижчих рівнях – 50 %.

Одна з найважливіших характеристик ідеального менеджера − його професійна обізнаність.

Високо цінуються також збалансовані здібності такого фахівця, його ентузіазм, здатність до творчості, а інколи − і до чорнової роботи, гнучкість мислення. Але треба розуміти, що менеджера здебільшого цінують не за знання, а за конкретні дії та їх результат.

Що стосується особистих якостей, то вони визначаються показниками екстравертованості, інтровертованості, нейротизму та ін., ступенем емоційної стійкості, мотивації, інтересами, здібністю до адаптованості в конкретному соціальному мікросередовищі.

Кібанов А. Я. виділяє таку сукупність ділових і особистісних якостей, що мають особливу значущість в процесі ділової оцінки керівника:

1. Суспільно-громадська зрілість (здатність підпорядковувати особисті інтереси суспільним, вміння прислухатися до критики, бути самокритичним, брати активну участь у громадській діяльності, висока політична грамотність).

2. Ставлення до праці (почуття особистої відповідальності, чуйне та уважне ставлення до людей, працьовитість, особиста дисциплінованість і вимогливість до дотримання дисципліни іншими).

3. Рівень знань і досвід (кваліфікація, знання основ управління, передових методів керівництва).

4. Організаторські здібності (вміння організувати систему управлін–ня, вміння організувати свою працю, вміння проводити ділові наради, здатність до самооцінки своїх можливостей і своєї праці, можливостей і праці інших).

5. Вміння працювати з людьми (з підлеглими, з керівниками, вміння створювати згуртований колектив, підібрати, розставити і закріпити кадри).

6. Вміння працювати з документами та інформацією (вміння коротко та ясно формулювати цілі, викладати ділові листи, накази, розпорядження, здатність чітко формулювати доручення, давати завдання, знання можливостей сучасної техніки управління та вміння використовувати її у своїй праці, вміння читати документи).

7. Вміння вчасно приймати і реалізовувати рішення, в тому числі здатність забезпечити контроль за виконанням рішень, вміння швидко орієнтуватися в складній обстановці, вирішувати конфліктні ситуації, опанувати себе в екстремальних випадках.

8. Здатність побачити і підтримати передове, в тому числі здатність підтримати новаторів, нейтралізувати скептиків, консерваторів, здатність йти на обгрунтований ризик.

9. Морально-етичні риси: чесність, сумлінність, порядність, принци–повість, витриманість, ввічливість, наполегливість і т. д.

Ділові якості керівника врешті-решт визначаються рівнем розвитку інтелекту: здібність до аналізу і синтезу предмета вивчення, оперативна пам'ять, зосередженість, увага, чіткість висловлення думки в поняттях і категоріях та ін. На різних рівнях управління вимоги до керівників відносно цих якостей не є однаковими.

Сучасному менеджеру мусить бути притаманна широка гама ділових якостей:

• висока ерудиція і професійна компетентність;

• схильність до лідерства в колективі, підприємництва і здатність ефективно діяти в умовах економічного ризику;

• практичний розум і здоровий глузд;

• комунікабельність, заповзятливість;

• ініціативність і енергійність;

• вимогливість і дисциплінованість;

• висока працездатність;

• цілеспрямованість тощо.

Ділові якості проявляються насамперед у здатності знаходити (в рамках компетентності, наданих повноважень і наявних засобів) оптимальний підхід до ситуацій, що виникають і найкоротшим шляхом вирішують ці ситуації для досягнення встановленої мети.

У керівника мусять бути розвинутими організаційні здібності, вміння згуртувати колектив, мобілізувавши його на виконання прийнятих рішень, досягнення поставлених цілей.

Також керівник повинен демонструвати самостійність у роботі та надавати достатню автономність підлеглим, створювати умови для успішного виконання службових обов'язків без втручання керівників.

Перераховані основні вимоги до вмінь менеджера є трансформо–ваними знаннями, які втілюються при здійсненні конкретних управлін–ських операцій: правильно планувати роботу, аналізувати ситуацію, проводити нараду, видавати розпорядження та ін.

Особливі якості менеджера характеризують:

• національні особливості;

• галузеві особливості;

• функціональні особливості.

Національні особливості систем управління можуть посилювати роль одних і знижувати роль інших вимог до менеджерів.

Галузеві особливості враховуються при формуванні вимог до менеджерів визначеної галузі, в якій він працює (торгівля, громадське харчування, виробництво тощо), а також конкретні ситуації, які склались у даній організації.

Функціональні особливості якостей менеджера полягають у розробці переліку його обов’язків і вимог до їх виконання на конкретній посаді в організації для забезпечення ефективного управління.

Вимоги до менеджерів відрізняються в залежності від рівня управління. На нижчому рівні пріоритетними для менеджера є: знання техніки і технології виробництва певної галузі, ініціативність, наполег–ливість, рішучість; коли для менеджера, що працює на середньому рівні більш важливим є комунікабельність, оперативність у прийнятті рішень; на вищому ж рівні пріоритетним є вміння стратегічно мислити, оцінювати ситуацію, впроваджувати інновації, здатність передбачувати тенденції розвитку підприємства.

Тому, при формуванні переліку якостей, які повинен мати менеджер доцільніше орієнтуватися на вимоги посадових інструкцій та паспорта робочого місця менеджера.

Менеджери повинні володіти здібностями до інновацій, конструк–тивного мислення, багатої уяви, створення оригінальних проектів, вміти навчати і розвивати підлеглих, при цьому формуючи і створюючи нові робочі місця.

Важливою функцією майбутнього керівника є формування навичок спільної управлінської діяльності і доведення їх до виконавців. Від коректності та своєчасності управлінських рішень залежить ефективність діяльності всього колективу.

Поведінка менеджерів повинна відрізнятися: готовністю до сприй–няття і передачі інформації, наполегливістю, раціональністю, груповою роботою, старанністю і точністю, чесністю, справедливістю, гумором, прагненням до контактів, готовністю правильно реагувати на обґрун–товані заперечення, а також готовністю до прийняття рішень, самокритичністю, самоконтролем, впевненістю у манері поведінки, тактовністю, повагою до людей, позитивним ставленням до суперництва, орієнтованістю на досягнення поставлених цілей.

Ураховуючи вищевикладене, можна зробити висновок про те, що менеджер – це лідер, який має знання та здібності, високий рівень культури, чесність, рішучість характеру, здатність бути зразком у всіх відношеннях, в тому числі здатний вести за собою підлеглих, використо–вуючи свій авторитет, високий професіоналізм, позитивні емоції. Розуміння менеджером моделі своєї поведінки, розуміння можливості її зміни – важлива складова ефективної моделі управління.