- •2.Передумови зародження, формування та становлення мПрП
- •3. Поняття «міжнародне приватне право».
- •4. Поняття «правовідносин з іноземним елементом».
- •5.Об’єктивні передумови виникнення правовідносин з іноземним елементом та їх наслідки.
- •6. Правова природа методів правового регулювання в мПрП.
- •7. Поняття і сутність колізійного методу правового регулювання.
- •8. Зміст матеріального методу правового регулювання в мПрП.
- •9. Проблема визначення місця мПрП в правовій системі.
- •10.Відмінність мПрП від міжнародного публічного права .
- •11. Завдання та тенденції розвитку сучасного мПрП.
- •12. Міжнародне приватне право в Стародавньому світі.
- •13. Значення латинської термінології в сучасному міжнародному приватному праві
- •14.Міжнародне приватне право в Середні віки: італійська, голландська, французька теорії статутів.
- •15. Відродження методу статутаріїв в сучасному регулюванні приватноправових відносин з іноземним елементом.
- •16.Революційні перетворення у сфері міжнародного приватного права у сша в 19 ст.
- •17. Формування і розвиток міжнародного приватного права в Україні.
- •18.Сучасний стан правового регулювання мПрП в Україні: досягнення та перспективи розвитку.
- •19. Поняття, види та особливості джерел мПрП.
- •20. Міжнародний договір: поняття, види та особливості.
- •21. Універсальні та регіональні договори як джерела мПрП в Україні.
- •22. Участь міжнародних організацій в формуванні мПрП.
- •23. Національне законодавство як джерело мПрП в Україні.
- •24. Значення Конституції як джерела мПрП України.
- •25. Міжнародний звичай як джерело мПрП.
- •26.) Поняття «м’якого права в мПрП».
- •27.) Підстави застосування міжнародного звичаю
- •28. Поняття та загальна характеристика lex mercatoria
- •29. Судова практика як джерело мПрП.
- •30. Арбітражна практика як джерело мПрП.
- •31. Роль рішень Європейського суду з прав людини у регулюванні відносин мПрП.
- •32. Значення доктрини в мПрП України, її вихідні засади та характеристики.
- •33. Джерела мПрП в зарубіжних країнах.
- •34. Колізії законів і їх види (просторові, інтерперсональні и інтертемпоральні).
- •35. «Приховані» та «дійсні» колізії законів.
- •36.) Поняття і значення колізійних норм.
- •37. Структура колізійної норми.
- •38. Види колізійних норм.
- •39. Функції колізійних норм, їх природа і співвідношення з нормами інших галузей права.
- •40.) Значення поділу колізійних норм на «гнучкі» та «жорсткі».
- •41.) Типові колізійні прив’язки та сфера їх застосування в мПрП.
- •42. Принцип «найбільш тісного зв’язку», його значення в сучасному колізійному праві і форми прояву.
- •43. Принцип автономії волі сторін: сутність, відмінність від колізійної прив’язки, сфера застосування, межі і обмеження у застосуванні.
- •44. Проблеми правової кваліфікації в мПрП.
- •45. Первинна і вторинна кваліфікація в мПрП.
- •46. Способи подолання «конфлікту кваліфікацій».
- •47. Підстави та порядок застосування іноземного права в Україні.
- •48. Обмеження застосування іноземного права: негативне та позитивне застереження про публічний порядок.
- •49. Обхід закону в мПрП.
- •50. Зворотня відсилка: поняття, основні підходи щодо розуміння сутності.
- •51. Поняття та шляхи подолання «колізії колізій».
- •52. Відсилка до права третьої держави і способи її подолання.
- •53. Імперативні норми та їх сутність в мПрП.
- •54. Феномен світового процесу внутрішньонаціональної кодифікації мПрП, його сутність та значення.
- •55. Види кодифікації мПрП та характерні їх особливості.
- •56. Поняття, причини, зміст і мета уніфікації в мПрП.
- •57. Уніфікація в широкому та вузькому значенні. Форми уніфікації.
- •58. Міжнародні організації, які займаються практичними і науковими питаннями уніфікації мПрП, їх роль і спеціалізація.
- •59. Особливості уніфікації в різних регіонах світу.
- •60. Проблеми уніфікації регулювання мПрП в рамках снд.
- •61. Колізійні критерії визначення особистого статуту фізичних осіб за правом України і правом іноземних держав.
- •62. Сфера дії особистого статуту.
