Тема 4. Бухгалтерський облік в соціалістичному суспільстві
<Уу.
В 1932-1933 pp. Всесоюзним науково-дослідним колгоспним інститутом (Є.М. Гайліс, А.В. Умнов, В.А. Сідєльніков, М.П. Сідьолкін) були проведені дослідження з організації обліку за подвійною системою в нових умовах роботи колгоспів. На підставі результатів, цього дослідження була видана книга "Колхозное счетоводство по двойной системе", яка пізніше витримала декілька перевидань.
Досить гострою на той час була проблема щодо системи і форм бухгалтерського обліку, які застосовувались в колгоспах та радгоспах. За радянських часів система та форми бухгалтерського обліку в сільському господарстві регулювались державними органами. В колгоспах та радгоспах з часів їх організації застосовувались дві системи рахівництва: проста та подвійна. До 1934 р. в більшості колгоспів застосовувався простий виробничо-фінансовий облік, який ґрунтувався на принципах простої системи рахівництва. Метод подвійного запису використовувався лише для обліку розрахункових відносин з фізичними та юридичними особами. Окремі автори в практичних посібниках популярно викладали методологічні особливості і технічні прийоми застосування простої системи рахівництва у колгоспах. Видавалося досить багато посібників місцевих видавництв, де висвітлювався досвід ведення обліку колгоспами. Особливо багато посібників та брошур було присвячено організації первинного обліку. Однак, вже в ці роки сільськогосподарський облік не задовольняла проста система.
52
Одночасно з нею наполегливо впроваджувалась подвійна система рахівництва за меморіально-ордерною формою із застосуванням регістру "Журнал-Головна", який в колгоспах з 1939 р. почали називати "Книгою головних рахунків". Проте ця спроба була невдалою. Невеликі колгоспи, які не могли застосувати подвійну систему, потребували нової, методологічно досконалої і зручної для практичного застосування системи рахівництва.
В сільському господарстві подвійна система рахівництва вперше почала впроваджуватись в радгоспах. В 20-х роках XX ст. застосовувались різні форми рахівництва з використанням книг, карток, деякі радгоспи вели копіроблік. Початок уніфікації обліку в радгоспах відноситься до 1930 p., коли Народним комісаріатом робітничо-селянської інспекції РРФСР було видано посібник "Учет и отчетность в совхозах". Це було початком державного регулювання організації обліку в радгоспах, які в ті часи застосовували контрольно-шахову або картково-шахову форми рахівництва.
На початку 30-х років XX ст. з розробки подвійної системи рахівництва для колгоспів став посібник "Колхозное счетоводство по двойной системе". В період до 1936 р. вийшли чотири видання цього посібника. Однак, рахівники невеликих колгоспів не змогли повністю засвоїти і правильно організувати облік за цією системою.
Були розроблені дві форми простої системи рахівництва для невеликих колгоспів. Колгоспи, які мали більше 100 дворів і річний дохід більше 100 тис. руб. (за обов'язкової наявності кваліфікованого рахівника), повинні були вести подвійну систему рахівництва.
Проста форма рахівництва широко використовувалась протягом більш ніж десяти років, але з укрупненням колгоспів втратила своє значення.
У 1950-1951 pp. почалось масове об'єднання дрібних колгоспів у великі, що вимагало уточнення обліку, вдосконалення методики виробничого і фінансового планування в колгоспах, організації правильного обліку трудоднів, механізації облікових робіт, підготовки кваліфікованих кадрів.
Фахівців з бухгалтерського обліку стали посилено готувати на курсах Міністерства сільського господарства. Для голів ревізійних комісій колгоспів проводилися семінари. Міністерство сільського господарства СРСР організувало заочні курси для рахівників.
У 1951 р. почали працювати курси ревізорів і головних бухгалтерів радгоспів. Надалі Міністерства сільського господарства і радгоспів СРСР
продовжували готувати облікових працівників у Московській сільськогосподарській академії ім. К.А. Тімірязєва, у сільськогосподарських вузах і школах рахівників та бухгалтерів.
В 1954 р. був спрощений облік та порядок калькулювання собівартості продукції тваринництва. Скорочувалась громіздка документація з обліку кормів, надою молока та інших показників. Значно змінились форми первинних документів з обліку праці і заробітної плати.
Облік матеріалів було значно раціоналізовано в 1955 р. із впровадженням в радгоспах сальдового методу їх обліку.
