- •2.Передумови зародження, формування та становлення мПрП
- •3. Поняття «міжнародне приватне право».
- •4. Поняття «правовідносин з іноземним елементом».
- •5.Об’єктивні передумови виникнення правовідносин з іноземним елементом та їх наслідки.
- •6. Правова природа методів правового регулювання в мПрП.
- •7. Поняття і сутність колізійного методу правового регулювання.
- •8. Зміст матеріального методу правового регулювання в мПрП.
- •9. Проблема визначення місця мПрП в правовій системі.
- •10.Відмінність мПрП від міжнародного публічного права .
- •11. Завдання та тенденції розвитку сучасного мПрП.
- •12. Міжнародне приватне право в Стародавньому світі.
- •13. Значення латинської термінології в сучасному міжнародному приватному праві
- •14.Міжнародне приватне право в Середні віки: італійська, голландська, французька теорії статутів.
- •15. Відродження методу статутаріїв в сучасному регулюванні приватноправових відносин з іноземним елементом.
- •16.Революційні перетворення у сфері міжнародного приватного права у сша в 19 ст.
- •17. Формування і розвиток міжнародного приватного права в Україні.
- •18.Сучасний стан правового регулювання мПрП в Україні: досягнення та перспективи розвитку.
- •19. Поняття, види та особливості джерел мПрП.
- •20. Міжнародний договір: поняття, види та особливості.
- •21. Універсальні та регіональні договори як джерела мПрП в Україні.
- •22. Участь міжнародних організацій в формуванні мПрП.
- •23. Національне законодавство як джерело мПрП в Україні.
- •24. Значення Конституції як джерела мПрП України.
- •25. Міжнародний звичай як джерело мПрП.
- •26.) Поняття «м’якого права в мПрП».
- •27.) Підстави застосування міжнародного звичаю
- •28. Поняття та загальна характеристика lex mercatoria
- •29. Судова практика як джерело мПрП.
- •30. Арбітражна практика як джерело мПрП.
- •31. Роль рішень Європейського суду з прав людини у регулюванні відносин мПрП.
- •32. Значення доктрини в мПрП України, її вихідні засади та характеристики.
- •33. Джерела мПрП в зарубіжних країнах.
- •34. Колізії законів і їх види (просторові, інтерперсональні и інтертемпоральні).
- •35. «Приховані» та «дійсні» колізії законів.
- •36.) Поняття і значення колізійних норм.
- •37. Структура колізійної норми.
- •38. Види колізійних норм.
- •39. Функції колізійних норм, їх природа і співвідношення з нормами інших галузей права.
- •40.) Значення поділу колізійних норм на «гнучкі» та «жорсткі».
- •41.) Типові колізійні прив’язки та сфера їх застосування в мПрП.
- •42. Принцип «найбільш тісного зв’язку», його значення в сучасному колізійному праві і форми прояву.
- •43. Принцип автономії волі сторін: сутність, відмінність від колізійної прив’язки, сфера застосування, межі і обмеження у застосуванні.
- •44. Проблеми правової кваліфікації в мПрП.
- •45. Первинна і вторинна кваліфікація в мПрП.
- •46. Способи подолання «конфлікту кваліфікацій».
- •47. Підстави та порядок застосування іноземного права в Україні.
- •48. Обмеження застосування іноземного права: негативне та позитивне застереження про публічний порядок.
- •49. Обхід закону в мПрП.
- •50. Зворотня відсилка: поняття, основні підходи щодо розуміння сутності.
- •51. Поняття та шляхи подолання «колізії колізій».
- •52. Відсилка до права третьої держави і способи її подолання.
- •53. Імперативні норми та їх сутність в мПрП.
- •54. Феномен світового процесу внутрішньонаціональної кодифікації мПрП, його сутність та значення.
- •55. Види кодифікації мПрП та характерні їх особливості.
- •56. Поняття, причини, зміст і мета уніфікації в мПрП.
- •57. Уніфікація в широкому та вузькому значенні. Форми уніфікації.
- •58. Міжнародні організації, які займаються практичними і науковими питаннями уніфікації мПрП, їх роль і спеціалізація.
- •59. Особливості уніфікації в різних регіонах світу.
- •60. Проблеми уніфікації регулювання мПрП в рамках снд.
- •61. Колізійні критерії визначення особистого статуту фізичних осіб за правом України і правом іноземних держав.
- •62. Сфера дії особистого статуту.
- •63. Національний та інші режими в мПрП.
- •64. Правоздатність іноземців в Україні.
- •65. Дієздатність іноземців.
- •66. Обмеження дієздатності, безвісна відсутність і оголошення померлим в колізійному
- •67. Застосування права стосовно особистих немайнових прав, визнання безвісти відсутнім іоголошення померлим.
- •68. Взаємність в мПрП: поняття і елементи.
- •69. Матеріальна і формальна взаємність. Реторсії в мПрП: сутність та межі.