- •63. Національний та інші режими в мПрП.
- •64. Правоздатність іноземців в Україні.
- •65. Дієздатність іноземців.
- •66. Обмеження дієздатності, безвісна відсутність і оголошення померлим в колізійному
- •67. Застосування права стосовно особистих немайнових прав, визнання безвісти відсутнім іоголошення померлим.
- •68. Взаємність в мПрП: поняття і елементи.
- •69. Матеріальна і формальна взаємність. Реторсії в мПрП: сутність та межі.
- •70. Джерела правового регулювання становища юридичних осіб в мПрП України та
- •71. Поняття та колізійні критерії визначення особистого статуту юридичної особи.
- •72. «Національність» юридичної особи: поняття, доктрини.
- •74. Порядок здійснення та умови зайняття підприємницькою діяльністю іноземцями в Україні.
- •75. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності іноземних юридичних осіб в Україні.
- •76. Представництва і філії іноземних юридичних осіб
- •77. Національні юридичні особи за кордоном.
- •78. Цивільна правоздатність національних юридичних осіб за кордоном.
- •79. Принцип роздільної відповідальності держави та юридичних осіб.
- •80. Правовий статус підприємств з іноземними інвестиціями на території України.
- •81. Транснаціональні корпорації в мПрП
- •82. Види участі держави в обороті
- •83. Імунітет іноземної держави та його види.
- •84. Теорія «функціонального» імунітету держави та її власності.
- •85. Теорія «абсолютного» імунітету держави і її власності.
- •86. Проблеми імунітету України та її власності за кордоном.
- •87. Правове становище міжнародних організацій в мПрП.
- •88. Колізійне регулювання права власності та інших речових прав в мПрП.
- •89. Закон місця знаходження речі як колізійний принцип мПрП.
- •90. Спеціальні колізійні прив’язки для окремих питань, пов’язаних з речово-правовими відносинами.
- •91. Матеріально-правове регулювання права власності в мПрП
- •93. Право власності на валютні цінності в мПрП.
- •94. Правове регулювання іноземних інвестицій: поняття, форми і види інвестицій.
- •95. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні та за кордоном.
- •96. Суб’єкти інвестиційної діяльності.
- •97. Обмеження і стимулювання інвестиційної діяльності.
- •98. Захист іноземних інвестицій міжнародними договорами.
- •99. Вільні економічні зони та іноземні інвестиції.
- •100. Поняття та порядок здійснення підприємницької діяльності в офшорних зонах.
- •101. Порядок управління та розпорядження власністю України та фізичних і юридичних осіб, яка знаходиться за кордоном.
- •103. Проблеми захисту права власності на культурні цінності.
- •102.Імунітет власності держави
- •104. Правове регулювання переміщення культурних цінностей та операцій з ними в Україні
- •105. Джерела правового регулювання механізму вчинення правочинів в мПрП.
- •106. Поняття, види і особливості зовнішньоекономічних контрактів
- •107. Форма, порядок підписання і строк дії зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні.
- •108. Колізійні питання зобов’язального права в мПрП
- •109. Сфера дії зобов’язального статуту.
- •110. Право, застосовуване до форми та змісту угод і договорів.
- •111. Уніфіковані норми щодо міжнародної купівлі-продажу.
- •112. Віденська конвенція 1980 р. Про договори міжнародної купівлі-продажу.
- •113. Гаазька конвенція 1986 р. Про право застосовуване до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів.
- •114. Принципи унідруа.
- •115. Інкотермс: поняття і правила застосування
- •116. Позовна давність в міжнародному приватному праві.
- •117. Поняття та види міжнародних перевезень
- •118. Колізійні питання міжнародних перевезень.
- •119. Залізничні та автомобільні перевезення: міжнародне та національно-правове регулювання.
- •120. Повітряні і морські перевезення: міжнародне і національно-правове регулювання.
- •121. Правила про межі відповідальності перевізників
- •122. Інтернет та питання укладення угод і договорів в міжнародному цивільному та торговому обороті.
- •123. Поняття та види міжнародних розрахункових відносин.
- •124. Основні форми розрахунків в мПрП.
- •125.Особливості використання банківських гарантій в міжнародному обороті.
- •126.Специфіка використання векселя і чеку в міжнародному торговому обороті.
- •127.Акредитив в міжнародних відносинах: поняття, механізм, види.
