76. Представництва і філії іноземних юридичних осіб

Як правило, іноземним юридичним особам на основі міжнародних угод надається режим найбільшого сприяння чи національний режим. Перший з них означає, що такі особи на території певної держави повинні мати однаковий обсяг прав або принаймні не менший, за той, який мають особи будь-якої іншої держави походження. Режим найбільшого сприяння є практичним втіленням принципу недискримінації стосовно іноземців. Національний режим як правило, надається у визначених сферах діяльності і означає надання не меншого обсягу прав, ніж той, яким користуються національні юридичні особи.

Свою діяльність іноземні юридичні особи здійснюють через філії, представництва чи дочірні компанії. Філії і представництва, на відміну від дочірніх компаній, не є юридичними особами, не мають самостійної цивільної правосуб'єктності, а виступають як відокремлені підрозділи юридичної особи, представляють і захищають її інтереси. Дочірні компанії, натомість, мають усі ознаки юридичних осіб, однак є підконтрольними материнській компанії, яка здійснює контроль, як правило, завдяки володінню материнською компанією істотним обсягом корпоративних прав (паїв, часток, акцій) в дочірніх компаніях.

Представництва іноземних юридичних осіб. Іноземні юридичні осо-би здійснюють в Україні господарську діяльність через відповідні відокремлені підрозділи - філії, відділення, представництва, дочірні компанії, що створюються ними за законодавством України. Їх слід зареєструвати. Порядок цієї реєстрації може бути різним залежно від (1) виду суб'єкта ,що реєструється та (2) від виду майбутньої діяльності. Міністерство економіки України реєструє підрозділи іноземних юридичних осіб відповідно до Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні від 18 січня 1996 року.

77. Національні юридичні особи за кордоном.

Юридична особа може мати відокремлені підрозділи. За законодавством України ними визнаються філії, інші підрозділи, що знаходяться поза місцезнаходженням юридичної особи та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи. Відокремленим підрозділом визнається представництво, що здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Якщо відокремлені підрозділи розташовані за межами України, їхня діяльність регулюється законодавством України та іноземної держави.

Юридичні особи України мають право здійснювати свою діяльність, яка виходить за межі України, відповідно до: 1) законодавства України; 2) статутних завдань; 3) законодавства іноземної держави; 4) міжнародних угод; 5) правових звичаїв.

Законодавство України є джерелом встановлення змісту особистого статуту юридичної особи, регулює види її діяльності у міжнародному господарському обігу, що є майже аналогічними видам діяльності іноземних суб'єктів господарювання в Україні. Юридичні особи України діють від свого імені, мають самостійну майнову відповідальність, тобто відповідають тільки за свою діяльність і не відповідають за дії інших суб'єктів права України, наприклад, держави як суб'єкта приватноправових відносин.

Межі здійснення правосуб'єктності юридичних осіб залежать від поширення на них певного виду правового режиму (національного, недискримінаційного, найбільшого сприяння чи спеціального). Як правило, іноземне законодавство передбачає для юридичних осіб національний режим здійснення їх прав та виконання обов'язків. Так, юридичні особи України на території Чеської Республіки можуть займатися підприємництвом на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й чеські особи, якщо тільки закон не передбачає іншого. Водночас внутрішній порядок і відповідальність членів чи компаньйонів за своїми зобов'язаннями визначаються законодавством держави - місця створення юридичної особи, тобто законодавством України, наприклад, Господарським кодексом України від 16 січня 2003 р.