Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
614-istoriya-buhgaltersykogo-obliku-butinecy-1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
7 Мб
Скачать
☆

Тема 5. Наукові видання з бухгалтерського обліку

кріпосним правом. Ось характерний приклад такого "матеріального обліку": "508 осіб християн по 75 рублів, на суму 38100 рублів".

З метою стимулювання розробки теоретичних питань сільськогосподарського обліку і створення необхідних навчальних посібників, які б відповідали новим вимогам пореформеного періоду, Міністерством державних земель в 1861 р. було оголошено конкурс на підготовку таких праць. На конкурс було надано більше десяти робіт. Першу премію отримала книга І. Пестржецького "Сельскохозяйственное счетоводство", яку було видано в 1864 р.

В цій книзі наводилось ґрунтовне для того часу викладення порядку ведення обліку за простою і подвійною системами бухгалтерії в маєтках, що використовували працю найманих працівників.

В більш пізніх працях (Ф. Сульжинського, Е. Лаура та інших) одночасно із загальними принципами сільськогосподарського обліку викладався також порядок обліку в допоміжних промислових підприємствах, які все в більшій кількості з'являлись в пореформених маєтках: сироварних, спиртових, цукрових та інших заводах, що переробляли сільськогосподарську сировину.

У 1860 р. в Росії був відкритий Державний банк, а потім почали виникати і приватні банки. В зв'язку з цим друкувалось багато книг та підручників для самонавчання з банківського обліку. Найвідомішими книгами були роботи В.Добролюбова "Банковская бухгалтерия" (1864), а пізніше - П.І. Рейнбота "Банковское счетоводство".

Після реформи 1861 р. значення бухгалтерського обліку для ведення панського господарства зросло ще більше. Посиленню ролі бухгалтерії сприяло те, що панські господарства все ширше включалися до товарно-грошового обігу. Все більше і більше сільськогосподарської продукції панських господарств реалізовувалось на ринку і часто на умовах відпуску в кредит. Значну кількість матеріалів, інвентарю та інших предметів поміщики почали купувати на ринку, внаслідок чого з'явилась необхідність ведення обліку розрахунків з покупцями і постачальниками.

В період з 70-их років XIX ст. і до початку XX ст. наукова робота в сфері рахівництва стала ще іитеисивнішою, з'явилось багато змістовних

б**

Історія бухгалтерського обліку

праць з теорії і практики. Надзвичайно цікавим підручником з рахівництва в 70-80-х роках XIX ст. була книга петербурзького вченого П.І. Рейнбота (див. Ч. II., с 402-404) "Полный курс коммерческой бухгалтерии по простой и двойной системам" (1866). Книга П.І. Рейнбота вийшла двома томами; в першому томі наводились загальні теоретичні основи обліку та приклад ведення облікових книг французькою, німецькою та англійською мовами. Щоправда, книга П.І. Рейнбота не була ґрунтовною працею з рахівництва: в ній автор не наводив наукових обґрунтувань теорій, які б пояснювали порядок записів по рахунках, але викладення матеріалу було ясним та зрозумілим, що і стало причиною популярності цієї книги.

П.І. Рейнбот вирізняв просту і подвійну систему рахівництва. Для пояснення порядку записів по рахунках автор вдався до теорії персоніфікації в її французькому розумінні; він говорив, що кожна операція повинна бути обов'язково проведена через рахунок Власника господарства. Але, замість того, щоб відкривати для власника один рахунок, П.І. Рейнбот пропонував відкривати для нього ж ряд окремих рахунків, таких як рахунок Товарів, Каси, Майна тощо; якщо власник будь-що отримує, то відповідний рахунок повинен дебетуватися, якщо ж власник віддає будь-що, його рахунок повинен був кредитуватися за належним рахунком.

Праці П.І. Рейнбота можна вважати основою для розвитку оперативного обліку. Однак, в сфері бухгалтерської практики П.І. Рейнбот іноді займав частково помилкові позиції, вважаючи, наприклад, що розрахунок собівартості (калькуляції) не потрібний.

Цікавим був підхід вченого щодо промислового обліку. Аналітичні рахунки він відкривав не на всі види продукції, що виготовлялась, а на всі відділи (цехи, майстерні тощо), тобто, за сучасною термінологією, центри відповідальності. До прямих витрат він відносив матеріали, паливо, заробітну плату, погашення (амортизацію). Інші витрати розглядав як загальні, які один раз в кінці року розподіляв пропорційно до суми оборотних засобів, закріплених за даним підрозділом.

Ці підходи, що набули широкого визнання в світовій науці того періоду і були викладені П.І. Рейнботом ще в одній відомій його праці - "Фабричное счетоводство" (1875), яка була першою в Росії книгою з промислового обліку.

Крім того, вчений був автором облікових формул.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]