34. Колізії законів і їх види (просторові, інтерперсональні и інтертемпоральні).

Термін «колізія» походить від латинського «collisio» – зіткнен-ня. Колізійний метод можна визначити як сукупність прийомів і способів регулювання правових відносин, що застосовуються за необхідності зробити вибір норми для регулювання таких правовід-носин. Колізійний метод застосовується майже в усіх галузях права, однак саме в міжнародному приватному праві він набуває особливого значення [9, С. 74].

На думку В. П. Звекова, колізій в міжнародному приватному праві поділяються на три види: інтерперсональні, інтертемпоральні та такі, що виникають із дії законів у просторі.

Інтерперсональні колізії виникають у зв’язку із належністю фізич-них осіб до певної національності, релігії, тощо. Тобто, це – колізії, що існують між нормами права та нормами моралі, релігійними нормами і звичаями. Такі колізії пов’язані із визначенням статусу осіб в сімейних, спадкових, деліктних та інших приватноправових відносинах.

Інтертемпоральні колізії виникають за необхідності визначення дії нормативних актів у часі. Вказані колізії недостатньо вивчені в міжнародному приватному праві і, на думку вчених, потребують по-дальшого вдосконалення [5, c. 18].

Найбільше значення в міжнародному приватному праві мають колізії, що виникають із дії законів у просторі. Вони виникають за необхідності визначення права, що підлягає застосуванню для ре-гулювання правовідносин. Такі колізії поділяються на два види – внутрішні та міжнародні. Внутрішні колізії характерні для держав з федеративним державним устроєм і виникають між законодавством суб’єктів федерації та федеративним законодавством [5, С. 18]. В таких державах, зазвичай, застосовується різний підхід до внутрішніх та міжнародних колізій. В Російській Федерації цивільне законо-давство віднесено до федеративного відання. За тим самим принципом виключена правотворча діяльність суб’єктів Російської Феде-рації в сфері цивільного законодавства та можливість виникнення внутрішніх колізій в цій галузі. Сімейне та трудове законодавство віднесено до сумісного відання Російської Федерації та її суб’єктів. Однак нормативні акти суб’єктів федерації не можуть суперечити федеральним законам. В США вирішення «міжштатних» та між-народних колізій загалом характеризуються однотипним підходом, винятки встановлюються в Конституції США [5, C. 19–20].

Застосування колізійного методу відбувається за допомогою ко-лізійних норм, які є його основним інструментом.

35. «Приховані» та «дійсні» колізії законів.

Однією з найскладніших проблем МПП є проблема "приховані колізії". Вони являють собою основну причину конфлікту кваліфікацій. В даній ситуації коллидируют не матеріальні, а колізійні норми права різних держав. Проблема посилюється тим, що суперечать одне одному не колізійні норми в цілому, а їх формули прикріплення. Приховані колізії прийнято називати "колізії колізій", тобто зіткнення колізійних принципів.

Приховані колізії лежать в основі теорії відсилань: зворотного відсилання та відсилання до третього закону (renvoi першого та другого ступенів). Зворотна відсилка означає, що вибране на основі колізійної норми країни суду іноземне право відмовляється регулювати спірне ставлення і відсилає назад до закону суду (відсилання першого ступеня). Відсилання до третього закону має місце у випадку, коли обраний іноземний правопорядок не містить матеріального регулювання даного відношення, а пропонує застосувати право третьої держави-відсилання другого ступеня, звана також "трансмісією"). Гіпотетично можливі подальші відсилання до права четвертого, п'ятого і т. д. держав. Проблема відсилань являє собою самостійний інститут МПП і позначається узагальнюючим терміном інститут зворотного відсилання.