- •70. Джерела правового регулювання становища юридичних осіб в мПрП України та
- •71. Поняття та колізійні критерії визначення особистого статуту юридичної особи.
- •72. «Національність» юридичної особи: поняття, доктрини.
- •74. Порядок здійснення та умови зайняття підприємницькою діяльністю іноземцями в Україні.
- •75. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності іноземних юридичних осіб в Україні.
- •76. Представництва і філії іноземних юридичних осіб
- •77. Національні юридичні особи за кордоном.
- •78. Цивільна правоздатність національних юридичних осіб за кордоном.
- •79. Принцип роздільної відповідальності держави та юридичних осіб.
- •80. Правовий статус підприємств з іноземними інвестиціями на території України.
- •81. Транснаціональні корпорації в мПрП
- •82. Види участі держави в обороті
- •83. Імунітет іноземної держави та його види.
- •84. Теорія «функціонального» імунітету держави та її власності.
- •85. Теорія «абсолютного» імунітету держави і її власності.
- •86. Проблеми імунітету України та її власності за кордоном.
- •87. Правове становище міжнародних організацій в мПрП.
- •88. Колізійне регулювання права власності та інших речових прав в мПрП.
- •89. Закон місця знаходження речі як колізійний принцип мПрП.
- •90. Спеціальні колізійні прив’язки для окремих питань, пов’язаних з речово-правовими відносинами.
- •91. Матеріально-правове регулювання права власності в мПрП
- •93. Право власності на валютні цінності в мПрП.
- •94. Правове регулювання іноземних інвестицій: поняття, форми і види інвестицій.
- •95. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні та за кордоном.
- •96. Суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •97. Обмеження і стимулювання інвестиційної діяльності.
- •98. Захист іноземних інвестицій міжнародними договорами.
- •99. Вільні економічні зони та іноземні інвестиції.
- •100. Поняття та порядок здійснення підприємницької діяльності в офшорних зонах.
- •101. Порядок управління та розпорядження власністю України та фізичних і юридичних осіб, яка знаходиться за кордоном.
- •103. Проблеми захисту права власності на культурні цінності.
- •102.Імунітет власності держави
- •104. Правове регулювання переміщення культурних цінностей та операцій з ними в Україні
- •105. Джерела правового регулювання механізму вчинення правочинів в мПрП.
- •106. Поняття, види і особливості зовнішньоекономічних контрактів
- •107. Форма, порядок підписання і строк дії зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні.
- •108. Колізійні питання зобов’язального права в мПрП
- •109. Сфера дії зобов’язального статуту.
- •110. Право, застосовуване до форми та змісту угод і договорів.
- •111. Уніфіковані норми щодо міжнародної купівлі-продажу.
- •112. Віденська конвенція 1980 р. Про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •113. Гаазька конвенція 1986 р. Про право застосовуване до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •114. Принципи унідруа.
- •115. Інкотермс: поняття і правила застосування
- •116. Позовна давність в міжнародному приватному праві.
- •117. Поняття та види міжнародних перевезень
- •118. Колізійні питання міжнародних перевезень.
- •119. Залізничні та автомобільні перевезення: міжнародне та національно-правове регулювання.
- •120. Повітряні і морські перевезення: міжнародне і національно-правове регулювання.
- •121. Правила про межі відповідальності перевізників
- •122. Інтернет та питання укладення угод і договорів в міжнародному цивільному та торговому обороті.
- •123. Поняття та види міжнародних розрахункових відносин.
- •124. Основні форми розрахунків в мПрП.
- •125.Особливості використання банківських гарантій в міжнародному обороті.
- •126.Специфіка використання векселя і чеку в міжнародному торговому обороті.
- •127.Акредитив в міжнародних відносинах: поняття, механізм, види.
- •128.Інкасо: поняття, механізм здійснення.
- •129.Система валютних розрахунків в мПрП.
- •130.Найбільш часто використовувані валютні умови у зовнішньоекономічних договорах.
- •131.Колізійне регулювання деліктних зобов’язань в праві України та зарубіжних країн.При колізійному регулюванні деліктних зобов’язань
- •132. Сфера дії деліктного статуту
- •133. Специфіка регулювання деліктних зобов’язань в англо-американській системі права.
- •134.Особливості матеріально-правового регулювання деліктних правовідносин з іноземним елементом в Україні.
- •135.Статус міжнародних договорів учасницею яких є Україна в сфері правового регулювання деліктних зобов’язань.
- •136.Колізійні питання відносин з безпідставного збагачення в праві України і іноземних держав.
- •137. Колізійне регулювання відносин із ведення чужих справ без доручення в праві України та іноземних держав.
- •138 Передумови виникнення міжнародного спадкування
- •139. Міжнародно-правове та національне регулювання спадкових правовідносин
- •140. Колізійне регулювання міжнародного спадкування
- •1. Право, що застосовується до спадкових відносин та режими спадкування рухомого та нерухомого майна
- •2. Спадкування за законом
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Питання набуття прав на спадкове майно
- •141 Колізійні прив’язки спадкування. Сфера дії спадкового статуту.
