57. Уніфікація в широкому та вузькому значенні. Форми уніфікації.

Обґрунтовано поділ уніфікації міжнародного приватного права в ЄС та в рамках ЄС на уніфікацію у вузькому, широкому та технічному сенсі. Предметом уніфікації міжнародного приватного права ЄС в вузькому сенсі дисертант вважає уодноманітнення європейського колізійного права, в технічному сенсі – колізійного та конфліктного права, а в широкому сенсі – європейського колізійного, конфліктного, матеріального та процесуального права. При цьому автором доведено, що уніфікація в ЄС у вузькому сенсі є супрауніфікацією, а в технічному сенсі – ще й інтеруніфікацією, в той час як уніфікація в рамках ЄС охоплює поряд із попередніми двома типами уніфікації ще й трансуніфікацію (уніфікацію в широкому сенсі) та інтрауніфікацію (уніфікацію в найширшому сенсі) міжнародного приватного права.

Форми застосування наслідків процесу уніфікації

Виділяють 4 форми:

1. укладення міжнародних договорів, ( 2-х сторонніх та багатосторонніх конвенцій) в яких міститься уніфікована норма;

2. прийняття державами єдиних законів або рекомендацій, які вироблені спеціально-створеними для цього органами або вироблені міжнародними організаціями. [– вексельна Конвенція]. Результатом цієї форми є закон;

3. застосування міжнародних торгівельних звичаїв, які в окремих сферах є загальновизнаними;

4. запровадження типових договорів та загальних умов [– ІНКОТЕРМС];

5. прийняття рекомендаційних норм міжнародними організаціями (Міжнародна торгова палата в Парижі або різноманітні біржі, Торгові палати)

6. – розроблення типових форм для спрощення товарообігу. При цьому не дається повної уніфікації, але завдяки цьому норми переходять у 1,2,3,4.

58. Міжнародні організації, які займаються практичними і науковими питаннями уніфікації мПрП, їх роль і спеціалізація.

У світі існує велика кількість міжнародних організацій, що займаються проблемами МПП, - Гаазькі конференції з МПП, Міжнародний симпозіум за Кодексом Бустаманте, Всесвітня торгова організація (ВТО), УНІДРУА, МТП, ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ. Ці організації проводять велику роботу по уніфікації та гармонізації законодавства у сфері МПП. В їх рамках укладена величезна кількість міжнародних договорів, що регулюють різні аспекти міждержавного співробітництва з приватноправових питань.

УНІДРУА про міжнародний факторинг та про міжнародний фінансовий лізинг (1988)), полісистемних нормативних комплексів (поєднують і колізійні, і матеріальні норми - Бернські конвенції про міжнародних залізничних перевезеннях (1980)).

Уніфікація МПРП відбувається на двох рівнях - універсальному і регіональному. На американському континенті прийняті і успішно діють Міжамериканська конвенція про право, застосовне до міжнародних договорів (1994) і Міжамериканська конвенція про міжнародний комерційний арбітраж (Панамська конвенція) (1975); розроблено проект Міжамериканської конвенції про міжнародної юрисдикції у сфері екстериторіального дії іноземних судових рішень. В рамках Ради Європи постійно розробляються та приймаються конвенції з питань МПРП - наприклад, Брюссельська конвенція про імунітет держав 1972 р., Європейська конвенція про усиновлення 2008 р.

Найбільш успішний приклад уніфікації МПП на регіональному міжнародному рівні показують країни ЄС. Гаазька програма, прийнята Європейською Радою 5 листопада 2004 р., ініціювала уніфікацію колізійного права ЄС. В даний час в ЄС йде процес заміни найбільш затребуваних конвенцій (наприклад, Брюссельська конвенція про підсудність, визнання і виконання рішень по громадянським та торговим справах (1968) і Римська конвенція 1980 р.) регламентами Європейського парламенту і Ради.