Тема 13. Підготовка менеджерів
Мета лекції – розкрити значення підготовки менеджерів; визначити форми та методи професійного навчання, а також визначити значення самоосвіти у діяльності менеджера.
Ключові слова: професійне навчання, підвищення кваліфікації, професійна перепідготовка, вимоги до менеджерів, методи навчання.
Основні питання:
13.1. Вимоги до менеджерів з боку роботодавців.
13.2. Форми та методи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації менеджера.
13.3. Самоосвіта менеджера та її значення.
Професійні компетентності, що формуються: здатність визна–чати відповідність якостей менеджера вимогам з боку роботодавців; здатність використовувати різні форми та методи підготовки менеджерів; здатність аналізувати рівень самоосвіти менеджера.
13.1. Вимоги до менеджерів з боку роботодавців
Специфіка виробничих процесів як об'єктів управління зумовлює особливий характер праці менеджерів та склад вимог, що пред'являються до них. Праця менеджера має високотворчий характер, вимагає різнобічних знань, передбачає схильність особистості до аналітичної діяльності, вміння концентруватися в певні моменти на обмеженому колі проблем, враховувати складність і динамізм внутрішнього і зовнішнього середовища, вміння адаптуватися до умов, що змінюються. З огляду змісту управлінської діяльності і те, що основним предметом праці менеджера є управлінська інформація, обов'язковою умовою його ефективної роботи виступають знання та вміння використовувати сучасні інформаційні технології в управлінні підприємствами.
Для роботодавця, який хоче мати здібних менеджерів з творчим потенціалом, відповідальних і вимогливих, мають значення кваліфікаційні та демографічні характеристики претендентів на посади, їх морально-етичні та професійні якості, а також професійно важливі психічні властивості особистості (табл. 3.1).
Таблиця 13.1
Характеристики претендентів на посаду менеджера
Демографічні характеристики |
Стать, вік, фізичне і психічне виховання, сімейний стан |
Кваліфікаційні характеристики
|
Освіта. Практична діяльність, знання сучасних інформаційних технологій; мовна підготовка, знання законодавства у фаховій сфері |
Морально-етичні якості |
Порядність, чесність, справедливість, доброзичли–вість, об’єктивність |
Професійні (ділові) якості |
Компетентність і професіоналізм; підприємливість, готовність до ризику; відданість справі; ініціативність, дисциплінованість, організованість, прагнення до самовдосконалення, вимогливість до себе і підлеглих, принциповість і рішучість |
Професійно важливі психічні властивості особистості |
Темперамент, інтелект, характер, мотиви, пізнавальні здібності, емоційні та вольові якості, ціннісні орієнтації |
Сучасними спеціалістами закордонних оціночних центрів розроб–лено від 30 до 100 вимог до сучасних менеджерів – професійних керівників. Різноманітність вимог до менеджерів може бути зведено у групи (рис.13.1).
Рис. 13.1. Групування вимог до менеджерів
Згідно з представленим групуванням, поєднання організаторських здібностей та вольових властивостей зумовлюють таку інтегровану характеристику, як підприємливість. Вольові властивості та морально-психологічні риси в їх поєднанні зумовлюють феномен лідерства, що формує і ділові якості менеджера – здатність знаходити у межах власної компетенції, наданих повноважень та засобів найкращий підхід до ситуацій та найкоротший шлях до досягнення мети, оперативно приймати самостійні обґрунтовані рішення, послідовно забезпечуючи їх виконання. Конкретні ділові властивості виявляються в умінні провести кваліфіко–ваний аналіз ситуації і розібратися в складних обставинах, розробити альтернативні варіанти рішення з наступним вибором найбільш результативного, своєчасно визначати склад дій, необхідних для вирішення проблем, чітко ставити завдання підлеглим і здійснювати ефективний контроль за їх виконанням, залишатися самокритичним в оцінюванні підсумків діяльності.
Підґрунтям ділових якостей є компетентність – це сума спеціальних знань та досконале знання своєї справи. Визначається професійними знаннями (освіта, підготовка) та практичним досвідом. Можна виділити три категорії вимог до професійної компетентності менеджера:
знання в області теорії та вміння у сфері практики управління;
здатність до комунікації і вміння працювати з людьми;
компетентність в області спеціалізації підприємства.
1. Перша категорія вимог передбачає наявність у менеджера спеціальної підготовки в області теорії управління, знання основ сучасної макро- і мікроекономіки, загальної теорії прийняття управлінських рішень, вміння застосовувати економіко-математичні методи для оптимізації рішень, наявності навичок роботи на ПЕОМ як в локальному, так і в мережних варіантах.
Отримання необхідних теоретичних знань у сфері менеджменту, як правило, досягається в системі спеціальної професійної освіти. Однак враховуючи динамічний характер розвитку сучасної теорії і практики менеджменту, обов'язковою властивістю менеджера повинна бути схильність до постійного навчання та підвищення професійної кваліфікації.
2. Вимога здатності до комунікації та вміння працювати з людьми випливає з ролі менеджера як сполучної ланки в системі комунікацій на підприємстві. Для аналізу будь-якої управлінської ситуації менеджеру потрібно забезпечити, як правило, комунікації між такими суб'єктами системи: керівник вищого рівня, колеги споріднених підрозділів або підприємств, робочий колектив (групи, підрозділу або підприємства) і окремі підлеглі співробітники. Кожного із суб'єктів управлінської ситуації менеджер повинен вміти об'єктивно розпізнавати, адекватно (відповідно до його стилю і мотивів роботи) реагувати на нього і оптимально впливати для досягнення мети.
