Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві

Перші форми карткового обліку В.І. Юдіна, С.П. Маслова і В.Є. Альтшуллера були побудовані на принципах проф. Дж. Россі, за якими основою був універсальний "визначник" з розкладанням шахового балансу на окремі картки.

Найбільш опрацьованою і доведеною до логічного кінця була форма В.І. Юдіна. Форма С.П. Маслова відрізнялась від неї тільки порядком технічної роботи.

В.Є. Альтшуллер пропонував складати ордери (як і В.І. Юдін), в трьох примірниках: один корінець і два відривних. Перший залишався в книзі у вигляді хронологічного запису, а другий і третій протягом місяця підшивали в два окремих реєстратори по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків (нумерація клітинок не застосовувалась). В кінці місяця їх систематизували і підраховували. Результати сумування ордерів, зібраних по дебету рахунку, вписували до шахового балансу і порівнювали з ордерами, зібраними по кредиту рахунку.

Картки почали використовувати в. окремих галузях народного господарства. Процес раціоналізації обліку відбувався спочатку в тих сферах, де в цьому була найбільша потреба.' Такою галуззю став товарний кількісно-сумовий облік. Тут, а також в сфері розрахункових операцій, картка знайшла своє перше застосування. Першими застосували картки банки. Зокрема, роботи, розпочаті у 1924 р. в Промбанку і Держбанку, дали позитивні результати. Вексельний облік також поступово переходив з книг на картки.

1925 р. характеризувався подальшим удосконаленням техніки облікової справи. Крім все більшого розповсюдження карткового кількісно-сумового обліку товарів, а також карткового обліку розрахункових операцій, з'являлись нові форми, які стосувались бухгалтерського обліку в цілому. Такими були форми В.К. Мнюха і К. Петрова. Вони вважали, що не шаховий баланс, а ордер, або, правильніше, картка-ордер, є базою для побудови всієї системи обліку; саме картка-ордер є останньою ланкою у ланцюгу змін, які зазнала книга. За своєю сутністю дані форми мало відрізнялись від форми В.І. Юдіна, вони не пов'язували ордери безпосередньо з шаховою формою.

Проте, не зважаючи на подібність між собою основних моментів, форми В.К. Мнюха і К. Петрова мали суттєві відмінності. В той час, як К. Петров доводив форму до логічного завершення - повної заміни книг другого

4****

порядку картками-ордерами (подібно до В.І. Юдіна), В.К. Мнюх пропонував залишити цілий ряд книг, щоправда, зі спеціальним розграфленням, яке полегшувало роботу.

Як вже наголошувалося, з 1923 р. облік почав вестись із застосуванням обчислювальних машин. Спочатку це були арифмометри, потім -найпростіші бухгалтерські машини, які дозволяли в автоматичному режимі проводити чотири види арифметичних дій.

В цьому відношенні першість належала Держторгу. Завдяки закордонним зв'язкам, зокрема, запросивши представників німецької раціоналізаторської фірми "Брайтер і Розенкранц", Держторг почав проводити широку раціоналізацію бухгалтерського обліку. З 1-го травня 1926 р. в одній з Московських контор - Хімфармторзі - було впроваджено контрольно-бухгалтерську систему "Дефинитив". Поступово вона почала розповсюджуватися на інші московські контори, аз 1-го жовтня - і на частину провінційних. Крім системи "Дефинитив" почали з'являтися й інші облікові та обліково-друкарські машини ("Мерседес", "Эвкинд", "Елиот-Фишер", "Ремингтон"), Що механізували окремі облікові операції.

Поряд з імпортом облікових машин почалось їх виробництво в СРСР (зокрема, арифмометрів).

Влітку 1927 р. з США почали надходити статистично-бухгалтерські машини Пауерса, які дали можливість значно розширити механізацію облікової справи, і за допомогою яких механізувалися основні облікові процеси.

Починаючи з 1927 p., копіроблік почав все глибше проникати в облікові апарати не лише торговельних, але й видавничих ("Крестьянская газета", "Гудок", "Наша газета"), а з 1-го вересня 1927 р. - виробничих підприємств (фабрики Моссільпрому, заводу "Буревестник", Мосшкіри, заводу "Ильич" в м. Ленінград (нині - м. Санкт-Петербург)).

Найбільш інтенсивний перехід на копіроблік спостерігався з початку нового операційного року (1927/1928), чому, зокрема, сприяв новий закон про ведення торговельних книг. Установ, які застосовували копіроблік в 1927 p., було вже декілька десятків, і з кожним днем їх кількість все збільшувалась.

Проте, значним недоліком радянського бухгалтерського обліку залишалася, передусім, нерозробленість теорії, яка лише почала розвиватися.