10.3. Регламентування діяльності менеджерів різних ієрархічних рівнів
Регламентування управлінської діяльності означає встановлення норм, правил, вказівок, інструкцій для менеджерів різних ієрархічних рівнів. Варто розглянути хто такий менеджер взагалі.
Менеджер − це людина, що обіймає постійну управлінську посаду й наділена повноваженнями приймати рішення з певних видів діяльності організації, що функціонує за ринкових умов [48].
На рис. 10.3 відображена відповідність рівнів управління до відповідних груп менеджерів [78].
Інституційний
рівень (менеджер вищого рівня)
Управлінський
рівень (менеджер середнього рівня)
Технічний
рівень (менеджер низового рівня)
Рис. 10.3. Відповідність рівнів управління до відповідних груп менеджерів
Технічний – забезпечує щоденні операції і дії, необхідні для ефективної роботи організації.
Управлінський – забезпечує координацію роботи структурних підрозділів організації.
Інституційний – визначає місію та цілі організації, забезпечує довгострокове планування, зв'язки організації із зовнішнім середовищем.
Кожному рівню належить відповідна група менеджерів.
Менеджери першого рівня – низової ланки управління – не керують роботою інших менеджерів, в основному здійснюють контроль за виконанням виробничих завдань, відповідають за безпосереднє викорис–тання матеріальних ресурсів.
Менеджери середнього рівня спрямовують роботу менеджерів низового рівня і мають широкий діапазон влади. Менеджерів середнього рівня поділяють на:
лінійних (керують окремими підрозділами) – вони управляють і кадрами, і фінансами, і технологічними процесами підрозділу;
функціональних – функціональні менеджери здійснюють керівництво функціональними підрозділами.
Менеджери вищого рівня (топ-менеджери) відповідають за довгострокове планування, визначення широких цілей і стратегій, безпосередньо управляють роботою менеджерів середнього рівня. Топ-менеджери відповідають за прийняття найважливіших рішень для організації в цілому або для основної частини організації.
Відповідно до рівнів відрізняється регламентація діяльності менеджерів різних ієрархічних рівнів. Тому доцільно розглядати регламентування діяльності керівників організації, лінійного управління та функціональних підрозділів [39].
Керівники організації, підприємства тощо обов’язково підпорядко–вуються дії всіх нормативно-правових актів державного значення, а саме:
Конституції України;
законам України;
указам Президента України;
постановам КМУ;
підзаконним актам;
відомчим інструкціям;
державним стандартам;
тарифним угодам;
наказам галузевих міністерств і відомств.
Менеджери всіх рівнів обов’язково повинні виконувати всі нормативно-правові акти державного значення, адже ці регламенти визначають обов’язки організації перед державою, суспільством, акціо–нерами тощо.
Окрім зовнішніх нормативно-правових актів, діяльність керівників регламентують такі документи:
статут організації (підприємства) або положення про організацію (підприємство);
контракт з роботодавцем;
колективний договір;
ухвали загальних зборів трудового колективу;
ухвали зборів акціонерів;
єдиний графік проведення в організації ділових нарад, зборів, засідань тощо;
наказ першого керівника;
накази по організації з поточних питань.
Другими за ієрархією управління в організації, на підприємстві є лінійні керівники, метою праці яких є виконання планів основної діяльності. Регламентування діяльності керівників лінійного управління реалізується за допомогою таких документів:
положення про структурний підрозділ;
штатний розклад;
план виробництва;
норми і ліміти витрачання ресурсів;
технологічні карти виготовлення продукції;
технічні умови та стандарти якості;
правила та інструкції з охорони праці та пожежної безпеки;
оперативна організаційно-розпорядча документація керівниц–тва організації;
правила внутрішнього трудового розпорядку.
Перелік документів, регламентуючих діяльність лінійних керівників, не повний, але ті що наведені, є найбільш розповсюдженими та загальновживаними.
І третій рівень керівників – керівники функціональних підрозділів – забезпечує перші два рівні інформацією для ухвалення управлінських рішень різного характеру. Їх діяльність також регламентується певними документами, а саме:
організаційною структурою управління;
документацією з технології управління;
схемами інформаційних потоків;
схемами документообігу в системі управління;
положенням про структурний підрозділ;
посадовими інструкціями;
оперативними організаційно-розпорядчими документаціями керівництва організації.
Усі три рівні управлінського персоналу активно взаємодіють між собою, тому їх діяльність можуть регламентувати навіть ті документи, що не мають відношення до цього рівня керівництва. Наприклад, регламенти лінійних керівників можуть регламентувати діяльність функціональних керівників підрозділів тощо.
Таким чином, представлені документи регламентують управлінську діяльність різних рівнів керування. У різних організаціях дані переліки можуть відрізнятись, адже єдиного стандарту до регламентів не існує. Однак на більшості сучасних українських підприємствах використо–вуються приблизно ті ж самі документи, що представлені.