13.2 Форми та методи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації менеджера

Професійна підготовка менеджерів повинна ставити за мету формування не тільки системи знань, вмінь, навичок, але й розвиток специфічних рис особистості, що відповідають вимогам професійної діяльності. Тобто постає серйозна проблема цілісного розвитку особистості який передбачає наявність комунікативного потенціалу, вміння працювати в складних умовах спільної діяльності, формування толерантності при розв'язанні конфліктних ситуацій та ін. [8]. До підвищення кваліфікації відноситься будь-яке навчання, спрямоване на розвиток або вдосконалення знань, вмінь і навичок у конкретному виді спеціальної діяльності, обумовлене постійними змінами змісту праці, удосконалення техніки, технології, організації виробництва та посадовими змінами. Під перепідготовкою слід розуміти необхідність отримання нового спеціального навчання, визнане потребою науково-технічного і соціального розвитку.

Методика підготовки менеджерів повинна включати економіку, менеджмент, маркетинг, інформаційну технологію, та спеціальні психологічні дисципліни, такі, як: психологія управління, психологія праці, конфліктологія. Сучасний менеджер, крім того, повинен оволодіти психологічними закономірностями створення іміджу, знати типологію особистості і правила спілкування, специфіку взаємодії особистості і групи в системах управління, класифікувати фактори ефективності професійної діяльності, виділяти психологічні особливості стратегії розвитку підприємства, здійснювати психологічний аналіз управлінської діяльності, розробляти методи вдосконалення систем управління [9].

Професійна підготовка менеджера проводиться в двох напрямах:

1) спеціальна підготовка в предметній області управління (у випадку, якщо мова йде про менеджмент в сфері інформаційних технологій, то це підготовка в області сучасних технологій розробки програмного забезпечення, телекомунікації, використанні сучасних інструментальних засобів і т. п.);

2) підготовка у сфері власне менеджменту, яка певною мірою не залежить від конкретної предметної області.

Сучасний менеджер незалежно від конкретної предметної області управління повинен:

•знати основні категорії економічної науки та соціології, розуміти суть соціально-економічних явищ, володіти методами аналізу економічних та

•соціальних процесів;

•розуміти закони функціонування організацій, вміти аналізувати і здійснювати основні функції менеджменту;

•володіти практичними навичками менеджера (здійснення комунікацій, прийняття управлінських рішень, управління конфліктами і стресами).

Менеджерам доведеться більше уваги приділяти зовнішнім факторам на організацію, інтегрувати основну діяльність з побічними впливами, які не залежать від формального становища робітників, збільшувати свою лідируючу роль у всіх аспектах і на всіх рівнях функціонування, вміти надихати робітників і мобілізувати їх енергію на рішення загальних завдань. Виходячи з цих вимог, слід розглянути три концепції підготовки і підвищення кваліфікації менеджерів (табл. 13.2).

Таблиця 13.2