- •128.Інкасо: поняття, механізм здійснення.
- •129.Система валютних розрахунків в мПрП.
- •130.Найбільш часто використовувані валютні умови у зовнішньоекономічних договорах.
- •131.Колізійне регулювання деліктних зобов’язань в праві України та зарубіжних країн.При колізійному регулюванні деліктних зобов’язань
- •132. Сфера дії деліктного статуту
- •133. Специфіка регулювання деліктних зобов’язань в англо-американській системі права.
- •134.Особливості матеріально-правового регулювання деліктних правовідносин з іноземним елементом в Україні.
- •135.Статус міжнародних договорів учасницею яких є Україна в сфері правового регулювання деліктних зобов’язань.
- •136.Колізійні питання відносин з безпідставного збагачення в праві України і іноземних держав.
- •137. Колізійне регулювання відносин із ведення чужих справ без доручення в праві України та іноземних держав.
- •138 Передумови виникнення міжнародного спадкування
- •139. Міжнародно-правове та національне регулювання спадкових правовідносин
- •140. Колізійне регулювання міжнародного спадкування
- •1. Право, що застосовується до спадкових відносин та режими спадкування рухомого та нерухомого майна
- •2. Спадкування за законом
- •3. Спадкування за заповітом
- •4. Питання набуття прав на спадкове майно
- •141 Колізійні прив’язки спадкування. Сфера дії спадкового статуту.
- •142. Матеріально-правове регулювання міжнародних спадкових правовідносин в Україні та іноземних державах.
- •143. Спадкові права іноземців в Україні
- •144. Спадкові права громадян України за кордоном
- •145. Положення договорів про правову допомогу та консульських угод щодо спадкування.
- •146. Перехід майна у спадок державі, а також державним органам і громадським організаціям
- •147. Колізійно-правове регулювання сімейних відносин в праві України та іноземних держав
- •148 Шлюб в міжнародних відносинах
- •149. Укладення шлюбу українських громадян з іноземцями за кордоном
- •150. Консульські шлюби.
- •151. Розірвання шлюбу.
- •152. Визнання в Україні шлюбів укладених за кордоном.
- •153. Недійсність шлюбу
- •154. Міжнародне усиновлення (удочеріння).
- •155. Міжнародні конвенції з питань усиновлення.
- •156. Колізійні питання усиновлення.
- •157. Порядок усиновлення.
- •158. Опіка і піклування: загальні вимоги і колізійні прив’язки.
- •159. Положення консульські конвенцій України та Конвенції про правову допомогу країн снд з питань опіки і піклування.
- •160. Передумови виникнення міжнародних трудових відносин.
- •161. Діяльність і конвенції Міжнародної організації праці.
- •162. Трудові права іноземців в Україні: контракт з українською організацією і відрядження.
- •163. Обмеження працездатності іноземців в Україні.
- •164. Робота на спільних підприємствах в міжнародних організаціях.
- •166. Питання соціального забезпечення в мПрП.
- •167. Компетенція судів у справах з участю іноземного елементу.
- •168. Процесуальне становище іноземців та іноземних юридичних осіб.
- •169. Процесуальна правоздатність іноземців в загальних і спеціалізованих судах.
- •170. Процесуальні права українських фізичних і юридичних осіб в іноземних судах.
- •171. Питання процесуального представництва іноземних осіб.
- •172. Міжнародна підсудність.
- •173. Критерії визначення підсудності, їх зв’язок з питаннями колізії законів.
- •174. Пророгаційні та дерогаційні угоди.
- •175. Угода про порядок вирішення спорів пов’язаних зі здійсненням господарської діяльності країн-учасниць снд 1992 р.
- •176. Судові докази в міжнародному цивільному процесі.
- •177. Питання обов’язку доказування.
- •178. Виконання судових доручень.
- •179. Визнання і виконання рішень іноземних судів у справах з іноземним елементом за законодавством різних країн.
- •180. Питання про виконання рішень іноземних судів в Україні.
- •181. Вирішення в договорах про взаємну допомогу питань визнання і виконання судових рішень.
- •182. Визнання документів, виданих в іншій державі, їх легалізація.
- •183. Конвенція про звільнення від легалізації (апостиль).
- •184. Попереднє забезпечення позовів іноземних осіб.
- •185. Поняття та ознаки міжнародного комерційного арбітражу.
- •186. Види арбітражів.
- •187. Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж 1961 р.
