54. Феномен світового процесу внутрішньонаціональної кодифікації мПрП, його сутність та значення.

Як правило, національні кодифікації МПрП йдуть одним із двох шляхів: а) включення норм МПрП у цивільні кодекси або у вступні закони до цих кодексів та в інші кодекси у різних сферах (умовно - галузева кодифікація) або б) прийняття окремих законів про МПрП (автономна кодифікація). Прийняття спеціальних комплексних законів є переважною тенденцією кодифікаційного процесу другої половини XX ст. і сьогодення. Існує також третій шлях - запровадження комплексу спеціальних законів у сфері МПрП або наявність розрізнених норм МПрП у багатьох нормативних актах (альтернативні варіанти кодифікації") - порівняно рідке явище.

Автономна кодифікація. Прийняття окремих законів з питань МПрП фактично є черговим, новітнім етапом розвитку процесів кодифікації колізійного права у світі. Законодавча робота йшла у цьому напрямі поступово - від включення розрізнених колізійних норм у різноманітні акти (наприклад, з питань правового статусу іноземців) у другій половині XIX ст., від закріплення колізійних норм у цивільних кодексах на початку та в середині XX ст. до "відокремлення" цих норм МПрП у другій половині XX ст.

Очевидно, МПрП регулює весь комплекс приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом, включаючи цивільні, сімейні, трудові відносини, специфічні питання зовнішньоекономічної діяльності, торговельного мореплавства, повітряного права тощо. Сфера дії МПрП не зводиться виключно до питань цивільного права (якщо цивільне право розуміти як складову приватного), отже, в цьому разі систематизація усього комплексу колізійних норм певної держави в окремому законі видається логічною.

Так само до всього комплексу колізійних норм у різних сферах правовідносин застосовуються загальні положення, що обумовлюють порядок дії колізійних норм і обмежень в інтересах суверенної держави, певних випадків застосування іноземного права (норми щодо правової кваліфікації, відсилання, застереження про публічний порядок, обходу закону тощо). Зрозуміло, що закріплення таких положень в окремому законі забезпечує можливість їх застосування до будь-якої сфери матеріального приватного права.

Автономні кодифікації МПрП зазвичай мають чітку структуру. У першому розділі викладено загальні поняття МПрП. Наступні розділи містять колізійні норми, структуровані, як правило, за сферою регулювання. Дедалі частіше у закони про МПрП включаються також розділи, присвячені питанням міжнародного цивільного процесу.

Одним із найбільш детально опрацьованих законів з МПрП є швейцарський закон 1987 р. (набув чинності 1989 p.). Закон, на який значною мірою вплинули правові традиції common law, складається з 200 статей і приділяє багато уваги процесуальним питанням. Кожен розділ швейцарського закону містить положення щодо юрисдикції, колізійного регулювання та виконання іноземних рішень. Унікальна за логікою і практичністю структура та детальне закріплення норм з майже усіх питань МПрП дають підстави вважати швейцарський закон однією з найкращих кодифікацій міжнародного приватного права (повний текст Федерального закону Швейцарської конфедерації українською мовою див.: Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації'. - Вид. 2-ге. - К., 2005. - С. 361-421).