Важливою особливістю обліку в сільському господарстві було те, що з 1 січня 1955 р. у радгоспах був введений скорочений План рахунків із двохзначним шифром. Цей план передбачалось застосовувати при впровадженні в радгоспах журнально-ордерної форми обліку. Поки ж облік вели за подвійною системою із застосуванням книжкових облікових регістрів. Синтетичний облік в радгоспах відображався в книзі Журнал-Головна.
Міністерство сільського господарства СРСР і Центральне статистичне управління СРСР розробили багатографні форми бухгалтерських книг, що значно полегшило роботу облікових працівників. Було скорочено бухгалтерську звітність, спрощено деякі форми обліку. Значна увага приділялась механізації обліку.
Досить суттєві зміни відбулися в бухгалтерському обліку колгоспів і радгоспів в 1966-1970 pp. Першим кроком було затвердження Міністерством сільського господарства СРСР і ЦСУ СРСР нового єдиного для всіх колгоспів Плану рахунків.
Значна робота проводилась з розробки і впровадження журнально-ордерної форми обліку, яка б враховувала особливості організації бухгалтерського обліку в радгоспах і колгоспах. При цьому використовувався досвід радгоспів по веденню обліку за меморіально-ордерною формою.
Багато уваги приділялось удосконаленню обліку витрат виробництва. Було розроблене єдине Положення з обліку і планування виробничих витрат і калькуляції собівартості, що забезпечувало узгоджене вирішення найважливіших методологічних питань як планування, так і обліку. Суттєво спрощувалася методика розподілу витрат на утримання тракторного парку.
За радянських часів (1917-1991) вийшли книги наступних авторів з обліку, контролю, ревізії, аудиту та аналізу в сільському господарстві, ними були-В.Е.Баликов, М.Г. Белов, В.М. Бочкаров, С.Д. Бутко, Ф.Ф. Бутинець, О.Я. Важов,
Історія бухгалтерського обліку
А.П. Варава, Д.Г.Васильєв, Ф.І. Васькін, Г.В. Ващинський, В.Г. Гетьман, СТ. Григорьев, ГЛ. Грінман, М.А. Гурін, АА. Данілан, І.І. Ємець, Л.В. Жилкіна, Г.Г. Жуйков, 1.0. Ламикін, М. А. Леонтьев, ЮЛ. Литвин, Г.МЛісович, IB. Малишев, B.C. Мікутіс, Т.С. Мітюшкін, В.Б. Моссаковський, П.П. Німчинов, С.Г. Овсянніков, В.О. Орлов, М.З. ГПзенгольц, І.М. Прокоф'єв, В.К. Радостовець, Рашковський, А.Д. Ривкін, СМ. Рогаченко, Д.Ф. Романенков, Д.М. Фесенко, О.С. Церлевська, МЯ. Штейнман та ін.
Розвиток обліку в зовнішній торгівлі СРСР. Бухгалтерський облік в зовнішній торгівлі за роки Радянської влади пройшов довгий шлях розвитку і удосконалення.
По суті, зовнішня торгівля СРСР почала розгортатись після закінчення громадянської війни. На Народний комісаріат зовнішньої торгівлі (НКЗТ) було покладено завдання заготівлі товарів всередині країни і приведення їх до стану, придатного для експорту. Органами НКЗТ за кордоном були торговельні представники. Всю оперативну зовнішньоторговельну роботу вели держторги (експортно-імпортні контори). Питаннями зовнішньоторговельного обліку відало фінансово-кредитне управління НКЗТ, яке мало в своєму складі центральну бухгалтерію.
До 1922 р. у зв'язку з невеликим обсягом зовнішньоторговельного обороту, що склав лише 8% від рівня 1913 p., облік вівся за простою формою рахівництва, особливістю якої була відсутність результатних рахунків. Просте рахівництво давало можливість визначити лише загальну суму збитків і прибутків від діяльності експортно-імпортної контори.
Новий етап розвитку обліку в зовнішній торгівлі почався з переходом до НЕПу. З другої половини 1922 р. головним завданням зовнішньої торгівлі, по суті, стало сприяння розвитку народного господарства. Проста форма обліку не задовольняла потреб зовнішньоторговельних організацій. Необхідно було створити більш гнучку систему обліку і контролю зовнішньоторговельних операцій.
З 1 липня 1922 р. в зовнішній торгівлі було введено нову італійську форму