Контрольні запитання

1. Які характеристики та якості претендентів на посаду менеджера важливі для роботодавця?

2. Які існують 3 категорії вимог до професійної компетентності менеджера? Надайте їх характеристику.

3. У чому проявляються організаторські здібності менеджера?

4. Яке значення мають морально-психологічні якості менеджера.

5. Вимоги до здоров’я та способу життя менеджера.

6. Виділити найбільш важливі здібності для роботодавця.

7. Професійна підготовка менеджерів, мета та її напрями.

8. Дати характеристику концепціям підготовки та підвищення кваліфікаційним менеджерів.

9. В чому проявляється значення самоосвіти менеджера?

Тести

1. Кваліфікаційні характеристики включають:

а) стать, вік, сімейний стан;

б) освіту, практичну діяльність, мовну підготовку;

в) інтелект, характер, темперамент;

г) порядність;

д) ціннісні орієнтації.

2. Групи вимог до менеджерів:

а) організаторські здібності, вольові властивості;

б) ділові якості, особистісні риси;

в) морально-психологічні якості, організаторські здібності;

г) ділові якості, організаторські здібності.

3.Поєднання організаторських здібностей та вольових власти–востей формують:

а) феномен лідерства;

б) компетенцію;

в) підприємливість;

г) професіоналізм.

4. Перша категорія вимог до менеджера передбачає:

а) комунікації між суб’єктами системи;

б) наявність у менеджера спеціальної підготовки в області теорії управління;

в) наявність спеціальних знань у питаннях технології виробничих процесів, теоретичних і практичних аспектів виробництва;

г) організаторські здібності.

5. Організаторські здібності менеджера виявляються в умінні:

а) працювати творчо;

б) спрямовувати, координувати, контролювати діяльність підлеглих;

в) підпорядковувати свої дії поставленим цілям;

г) бути готовим налагоджувати контакти з підлеглими;

д) терпимості, ввічливості, розсудливості.

6. Важливі вольові властивості менеджера:

а) цілеспрямованість, наполегливість;

б) терпимість, ввічливість;

в) почуття відповідальності, висока вимогливість до себе та інших;

г) принциповість;

д) об’єктивність.

7. Морально-психологічні якості:

а) ініціативність;

б) підприємливість;

в) здатність до комунікації і вміння працювати з людьми;

г) готовність налагоджувати контакти з підлеглими;

д) іти на виправданий ризик в умовах невизначеності, обмеженості інформації.

8. Залежно від мети і фінансових можливостей методи навчання менеджерів поділяють на:

а) позавиробниче, внутрішньовиробниче;

б) короткострокове, довгострокове;

в) інструктування та ротація;

г) бізнес-освіта.

9. Сутність фрагментарної концепції підготовки/перепідготовки менеджерів передбачає:

а) розгляд підготовки як частини кар’єри, сумісно с ресурсними потребами фірми й індивідуальними зусиллями менеджера;

б) підготовка тісно пов’язана зі стратегією організації й індиві-дуальними цілями того, хто навчає, які реалізуються за допомогою курсів;

в) не вимагає інвестицій, не пов’язаних з цілями конкретних організацій, дає базову підготовку в центрах тренінгу;

г) базові знання доповнюють спеціальними курсами з розвитку окремих вмінь, навичок;

10. Методи навчання менеджерів на робочому місці:

а)виробничий інструктаж, колективне обговорення, виконання обов’язків стажиста, заступника;

б) опанування теорією і практикою у бізнес-школі;

в) кейс-метод, моделювання проблем;

г) семінари;

д) лекції.

11. Методи позавиробничого навчання менеджерів:

а) конференції, семінари, бізнес-школи;

б) колективна творчість;

в) ділова гра, кейс-метод;

г) ротація;

д) інструктаж.

12. Основні переваги навчання на робочому місці:

а) програма і методика узгоджена зі спеціалізацією організації;

б) процес передачі знань і результати не контролюються;

в) великі витрати;

г) можливість використання досягнень науки.

13. Недоліком позавиробничого навчання є:

а) відрив працівника від виробництва;

б) невисока плата за навчання;

в) набуття кращого виробничого досвіду;

г) узгодження програм навчання зі специфікою підприємства.

14. Методи, що більш за все підходять для навчання працівників, які входять до кадрового резерву:

а) тренініг;

б) лекція;

в) рольова гра, баскет-метод, кейс-метод;

г) бізнес-освіта, обмін досвідом;

д) лекційні зайняття.

15. Частина запланованої активності організації, спрямованої на збільшення професійних знань і вмінь та модифікацію соціальної поведінки персоналу способами, що поєднуються з цілями організації – це:

а) кейс-метод;

б) тренініг;

в) лекція;

г) рольова гра;

д) баскет-метод.

16. Що допомагає формувати ключові кваліфікації керівників: комунікативні здібності, толерантність, вміння працювати в малих групах, самостійність мислення:

а) тренінг;

б) кейс-метод;

в) обмін досвідом;

г) ділова гра;

д) лекція.

17. Обов’язкове самостійне придбання нових знань кожною сучас–ною людиною, що є характерною потребою передових людей – це:

а) самоосвіта;

б) підготовка;

в) навчання;

г) підвищення кваліфікації;

18. Програма саморозвитку менеджера повинна включати:

а) усвідомлення і встановлення своїх сильних і слабких сторін;

б) вміння вчитися в інших;

в) оволодіння принципами раціонального ставлення до професії і життя та застосування їх на практиці;

г) самоконтроль компетентності.

19. Основні методики та прийоми самоосвіти менеджера:

а) самоконтроль компетентності, таблиця життєвих та професійних цілей;

б) визначення причин як позитивної динаміки компетентності, так і її відсутності;

в) оцінка знань сучасної економіки, менеджменту, галузевих технологій;

г) подолання стереотипів свідомості й зовнішніх бар’єрів.

20. Завдання таблиці життєвих та професійних цілей:

а) складання своєї професійно-психологічної характеристики;

б) диференціювати свої мотиви і цілі на особистісні (що відносяться в цілому до життя) і професійні;

в) детальний чи узагальнений опис ситуацій з аналізом причин та факторів результатів власної діяльності;

г) оцінка своїх особистісних професійно важливих якостей, наприк–лад, таких, як: впевненість-самовпевненість, критичність-самокритичність, залежність-самостійність.