- •188. Арбітражний регламент юнсітрал 1976 р.
- •189. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж» 1994 р.
- •190. Порядок розгляду справ в арбітражах.
- •191. Природа арбітражного застереження в контрактах.
- •192. Попереднє забезпечення позовів.
- •193. Визнання і примусове виконання іноземних арбітражних рішень у відповідності з нормами внутрішнього та міжнародного законодавства.
- •194. Конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 р. (Нью-Йоркська конвенція).
- •195. Постійнодіючі арбітражні центри.
- •196. Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України.
- •197. Арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті.
- •198. Розгляд спорів в арбітражі ad hoc.
83. Імунітет іноземної держави та його види.
Імунітет держави у широкому застосуванні - це принцип, згідно з яким до держави або її органів і представників не може бути заявлений позов в іноземному суді без її згоди.
Імунітет ґрунтується на суверенітеті дер жав, їх рівності. Це означає, що жодна з них не може здійсню вати свою владу над іншою державою, її органами, майном
Розрізняють декілька видів імунітету:
судовий; полягає в непідсудності держави без її згоди судам іншої (par in parem non habet jurisdic-tionem - рівний над рівним не має юрисдикції).
від попереднього забезпечення позову; полягає в тому, що не можна без згоди держави застосувати будь-які примусові заходи до її майна.
від примусового виконання судового рішення; означає, що без згоди держави не можна здійснити примусове виконання судового рішення, винесеного проти неї судом іншої держави
майновий (власності).
84. Теорія «функціонального» імунітету держави та її власності.
У більшості держав набула поширення теорія функціонального (обмеженого) імунітету. Відповідно до неї держава, діючи як суверен, завжди користується імунітетом. Якщо ж держава діє як приватна особа, скажімо, в зовнішньоторговельних операціях, то в цих випадках вона імунітетом не володіє. На вказаній концепції грунтуються закони про імунітет держав, прийняті у США, Великобританії, Сінгапурі, Канаді, Пакистані, Австралії, ПАР. Теорію обмеженого імунітету застосовують у своїй практиці суди Франції. Італії, Швейцарії, Греції, Данії, Норвегії, Фінляндії. На її засадах базується і Європейська (Базельська) конвенція про державний імунітет 1972р. (чинна з 1976 р.). Конвенція розмежовує публічно-правові та приватно-правові дії. Вона містить перелік випадків, у яких держава не користується імунітетом (спори з трудових контрактів, охорони патентів на товарні знаки, щодо нерухомості, відшкодування шкоди та ін.). Не застосовується імунітет щодо контрактів, які повинні бути виконані в країні суду, що розглядає справу; щодо виконання угод комерційного, фінансового, професійного характеру. Імунітет не визнається, якщо держава має комерційну установу в державі суду, який розглядає справу.
Проте імунітет зберігатиметься, якщо правовідносинам з участю держави буде притаманна хоча б одна з умов: 1) другою стороною у спорі є також держава; 2) сторони у письмовій формі спеціально домовилися про визнання імунітету; 3) некомерційний договір було укладено на території іноземної держави, і він підпорядковується нормам її адміністративного права.
85. Теорія «абсолютного» імунітету держави і її власності.
Відповідно до теорії абсолютного імунітету держави імунітет заснований на імперативному принципі сучасного міжнародного публічного права — суверенній рівності держав. Держава завжди є єдиним суб'єктом, хоча вияв її правосуб'єктносгі може бути різним. Тому, як суб'єкт міжнародного приватного права, держава не втрачає властивості суверена (владної особи), а продовжує діяти у цій сфері як суверен, користуючись абсолютним імунітетом.
Згідно з цією теорією має місце достатньо широке тлумачення та застосування імунітету, яке полягає в тому, що заявлення позову до іноземної держави, забезпечення позову і звернення стягнення на майно іноземної держави може бути допущено тільки зі згоди компетентної держави. Виникнувши в середні віки, вказаний принцип тривалий час домінував у міжнародно-правовій практиці й теорії. Тепер коло держав, які застосовують його, значно звузилось. Зазначена теорія поширена в Болгарії, КНР, Польщі. Зважаючи на спадщину минулого, залишену Україні радянською доктриною, вітчизняна теорія і практика визнає принцип абсолютного імунітету. Тобто вона виходить із того, що держава не перестає бути сувереном в економічному обігу. Вона не відмовляється від суверенітету і не позбавляється його.