7.1.5. Балансові теорії

_flv

, рямою протилежністю аналітичних теорій, на думку М.С. Помазкова, є матеріалістичні облікові теорії синтетичного характеру або, як їх ще називають, - балансові теорії, які в основу своїх досліджень покладають баланс.

Балансова теорія, з точки зору обґрунтування методу подвійного запису, внесла суттєвий перелом в теорію обліку. Подвійний запис став пояснюватись змінами, що відбулися в складових частинах балансу під впливом операцій, які відображаються на рахунках. Ці зміни не можуть порушити балансового рівняння між активом і пасивом. Господарські ж операції відображаються як рівні і протилежні зміни в складових частинах активу чи пасиву, або як одночасні зміни в активі та пасиві. При вивченні характеру впливу господарських операцій на баланс було встановлено, що всі без винятку господарські операції є подвійними за самою своєю природою, оскільки всі вони викликають подвійну зміну балансу, причому таку, що рівність підсумків активу і пасиву балансу ніколи не порушується. Звідси виводиться основний обліковий закон - закон подвійності в розумінні подвійного впливу на баланс кожної господарської операції.

Балансової теорії дотримувались майже всі відомі на той час представники облікової думки.

Щодо автора теорії й досі ведуться гострі дискусії. На думку ЯМ. Гальперіна, авторство балансової теорії німцям, які стверджують, що її вперше запропонував і обґрунтував німецький професор Альберт Кальмес в 1912 р., приписано несправедливо. Балансова теорія обліку створена не в Німеччині, а в Росії, причому її виникнення належить не до 1912 p., а до 1889 р.

Перша робота з балансової теорії була написана І.П. Руссіяном. Його праця "Теория двойного счета имущества" (1889) представляла собою витяг з його ж твору "Основания двойной бухгалтерии", де вперше були висвітлені основи балансової теорії обліку.

Після цього в 1900 р. в Одесі вийшла праця, яка мала назву "Краткий учебник коммерческой бухгалтерии", автором якої є М.С. Лунський, і в якій вперше були викладені основні моменти нової балансової теорії обліку.

Історія бухгалтерського обліку

Між представниками теорії балансу і теорії рахунку розгорталась запекла боротьба. В 1908 р. в Московському товаристві бухгалтерів виступив Г.А. Бахчисарайцев з доповіддю на тему: "Як потрібно вивчати бухгалтерію. Думки про закон подвійного запису і про баланс". Автор стояв на позиціях теорії балансу, і між ним і автором теорії рахунку Є.Є. Сіверсом дещо пізніше відбувся диспут в Товаристві розробки і розповсюдження облікових знань.

В 1909 р. відомий вчений проф. Р.Я. Вейцман підготував до першого видання "Курс счетоводства", який отримав загальне визнання і витримав 17 перевидань. В цій роботі автор дотримувався позиції балансової теорії. В 1910 р. в Красноярську вийшов з друку додаток до книги М.У.Попова "Математический метод бухгалтерии", де була дана математична інтерпретація балансової теорії, що застосовувалась до трактування її Г.А. Бахчисарайцевим.

Подальшого розвитку та поглиблення балансова теорія набула в працях відомого теоретика російського обліку дореволюційного періоду О.П. Руда-новського, перша друкована праця якого "Общая теория учета" вийшла в 1911 p.

О.П. Рудановський підняв значення балансу на небувалу до того часу висоту, проголосивши баланс синтезом юридичних, економічних і фінансових відносин.

В працях О.П. Рудановського вперше отримала поглиблене трактування проблема горизонтального поділу балансу за функціональними ознаками, що призвело до розкладу єдиного балансу на окремі аналітичні баланси -постачання, виробництва та збуту. Принцип поділу балансу з успіхом використовувався і в радянській практиці.

Нова постановка питання про статику і динаміку балансу зробили ім'я О.П. Рудановського відомим далеко за межами Росії. Не випадково в 1921 р. швейцарський професор І.Ф. Шер в своїй праці "Бухгалтерія і баланс" посилався на О.П. Рудановського як на одного з тих вчених, які по-новому поставили проблему статики і динаміки балансу.

Теорія одного ряду рахунків. Найбільш характерною та цікавою з теорій одного ряду рахунків можна вважати так звану господарську теорію в тому її варіанті, який був обґрунтований відомим німецьким автором М. Берлінером в другому томі його "Buchhaltungs und Bilanzlehre". Господарська теорія М. Берлінера представляє собою балансову або синтетичну теорію одного ряду рахунків економічного напряму.