168. Процесуальне становище іноземців та іноземних юридичних осіб.

В українському праві базовими для визначення статусу іноземних осіб у цивільному процесі є ст. 410 ЦПК, ст. 123 ГПК і ст. 73 ЗУ Про МПрП.

Зміст цих трьох норм зводиться до того, що іноземці, особи без громадянства, іноземні підприємства та організації мають право звертатися до судів України для захисту свої прав, свобод та законних інтересів. Чинне право України не пов’язує питання доступу іноземців до правосуддя із принципом взаємності (Законом України від 21.01.2010 таке положення було вилучене зі ст. 410 ЦПК України). Такий підхід відповідає сучасній міжнародній практиці, оскільки міжнародні договори закріплюють принцип надання іноземним особам захисту цивільних прав на засадах національного режиму безумовно.

Відповідно до ст. 74 Закону про МПрП, процесуальна право і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України (за lex fori). Разом з цим, в іноземному праві дуже часто цивільна процесуальна право- і дієздатність визначаються на основі іншого колізійного принципу – особистого закону (lex personalis).

Стаття 410. Процесуальні права та обов'язки іноземних осіб

1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

2. Іноземні особи мають процесуальні права та обов'язки нарівні з фізичними і юридичними особами України, за винятками, встановленими Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 123. Процесуальні права і обов'язки іноземних суб'єктів господарювання

Іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Стаття 73. Участь у процесі іноземних осіб

1. Іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

2. Міжнародними договорами України та законами України можуть бути встановлені особливості участі у процесі дипломатичних агентів, персоналу міжнародних організацій та інших осіб.

169. Процесуальна правоздатність іноземців в загальних і спеціалізованих судах.

Структурними елементами цивільної процесуальної правосуб'єктності іноземних осіб в Україні є цивільна процесуальна правоздатність та цивільна процесуальна дієздатність.

Відповідно до ст. 74 Закону України "Про міжнародне приватне право" процесуальна правоздатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються відповідно до права України. Тобто, законодавство України встановлює національний правовий режим в галузі захисту прав та інтересів іноземних осіб, це означає, що на іноземців, осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб поширюється такий самий режим як і на фізичних й юридичних осіб України та на них розповсюджуються однакові процесуальні права та обов'язки.

Наприклад, якщо особа, відповідно до права своєї держави не є процесуально дієздатною, вона може бути визнана такою на території України, якщо вона має цивільну процесуальну дієздатність відповідно до цивільного процесуального законодавства України. При цьому, поширення національного режиму на вищевказаних осіб ґрунтується на принципі безумовності, тобто не пов'язане з якими-небудь вимогами щодо обов'язковості проживання останніх на території України.

Водночас, необхідно зазначити, що поширення національного режиму на цивільну процесуальну право - та дієздатність іноземних осіб є швидше винятком, ніж правилом у національних правових системах. Наприклад, у США, Німеччині, Франції, Італії, Російській Федерації право - та дієздатність іноземної особи визначаються з урахуванням норм її "особистого закону".

Щодо процесуальної правоздатності іноземних юридичних осіб, то на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має надати документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо). Відповідно до ст. 13. Закону України "Про міжнародне приватне право" такі документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.