Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
матеріальних цінностей, здійснював нагляд за правильністю рахівництва і звітності. До компетенції НК ДК входила також боротьба з усілякими недоліками і зловживаннями. Органи Держконтролю багато уваги приділяли вдосконаленню ревізійної роботи, намагаючись підвищити її ефективність.
25 лютого 1920 року Український уряд видав розпорядження "Про реорганізацію всіх установ Державного контролю на Україні", яким розповсюдив дію "Положення про Робітничо-селянську інспекцію РРФСР" в Україні. Всі установи Державного контролю УРСР були перетворені в єдиний орган соціалістичного Державного контролю - Всеукраїнську робітничо-селянську інспекцію, яка мала залучати до своєї роботи широкі верстви робітників і селянської бідноти. В НК РСІ були утворені: фінансово-кредитна, народного господарства, лісозаготівельна, постачання, культурно-освітня, адміністративна, транспортна інспекції, воєнний відділ. В губерніях і повітах були утворені відділи РСІ, в волостях - осередки сприяння Робітничо-селянській інспекції.
Відділи губінспекцій, які існували в 1920 році, не були об'єднані в галузеві групи, а їх велика кількість значно ускладнювала керівництво ними. Інспекційні відділи не маючи чітко розроблених планів роботи, намагалися контролювати всю діяльність органів державного апарату і через це не мали змоги глибоко аналізувати найбільш важливі на той момент питання. Тому на початку 1921 року значно спрощується структура апарату губернської РСІ, в якій утворено чотири відділи: загальний, культурно-адміністративний, фінансово-економічний і бюро скарг. На губернські РСІ покладалася ревізія і контроль за діяльністю всіх губернських радянських установ і керування роботою повітових РСІ.
Облік в період НЕПу. При переході до нової економічної політики значення бухгалтерського обліку зростало. В цей період бухгалтерський облік був покликаний поряд із здійсненням функцій контролю за збереженням соціалістичної власності, сприяти розвитку товарно-грошових
4#**
Історія бухгалтерського обліку
відносин, забезпечувати процес виявлення результатів госпрозрахункової діяльності підприємств і організацій, сприяти їх рентабельній роботі. Уряд приділяв значну увагу удосконаленню бухгалтерського обліку.
Підхід до ролі бухгалтерського обліку в економіці країни базувався на ленінських положеннях про облік та контроль. Він призвів до вибуху творчої облікової думки науковців і практиків. За короткий проміжок часу (1922 -1926) відбулися три Всесоюзні і один Республіканський форуми головних бухгалтерів, а також багато інших, які проводилися на рівні регіонів і галузей народного господарства. На цих форумах вчені і практики намагалися досягти органічного зв'язку між законодавчими актами та резолюціями, рішеннями і проектами, розробленими самими обліковими працівниками з численних і різноманітних питань, щодо бухгалтерського обліку і розвитку народного господарства в цілому.
З проведенням грошової реформи облік отримав можливість розвитку і став справжнім засобом управління та контролю. З 1 жовтня 1924 р. бухгалтерський облік (в тому числі складання балансів) почав вестись в одній твердій валюті. Це дало можливість визначати в державних сільськогосподарських (промислових) підприємствах фактичну собівартість продукції, що до 1924 р. не здійснювалося.
З початком НЕПу в 20-ті роки XX ст. до Радянської Росії потрапила велика кількість іноземної літератури. Відновлення ринкової економіки потребувало вивчення передової облікової думки, джерелом якої тоді вважали німецьку бухгалтерську школу.
У 20-х роках XX ст. потрібно було задовольнити потребу молодої держави в кваліфікованих працівниках. Перед комуністичним урядом постала нагальна потреба:
<ы> припинити подальше скорочення числа як вищих, так і середніх промислово-економічних навчальних закладів.
&• відкрити і матеріально підтримати школи конторського і торгового навчання з метою підготовки торговельних і обліково-конторських службовців нижчої кваліфікації.
Біржовим організаціям було запропоновано надати допомогу у вигляді відсоткового відрахування з усіх валових біржових доходів, в розмірі не менше 5%, а також взяти шефство біржових комітетів над тими з місцевих