Здатність до комунікації значною мірою залежить від індивідуальних властивостей людини і тому часто використовується в системах тестування на професійну придатність та рівень кваліфікації менеджера в системах управління персоналом на підприємствах.
3. Третя категорія вимог, пов'язаних з компетентністю в галузі спеціалізації підприємства, передбачає наявність спеціальних знань у питаннях технології виробничих процесів, теоретичних і практичних аспектів виробництв і їх особливостей. Виконання цих категорій професійних вимог здійснюється, як правило, в системах перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних працівників.
Організаторські здібності менеджера – це навички налагодження спільної роботи багатьох людей. Вони допомагають створювати і підтри–мувати в колективі тверду, свідому дисципліну, без якої підприємство не може нормально працювати. Організаторські здібності менеджера визначаються цілим комплексом його особистих і ділових якостей, особливостями характеру, здатністю до виконання управлінської роботи. До основних рис характеру, які так важливі для менеджера, можна віднести самостійність і творчий характер мислення, ініціативу, цілеспрямованість. Організаторські здібності виявляються в умінні:
•оцінити ситуацію, визначити черговість завдань, розрахувати термін їх виконання;
•своєчасно приймати аргументовані рішення, узгоджуючи свої задуми з реальними умовами і забезпечувати їх виконання;
•направляти, координувати та контролювати діяльність підлеглих; раціонально розподіляти працю між співробітниками та інструктувати їх, забезпечити їх взаємодію;
•домагатися реальної персональної відповідальності кожного за виконання доручених завдань;
•підтримувати дисципліну виконання, налагодити дієву систему контролю результатів їх діяльності;
•йти на виправданий ризик в умовах невизначеності, обмеженості інформації та нестачі часу;
•активно використовувати для досягнення мети зовнішні фактори та зміну обставин;
•створювати оптимальні комбінації наявних ресурсів [94].
Особистісні риси. Вольові властивості
Для менеджера важливі:
•цілеспрямованість – вміння людини підпорядковувати свої дії поставленим цілям;
•наполегливість – вміння мобілізувати свої можливості для тривалої боротьби з труднощами, здатність спрямовувати і контролювати поведінку відповідно до визначеної мети;
•рішучість – вміння прийняти та втілити в у життя швидкі, обґрунтовані рішення;
•ініціативність – вміння працювати творчо, діяти ініціативно;
•самостійність– вміння не піддаватися впливам різних факторів, які можуть відволікати від досягнення мети, критично оцінювати поради та пропозиції інших, діяти спираючись свої погляди та переконання;
•сміливість – вміння подолати страх і йти на виправданий ризик заради досягнення мети;
•витримка – вміння відкидати дії, почуття і думки, які заважають здійсненню прийнятого рішення.
Морально-психологічні якості. Вимоги до морально-психологічних якостей відзначаються різноманітністю, тому що складною є психічна структура самої особи. Вони необхідні для створення у колективі клімату, який сприяє розвитку здорових міжособистісних стосунків, свідомої дисципліни трудових відносин:
•принциповість, розвинене почуття відповідальності, висока вимогливість до себе та інших;
•справедливість, доброзичливість та повага в стосунках з підлеглими, неупередженість у спілкуванні з ними, здатність створювати в колективі настрій, який сприяє високопродуктивній діяльності;
•знання людської психології та індивідуальний підхід до підлеглих з урахуванням їх особистісних параметрів – характеру, темпераменту, ціннісних орієнтирів, здатність спрацьовуватися з людьми і знання методів ефективного впливу на них;
•готовність налагоджувати контакти з підлеглими, прагнення до захисту законних інтересів підлеглих, турбота про їхні повсякденні потреби;
•об'єктивність, тверезе сприйняття критики;
•терпимість та ввічливість, розсудливість та врівноваженість [94].
Вимоги до здоров'я та способу життя. Вимагається насамперед висока працездатність, стресовитривалість, відсутність значних вад мови та шкідливих звичок. Висока працездатність і відсутність шкідливих звичок є необхідністю в умовах постійного перевантаження, паралельного виконання кількох робіт, значної нервової і розумової напруженості, які характеризують управлінську працю.
У процесі виконання своїх функцій менеджер взаємодіє з колегами, підлеглими, керівниками, акціонерами, постачальниками, споживачами, представниками контролюючих органів та іншими людьми і організаціями, які безпосередньо чи опосередковано пов'язані з діяльністю даної організації. Щоб працювати з людьми, які відрізняються за своїм статусом та інтересами, менеджер повинен мати сукупність специфічних особистісних рис, які посилюють довіру і повагу з боку тих, з ким вони контактують. Також менеджери повинні володіти здібностями до інновацій, конструктивного мислення, багатої уяви, створення оригінальних проектів, вміти навчати і розвивати підлеглих, а також формувати і створювати нові робочі місця [89].
Роботодавці вважають такі здібності найбільш важливими для менеджерів: вміння реалізувати поставлені цілі, делегувати повнова–ження і відповідальність; організувати і мотивувати групову роботу, встановлювати пріоритети, самопізнавати і самооцінювати, переконувати, аналітично мислити, розпізнавати найбільш суттєві фактори, систематизувати, опрацьовувати і формувати інформацію, розробляти програми, виявляти тенденції, розподіляти сили і час.