- •142. Матеріально-правове регулювання міжнародних спадкових правовідносин в Україні та іноземних державах.
- •143. Спадкові права іноземців в Україні
- •144. Спадкові права громадян України за кордоном
- •145. Положення договорів про правову допомогу та консульських угод щодо спадкування.
- •146. Перехід майна у спадок державі, а також державним органам і громадським організаціям
- •147. Колізійно-правове регулювання сімейних відносин в праві України та іноземних держав
- •148 Шлюб в міжнародних відносинах
- •149. Укладення шлюбу українських громадян з іноземцями за кордоном
- •150. Консульські шлюби.
- •151. Розірвання шлюбу.
- •152. Визнання в Україні шлюбів укладених за кордоном.
- •153. Недійсність шлюбу
- •154. Міжнародне усиновлення (удочеріння).
- •155. Міжнародні конвенції з питань усиновлення.
- •156. Колізійні питання усиновлення.
- •157. Порядок усиновлення.
- •158. Опіка і піклування: загальні вимоги і колізійні прив’язки.
- •159. Положення консульські конвенцій України та Конвенції про правову допомогу країн снд з питань опіки і піклування.
- •160. Передумови виникнення міжнародних трудових відносин.
- •161. Діяльність і конвенції Міжнародної організації праці.
- •162. Трудові права іноземців в Україні: контракт з українською організацією і відрядження.
- •163. Обмеження працездатності іноземців в Україні.
- •164. Робота на спільних підприємствах в міжнародних організаціях.
- •166. Питання соціального забезпечення в мПрП.
- •167. Компетенція судів у справах з участю іноземного елементу.
- •168. Процесуальне становище іноземців та іноземних юридичних осіб.
- •169. Процесуальна правоздатність іноземців в загальних і спеціалізованих судах.
- •170. Процесуальні права українських фізичних і юридичних осіб в іноземних судах.
- •171. Питання процесуального представництва іноземних осіб.
- •172. Міжнародна підсудність.
- •173. Критерії визначення підсудності, їх зв’язок з питаннями колізії законів.
- •174. Пророгаційні та дерогаційні угоди.
- •175. Угода про порядок вирішення спорів пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності країн-учасниць снд 1992 р.
- •176. Судові докази в міжнародному цивільному процесі.
- •177. Питання обов’язку доказування.
- •178. Виконання судових доручень.
- •179. Визнання і виконання рішень іноземних судів у справах з іноземним елементом за законодавством різних країн.
- •180. Питання про виконання рішень іноземних судів в Україні.
- •181. Вирішення в договорах про взаємну допомогу питань визнання і виконання судових рішень.
- •182. Визнання документів, виданих в іншій державі, їх легалізація.
- •183. Конвенція про звільнення від легалізації (апостиль).
- •184. Попереднє забезпечення позовів іноземних осіб.
- •185. Поняття та ознаки міжнародного комерційного арбітражу.
- •186. Види арбітражів.
- •187. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.
- •188. Арбітражний регламент юнсітрал 1976 р.
- •189. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» 1994 р.
- •190. Порядок розгляду справ в арбітражах.
- •191. Природа арбітражного застереження в контрактах.
- •192. Попереднє забезпечення позовів.
- •193. Визнання і примусове виконання іноземних арбітражних рішень у відповідності з нормами внутрішнього та міжнародного законодавства.
- •194. Конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. (Нью-Йоркська конвенція).
- •195. Постійнодіючі арбітражні центри.
- •196. Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.
- •197. Арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті.
- •198. Розгляд спорів в арбітражі ad hoc.
104. Правове регулювання переміщення культурних цінностей та операцій з ними в Україні
Спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей при Міністерстві культури і мистецтв України є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України (ДСКПКЦ). ДСКПКЦ виконує покладені на неї завдання у взаємодії з Головним архівним управлінням України, Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей, Державною митною службою України, правоохоронними органами. Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов’язковій державній експертизі. Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей та розміри плати за неї затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відмова фізичної чи юридичної особи, яка порушила клопотання про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей, подати на державну експертизу заявлені до вивезення культурні цінності розглядається як відмова заявника від їх вивезення. Клопотання про право на вивезення культурних цінностей подається не пізніше ніж за місяць до дати їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою до ДСКПКЦ. До клопотання додаються:
• документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;
• висновок державної експертизи.
ДСКПКЦ за клопотанням власника культурних цінностей чи уповноваженої ним особи приймає на підставі висновку державної експертизи рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. Про прийняте рішення власник культурних цінностей чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний термін від дня офіційного надходження клопотання. У разі, якщо результат державної експертизи дає підстави для занесення заявленої до вивезення культурної цінності до Державного реєстру національного культурного надбання, матеріали експертизи передаються відповідному центральному органу виконавчої влади незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання. У разі прийняття ДСКПКЦ рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Зразок свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених У ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.
Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України разом з ДМСУ. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей.