Адміністративні методи управління

Методи	Функції	Документи
Організаційні	Регламентування	Статут підприємства
		Положення про відділи
		Посадові інструкції
		Правила внутрішнього розпорядку
	Нормування	Технічні нормативи
		Організаційні нормативи
		Технологічні нормативи
		Економічні нормативи
	Інструктування	Методичний інструктаж
		Методичні вказівки
		Інструкції
		Карти трудових процесів
Оперативно-розпорядчі	Накази
	Розпорядження
	Протоколи нарад
	Оперативні вказівки

Організаційні методи управління. Застосовуються в період створення нових організацій (підприємств), а також під час їхньої реорганізації. Це організаційне регламентування, нормування й організаційно-методичне інструктування.

Організаційне регламентування − встановлює правила, на основі яких діє підприємство, його підрозділи, окремі працівники. Ці правила визначаються статутом підприємства, положенням про відділи, прави–лами внутрішнього розпорядку тощо. В їх основі − законодавча база, тому застосовують їх з відповідним правовим обґрунтуванням.

Організаційне нормування − визначає межі дії технічних, технологічних, економічних і організаційних норм. Це норми витрат, норми виробітку, чисельності робітників, нормативи відрахувань у різні фонди тощо.

Організаційно-методичне інструктування − доведення до праців–ників найраціональнішого способу виконання робіт, а також перевірка знань та вмінь виконавців.

Оперативно-розпорядчі методи управління. Застосовуються за умови, коли вже визначені права і обов'язки структурних підрозділів і працівників. Спрямовані на деталізацію плану, оперативну ліквідацію відхилень від нього, регулювання виробничого процесу і господарської діяльності, забезпечення чітких дій апарату управління і злагодженої роботи всіх підрозділів підприємства. Забезпечують організованість та високу дисципліну, координацію трудових зусиль працівників шляхом прямого (адміністративного) спонукання їх до дій, а також контроль за роботою підприємства (організації) та окремих працівників.

Розпорядчі дії завжди зумовлені конкретними причинами і мають чітку адресність, односторонню спрямованість − від керівника до підлеглого. Вони існують у формі:

обов'язкових приписів (наказ, розпорядження);

узгоджувальних дій (наради, консультації);

рекомендацій (роз'яснення, вказівка).

Соціально-психологічні методи управління − сукупність специфіч–них способів дії на особисті стосунки і зв'язки між працівниками, а також на соціальні процеси в ньому.

Вони ґрунтуються на використанні моральних стимулів до праці, діють на особистість за допомогою психологічних прийомів з метою перетворення адміністративного завдання на свідомий обов'язок, внутрішню потребу людини. Головна мета застосування соціально-психологічних методів − формування у колективі позитивного морально-психологічного клімату, який активізує ініціативність кожного працівника, творчу цілеспрямованість, самодисципліну.

Соціально-психологічні методи бувають 2 видів: соціальні та психологічні (рис. 2.6) [70].